Ухвала суду № 29311358, 23.01.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/5662/12 23.01.2013 23.01.2013 23.01.2013

Справа № 22ц-784/152/13 Головуючий у 1-й інстанції Кузьменко В.В.

Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

23 січня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Буренкової К.О.,

при секретарі Белевері В.О.,

за участю:

- представника заявника Дяченко В.С.,

- представника Заводського ВДВС Бурлакової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі -Заводський ВДВС)

на окрему ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2012 року постановлену у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»на постанову заступника начальника Заводського ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2012 року скасовано постанову заступника начальника Заводського ВДВС від 03 жовтня 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за судовим наказом від 03 липня 2012 року про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання..

Ухвалою цього ж суду від 09 листопада 2012 року постановлено окрему ухвалу на адресу начальника Головного Управління юстиції у Миколаївській області про порушення заступником начальника Заводського ВДВС вимог Закону України «Про виконавче провадження»при винесені вказаної постанови.

В апеляційній скарзі представник Заводського ВДВС, посилаючись на незаконність та необгрунтованість окремої ухвали, просив її скасувати.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Постановляючи окрему ухвалу, суд посилаючись на положення ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції чинній на момент видачі судового наказу, дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій державного виконавця Бурлакової В.М. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження.

Колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони узгоджуються з матеріалами справи та встановленими обставинами.

За положеннями ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2012 року скарга ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»задоволена.

Скасовано постанову заступника начальника Заводського ВДВС від 03 жовтня 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за судовим наказом від 03 липня 2012 року.

09 листопада 2012 року судом постановлена окрема ухвала, із змісту якої вбачається, що до Заводського ВДВС звернулося ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»щодо примусового виконання судового наказу від 03 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»3 406 грн. 99 коп. заборгованості за спожиті послуги теплопостачання.

Постановою заступника начальника Заводського ВДВС Бурлакової В.М. від 03 жовтня 2012 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки виконавчий документ не відповідав вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме що у ньому не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника або номер і серія паспорту боржника.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час видачі судового наказу), у виконавчому документі крім усього іншого, зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника.

08 серпня 2012 року Законом України від 04 липня 2012 року № 5037-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно», внесені зміни до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено обов'язкове зазначення у виконавчому документі для фізичних осіб - платників податків індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача та боржника або номер і серію паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера.

Отже, на час видачі спірного судового наказу відомості щодо ідентифікаційного номеру боржника не були обов'язковими у виконавчому документі, а тому вказаний судовий наказ є таким, що відповідав вимогам статті 18 Закону «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про неправомірність дій державного виконавця Бурлакової В.М. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 03 липня 2012 року є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

За такого, підстав для зміни або скасування окремої ухвали суду не встановлено.

Керуючись ст.307, ст.312, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відхилити, а окрему ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді