Постанова № 29307826, 07.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8107/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Шведенко П.Ю.

представника відповідача - Решетник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазекологія" до Державної податкової інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазекологія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач протиправно виніс спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки реальність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазекологія" та ПП "Алянс-СД", ТОВ "Розетка.УА" та ПП "Транс-Грейн" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.14.127 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138. п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазекологія" зареєстровано 29.12.2005 Полтавським міськвиконкомом та перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтава та є платником податку на додану вартість.

В період з 16.07.2012 по 27.07.2012 працівниками ДПІ у м. Полтава проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазекологія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2012.

За результатами перевірки складено акт від 10.08.2012 № 2273/22-2/33964958, яким зокрема зафіксовано порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.14.127 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138. п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України в наслідок чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на 328 403,00 грн та занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню і сплаті в бюджет на загальну суму 271 089,00 грн. за період з ІІІ кварталу 2010 року по І квартал 2012 року.

Розглянувши вказаний акт перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0005242301 від 30 серпня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 275 441,00 грн.

З вимогою про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд виходить із наступного.

Правові відносини з приводу формування валових витрат з 2011 року унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з приписами пункту 14.1.56 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Стаття 135 Податкового кодексу України містить у собі склад доходів та порядок їх визначення, так відповідно до п. 135.1 доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; дохід банківських установ.

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в пунктом 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналогічні норми містились і в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" яким було унормовано правовідносини з приводу формування валових витрат до 01 січня 2012 року.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП "Альянс-СД" (продавець) 08.02.2011 укладено договір поставки № 137/02, за умов якого продавець зобов'язується передати узгодженими партіями покупцеві продукцію: долото бурове 393,7 С-ЦГВУ R357, а покупець зобов'зується прийняти і оплатити кожну партію товару.

08.02.2011 між позивачем (покупець) та ПП "Альянс-СД" (продавець) укладено договір поставки № 137/02/1, за умов якого продавець зобов'язується передати узгодженими партіями покупцеві продукцію: розширювач шарошковий РШ-720, а покупець зобов'зується прийняти і оплатити кожну партію товару.

Крім того, позивач стверджував, що ним на підставі усних домовленостей було придбано у ТОВ "Розетка.УА" комп'ютерну техніку та монітори, а у ПП "Транс-Грейн" калію хлористого.

На підтвердження правомірності формування валових витрат позивачем до суду надано видаткові-накладні № 23125 від 02.03.2011, № 178 від 09.02.2011, № 177 від 09.02.2011, № РН-703 від 29.07.2010; рахунки-фактури № СФ-0023125 від 09.02.2011, № 137/02 від 08.02.2011, № 138/02 від 08.02.2011, банківські виписки та подорожній лист службового автомобіля.

Таким чином позивачем в якості доказів реальності правочинів укладених з ПП "Алянс-СД", ТОВ "Розетка.УА" та ПП "Транс-Грейн" надано рахунки-фактури та видаткові накладні.

Досліджені в судовому засіданні рахунки-фактури та видаткова накладна не відповідають вимогам щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, оскільки не містять дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які виписали рахунки, підписали видаткові накладні, видали та отримали товар. Видаткові накладні та рахунки-фактури не містять повну інформацію про платника, а саме: код ЄДРПО, банківські реквізити та адресу його місце знаходження.

Позивачем, а ні з власної ініціативи, а ні на вимогу суду не надано доказів транспортування придбаного товару.

В судовому засіданні не встановлено можливості здійснення транспортування долота бурового 393,7 С-ЦГВУ R357 та розширювача шарошковий РШ-720 легковим автомобілем, а позивачем не надано суду доказів на підтвердження можливості здійснення такого перевезення, у зв'язку з чим подорожній лист службового автомобіля наданий позивачем, як доказ транспортування товару придбаного у ПП "Альянс-СД", судом до уваги не приймається.

Разом з тим, висновок акту перевірки № 2273/22-2/33964958 від 10.08.2012 щодо неправомірності формування позивачем показників з податку на прибуток підприємства за рахунок взаємовідносин з ПП "Алянс-СД", ТОВ "Розетка.УА" та ПП "Транс-Грейн" ґрунтується на матеріалах перевірок вказаних підприємств.

За результатами перевірки ПП "Алянс-СД" не підтверджено наявність поставок товарів від ПП "Алянс-СД" підприємствам-покупцям у лютому 2011 року, що свідчить про те, що правочини між вказаним підприємством та його контрагентами здійснювались без мети настання реальних правових наслідків.

За результатами перевірки ПП "Транс-Грейн" не підтверджено наявність поставок товарів від ПП "Транс-Грейн" підприємствам-покупцям у липні 2010 року, що свідчить про те, що правочини між вказаним підприємством та його контрагентами здійснювались без мети настання реальних правових наслідків.

За результатами перевірки ТОВ "Розетка.УА" не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ "Розетка.УА" підприємствам-покупцям у лютому 2011 року, що свідчить про те, що правочини між вказаним підприємством та його контрагентами здійснювались без мети настання реальних правових наслідків. Крім того, у ТОВ "Розетка.УА" відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби.

Враховуючи, що надані позивачем документи на підтвердження фактичного отримання придбаного товару не відповідають вимогам щодо оформлення первинних бухгалтерських документів та не надано доказів транспортування придбаного товару, суд приходить до висновку про безпідставність віднесення витрат по придбанню товару у ПП "Алянс-СД", ТОВ "Розетка.УА" та ПП "Транс-Грейн" до складу валових витрат.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у м. Полтава.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у м. Полтава приймаючи оскаржуване рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 лютого 2013 року.

Суддя С.С. Бойко