Ухвала суду № 29309707, 05.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7273/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2011 року № 0001712330, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2011 року № 0001712330.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено фактичного проведення господарських операцій з ТОВ «Віп трейд» з поставки товарів і послуг, що вказує на відсутність, визначених пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України підстав для формування податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» є юридичною особою (довідка ЄДРПОУ 30264554).

На підставі направлення № 3790/23-30 від 02.11.2011 року, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Віп Трейд», код ЄДРПОУ 97240770 за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року.

На підставі вказаної перевірки посадовими особами відповідача було складено Акт перевірки № 529/1-23-3030264554 від 15.11.2011 року, яким встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6, п. 198, п. 201.6, ст.. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «СтілАрм» було занижено податок на додану вартість за липень 2011 року на загальну суму 639568 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 року №0001712330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 799460 грн. (у т.ч.: 639568 грн. - основний платіж, 159892 грн. - штраф).

Відповідно до Акту перевірки зміст порушення полягає у неправомірному включені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за липень 2011р суми податку в розмірі 639568 грн. згідно виписаних ТОВ "Віп трейд" податкових накладних на підставі укладеного договору від 02.02.20011 року №02-02-11, з огляду на відсутність реального (фактичного) здійснення господарських операцій з поставки товарів, як об'єктів оподаткування ПДВ, і безтоварність даних операцій, у зв'язку відсутністю у ТОВ "Віп трейд" необхідних трудових і адміністративно-господарських можливостей здійснити реальну поставку товарів на користь позивача, а також у зв'язку з відсутністю господарських операцій з основним постачальником ТОВ "Віп трейд" - ТОВ "Сіріус-грант".

Також відповідач зазначає про укладення угоди між позивачем і ТОВ "Віп трейд" без мети реального настання її правових наслідків та в порушення такою угодою публічного порядку, що в силу ст. 228 ЦК вказує на нікчемність правочину та відсутність правових наслідків.

Обговорюючи правомірність позовних вимог колегія суддів приходить до наступного.

Підпунктом "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (ПК України) визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покуп цю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.6 цієї ж статті є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999p. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно з положеннями ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських опера цій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1), та містити обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2).

Враховуючи вищевказане, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

З урахуванням вищевказаного, суттєвим є не лише наявність первинних документів, що стосуються порядку нарахування ПДВ, а й інших первинних документів і доказів на підтвердження реальності й товарності про ведення господарських операцій, як об'єктів оподаткування, та достовірності відображених в первинній документації даних.

Як встановлено перевіркою, не заперечувалося позивачем та підтверджується даними декларації ТОВ "СтілАрм" за липень 2011р. (вх. №9007215074 від 22.08.2011р.), позивачем збільшено податковий кредит з ПДВ на 639568,49 грн. по операціям з придбання товарів у ТОВ "Віп трейд" згідно виписаних останнім податкових накладних від 01.07.2011 р. № 205, від 04.07.2011 р. № 506, від 05.07.2011 р. № 207, від 06.07.2011 р. № 208, від 07.07.2011 р. № 223, від 08.07.2011 р. № 224, від 11.07.2011 р. № 225, від 12.07.2011 р. № 226, від 25.07.2011 р. № 227 на підставі договору поставки товарів від 02.02.2011 р. №02-02-11.

Згідно з договором поставки від 02.02.2011 року № 02-02-11 ТОВ "Віп трейд" (Постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність у зумовлені строки позивачу (Покупцеві) товар, а позивач зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму. Предметом поставки є двері, плити вогнестійкі, предмети охоронно-пожежного призначення, системи контролю доступу, автоматика для воріт та супутні товари, загальна кількість, номенклатура товару, якісні та кількісні характеристики, асортимент якого визначається у Специфікаціях, які є додатками до цього договору. Згідно з п.п. 2.1, п. 4.1 даного договору у Специфікаціях визначається також ціна на товар і конкретні умови поставки кожної партії товару, які в договором прямо не визначені.

Позивачем надано суду Специфікації: № 1 від 11.02.2011 р., № 2 від 21.02.2011 р., № 3 від 21.03.2011 р., № 4 від 04.05.2011 р., № 5 від 16.05.2011 р., № 6 від 26.05.2011 р., № 7 від 01.06.2011 р., № 8 від 13.06.2011 р., № 9 від 22.06.2011 р., № 10 від 01.07.2011 р., № 11 від 04.07.2011 р., №12 від 05.07.2011 р., № 13 від 06.07.2011 р., № 14 від 07.07.2011 р., № 15 від 08.07.2011 р., № 16 від 11.07.2011 р., № 17 від 12.07.2011 р., № 18 від 25.07.2011 р., № 19 від 01.08.2011 р., № 20 від 08.08.2011 р., № 21 від 15.08.2011 р., № 22 від 22.08.2011 р., № 23 від 29.08.2011 р., № 24 від 31.08.2011 р. до договору (т. 1 а.с. 28-51).

На підтвердження поставки товарів позивач надав до перевірки та до суду складені на підставі договору від 02.02.2011 р. №02-02-11 у липні 2011р. видаткові накладні: від 01.07.2011 р. №РН-0000660, від 04.07.2011 р. №РН-0000661, від 05.07.2011 р. №РН-0000662, від 06.07.2011 р. №РН-0000663, від 07.07.2011 р. №РН-0000664, від 08.07.2011 р. №РН-0000665, від 11.07.2011 р. №РН-0000666, від 12.07.2011 р. №РН-0000667, від 25.07.2011 р. №РН-0000668 (т. 1 а.с. 53-62) і виписані ТОВ "Віп трейд" податкові накладні: від 01.07.2011 р. № 205, від 04.07.2011 р. № 506, від 05.07.2011 р. № 207, від 06.07.2011 р. № 208, від 07.07.2011 р. № 223, від 08.07.2011 р. № 224, від 11.07.2011 р. № 225, від 12.07.2011 р. № 226, від 25.07.2011 р. № 227 (т. 1 а.с. 63, 65-75) на загальну суму 3837410,94 грн. (у т.ч. ПДВ -639568,49 грн.), асортимент то варів, їх кількість, ціна за одиницю та загальна вартість з ПДВ узгоджується із Специфікаціями №№10-18. Також позивач надав акт надання послуг від 12.07.2011р. №667 на суму 78059,57 грн. (в т.ч. ПДВ - 13009,93 грн.), здійснення яких договором не передбачено, але вказано в зазначеній вище податковій накладній від 12.07.2011р. №226 (т. 1 а.с. 73).

Також позивач надав копії платіжних доручень від 11.07.2011 р. № 1346 на суму 190000 грн. та № 1347 на суму 200000 грн., від 18.07.2011 р. № 1404 на суму 202889 грн. (т. 1 а.с. 93-95), які свідчать про перерахування коштів ТОВ "Віп трейд" в сумі 592889 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що подані позивачем документи є недостатніми для підтвердження фактичності поставки товарів і послуг з огляду на наступне.

Всупереч п. 4.1 договору сторонами не визначено умов поставки товарів в Специфікаціях №№10-18, видаткові накладні не містять інформації про конкретне місце приймання-передачі товарів, а позовна заява не містить опису фактичних обставин укладення і виконання договору, у зв'язку з чим для з'ясування даних обставин суд першої інстанції в ухвалі від 02.07.2012 року про закінчення підготовчого провадження ухвалив надати позивачу до судового засідання детальні пояснення про фактичні обставини здійснення поставки товарів та докази на їх підтвердження.

Однак, письмових пояснень та/або документів позивач суду не надав.

Судом першої інстанції було оголошено перерву в судовому засіданні для надання позивачем додаткових доказів. Разом з цим, на час розгляду справи судом першої інстанції - 25.07.2012 року письмових пояснень та інших доказів про фактичні обставини поставки товарів позивач не надав, причин ненадання представник позивача в ході судового засідання 25.07.2012 р. не пояснив, жодних усних пояснень про фактичні обставини придбання і перевезення товарів не навів, про наявність інших доказів чи матеріалів суду не зазначив.

Позивачем також не було надано суду першої інстанції доказів на підтвердження здійснення грошових розрахунків у повному обсязі та виконання вимог п. 3.1 договору. Як зазначено вище, позивач здійснив грошовий перерахунок на суму 592889 грн., водночас чітких і зрозумілих пояснень причин не перерахування інших платежів суду не повідомлено.

В ході розгляду справи позивачем не надано до суду експлуатаційних документів, сертифікатів чи посвідчень про якість, які згідно з п. 4.2 договору Постачальник (ТОВ "Віп трейд") разом з передачею товару повинен передати Покупцю (ТОВ "СтілАрм"), а також не надано доказів здійснення позивачем не пізніше ніж за 7 кал. днів до дати початку поставки заявки на товар та здійснення Постачальником повідомлення позивачу щодо часу і місця передачі товару, що передбаченого п. 5.2 договору, та при цьому представниками позивача не надано усних пояснень щодо обставин здійснення таких заявок та повідомлень. Між тим, зважаючи на найменування товарів і кількість товарних позиці, суд першої інстанції правомірно вважав сумнівним здійснення таких заявок телефонним зв'язком.

Окрім цього, з досліджених матеріалів справи не вбачається наявності трудових і матеріально-технічних ресурсів ТОВ "Віп трейд", які б підтверджували потенційну можливість і дійсну спроможність забезпечити фактичну поставку зазначених у специфікаціях №№10-18 товарів та наданні зазначених в акті від 12.07.2011 р. послуг самостійно. У зв'язку з чим не спростованими позивачем залишилися доводи відповідача про відсутність у ТОВ "Віп трейд" адміністративно-господарських можливостей поставити товар, що ґрунтуються на даних податкової звітності вказаного платника (1 працівник - директорі і головний бухгалтер Тараненко Світлана Валеріївна, відсутність основних фондів і оборотних засобів), про що зазначається в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.10.2011 р. №1317/23-5/37240770 не виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Віп трейд" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р. (т. 1 а.с. 111-119).

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що позивачем не представлено суду достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилається у підтвердження свої вимог, у зв'язку з чим суд вважає доводи позивача непереконливими. Формальна наявність у справі видаткових і податкових накладних, не є достатнім і беззаперечним документальним підтвердженням фактичності здійснення ТОВ "Віп трейд" поставки товарів.

Окрім того, відповідно до п. 20.1.8 ПК України органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 44.4 ПК України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Колегія суддів вважає також за необхідне зазначити, що позивачем не було надано усього необхідного комплексу документів контролюючому органу в момент проведення перевірки та до моменту прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Окрім того, позивачем даних документів не було надано на запит суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає необґрунтованим подачу таких документів до суду апеляційної інстанції з огляду також на те, що позивач жодного разу і жодним чином не обґрунтував не подання таких документів на запит суду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 05.02.2013 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.