Постанова № 29308835, 05.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р. Справа № 804/977/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Прихно К.С.

за участю

представника позивача Власенко Т.В.

представника відповідача Федоренко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Пушкарівського сільського споживчого товариства до Управління пенсійного Фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області. про визнання недійсними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Пушкарівського сільського споживчого товариства, в якому позивач просить:

- визнати недійсним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області: від 29.12.2012 року № 437 на суму 280,83 грн., від 29.12.2012 року № 438 на суму 348,38 грн., від 29.12.2012 року № 439 на суму 76,02 грн., від 29.12.2012 року № 440 на суму 2 039,10 грн.;

- судові витрати покласти на Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні рішення УПФУ у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про накладення штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків підлягають визнанню недійсними та скасуванню, оскільки фінансові санкції, застосовані УПФУ до позивача безпідставно, понад строки, встановлені ст. 250 ГК України та без конкретизації виду порушення.

Представником позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. До суду подав заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Пушкарівське сільське споживче товариство (код ЄДРПОУ 01746865) зареєстрована в УПФУ у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

08 січня 2013 року на адресу Верхньодніпровської районної спілки споживчих товариств надійшов лист Управління Пенсійного Фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області № 11165/02-14 від 29 грудня 2012 року з доданими до нього для виконання рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду по юридичній особі Пушкарівське сільське споживче товариство: від 29.12.2012 року № 437 на суму 280,83 грн., від 29.12.2012 року № 438 на суму 348,38 грн., від 29.12.2012 року № 439 на суму 76,02 грн., від 29.12.2012 року № 440 на суму 2039,38 грн.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд зазначає, що пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону передбачено, що відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник, в даному випадку позивач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 9.3.2 розділу 9 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. Картки особового рахунку страхувальника формуються за даними звітів платника, розрахованих самостійно, а також інших документів, які свідчать про сплату страхових внесків.

Проте суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, за які саме порушення норм чинного законодавства УПФУ застосовано до позивача фінансові санкції та пеню.

Судом також встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області надано довідки, відповідно до яких у позивача відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Так, відповідно довідки Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області № 427 від 05.12.2007 року заборгованість позивача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 05 грудня 2007 року - відсутня; відповідно довідки Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області № 627 від 04.12.2008 року заборгованість позивача до Пенсійного Фонду України станом на 04 грудня 2008 року - відсутня; відповідно довідки Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області № 64 від 09.12.2009 року заборгованість позивача по страхових внесках до Пенсійного фонду України станом на 09 грудня 2009 року - відсутня; відповідно довідки Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області № 44 від 02.12.2010 року заборгованість позивача зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України станом на 02 грудня 2010 року - відсутня; відповідно довідки Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області № 75 від 23.11.2011 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 23 листопада 2011 року - відсутня.

Проте, як вбачається з матеріалів справи 29 грудня 2012 відповідачем винесені рішення про застосування фінансових санкцій до позивача за період з 30.01.2004 року по 28.11.2006 року.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Суд зазначає, що штрафні санкції та пеня, застосовані в порядку Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є адміністративно-господарським штрафом, а тому для його застосування слід керуватися приписами статті 250 Господарського кодексу України, яка встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Крім того, при формуванні висновків в даній адміністративній справі суд враховує позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 03.12.2009 у справі № К-19925/08, відповідно до якої суд вважає, що не можна ототожнювати поняття «застосування» та «стягнення» фінансових санкцій. Застосовуючи фінансові санкції суб'єкт владних повноважень своїм рішенням визначає та встановлює міру відповідальності за порушення суб'єктом господарювання норм законодавства, тоді як під стягненням фінансових санкцій слід розуміти дії щодо звернення до примусового виконання вже застосованих суб'єктом владних повноважень фінансових санкцій, зокрема шляхом звернення до суду із позовом про стягнення фінансових санкцій.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, суд вважає, що фінансові санкції могли бути застосовані УПФУ до позивача не пізніш як через один рік з дня порушення, тоді як були застосовані 29 грудня 2012 року, тобто з порушенням встановлених ст.250 Господарського кодексу України строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд приходить до висновку, що рішення УПФУ у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про застосування фінансових санкцій не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги Пушкарівського сільського споживчого товариства є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області: від 29.12.2012 року № 437 на суму 280,83 грн., від 29.12.2012 року № 438 на суму 348,38 грн., від 29.12.2012 року № 439 на суму 76,02 грн., від 29.12.2012 року № 440 на суму 2 039,10 грн.

Присудити на користь Пушкарівського сільського споживчого товариства документально підтверджені судові витрати в розмірі 149,12 грн. (сто сорок дев'ять грн. 12 коп.) з Державного бюджету.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 11 лютого 2013 року.

Суддя В.В. Кальник