Рішення № 29307212, 12.02.2013, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 1118/9041/12РІШЕННЯ

Іменем України

"12" лютого 2013 р. року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Паламарчука М.С., при секретарі Шаповал І.Ф., розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому прохає стягнути з відповідача на його користь борг за водопостачання та водовідведення в період з 01.01.2010 року по 01.11.2012 року у розмірі 3664,47 грн. і судові витрати 214,60 грн.

Своє прохання мотивує тим, що 01.04.2011 р. було проведено державну реєстрацію припинення комунального підприємства «Олександрія-водоканал», та зареєстровано зміни до установчих документів ОКВП «Дніпро-Кіровоград» про правонаступництво прав і обов'язків припиненого підприємства «Олександрія-водоканал», що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з рішенням Кіровоградської обласної ради від 23 вересня 2011р. № 189 «Про об'єднання водопровідно-каналізаційних підприємств міст Кіровограда, Світловодська, Знам'янки, Олександрії з ОКВП «Дніпро-Кіровоград», комунальне підприємство «Олександрія-водоканал» приєдналося до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», яке виступає правонаступником всіх прав і обов'язків комунального підприємства «Олександрія-водоканал» відповідно до ст. 104 та 107 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 18 вересня 2012 року у справі № 2-н/1118/1311/12 скасований судовий наказ про стягнення боргу стосовно ОСОБА_1 на підставі, того що були часткові оплати, а отже вбачається спір про право , тому запропоновано звернутися у позовному провадженні, про стягнення боргу з водопостачання та водовідведення, а також судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 100 ЦПК України із заяви і поданих документів вбачається спір про право. Тому, заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Так, в квартирі АДРЕСА_1, зареєстрований та проживає ОСОБА_1, згідно довідки КП «Житлогосп» від 25.10.2012 року. Актом Олександрійського ВКГ від 17.10.2012 року перевірено склад сім'ї 4 чоловіка, а саме відповідач, дружина - ОСОБА_3, разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходяться на утриманні, згідно ст. 180 СК України.

Послуги з водопостачання та водовідведення надаються боржникам з моменту прийняття будинку в експлуатацію. Відповідно до списків наданих житлово-експлуатаційною організацією, за вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1, видана розрахункова книжка по оплаті за воду і скид стоків та укладений Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 39171 від 15.03.2011 року. Жодних заяв про відмову від користування послугами з водопостачання та водовідведення на адресу підприємства від боржників не надходило. Оплату за послуги підприємства боржники здійснюють не в повному обсязі, і тому станом на 01 листопада 2012 року, за період з 01.01.2010 року по 01.11.2012 року, заборгованість становить 3664 грн. 47 коп., з урахуванням часткової оплати боржників, рішення Олександрійського міськрайонного суду від 21.04.2010 року у справі № 2-842/10 та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 11.08.2010 року у справі № 22-3774/2010, що підтверджується витягом з комп'ютерної бази даних підприємства за 2010-2012 p.p. та рішенням судів.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено зобов'язання споживачів щодо своєчасного внесення плати за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч.З п.5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. І п. З ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

На неодноразові звернення підприємства про сплату боргу, боржник не реагує. Своїми діями боржник завдає шкоди інтересам ОКВП «Дніпро-Кіровоград», що призводить до неможливості виконання господарської діяльності, своєчасно розраховуватись за електроенергію та інші обов'язкові платежі, податків, тощо і як наслідок зростає кредиторська заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, пояснила, що відповідач відмовився підписати запропонований йому договір на водопостачання та водовідведення. Не надавав доступу до водолічильників, тому що при наявності боргу за спожиті послуги позивач має право перекрити постачання води.

Відповідач в судове засідання не з'явився, в своїх запереченнях позов не визнав. Його представник також заперечує проти задоволення позову з наступних підстав:

Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 15.03.2011 року, на який посилається позивач не підписано однією із сторін, а саме споживачем. В 2005 році відповідачем було встановлено у своїй квартирі 2 засоби обліку холодної води, а саме лічильники води типу ЛК-15.Х. Ці лічильники були прийняті до експлуатації позивачем, опломбовані, взяті на облік і нарахування для оплати послуг здійснювалось на підставі показників цих засобів обліку до січня 2008 року включно. Підприємством було внесено припис про проведення періодичної повірки ним лічильників. На виконання припису мною було укладено договір від 31.01.2011р. №110 з ПП «Водосантехсервіс» на виконання послуг по сервісному обслуговуванню водомірів. Після виконаних робіт складено відповідний акт від 09.02.2011р. і лічильники у провіреному та справному стані було встановлено у квартирі. Після зазначених дій він неодноразово звертався як усно, так із письмовими заявами до підприємства зробити перерахунок та встановити пломби на лічильник, але отримував відповіді про відмову встановлення пломб, що є незаконним. Підприємство не прийняло до уваги, що ним постійно проводиться оплата за водопостачання відповідно до показників лічильника, що підтверджується розрахунковими книжками.

Відповідно до п.п.9 п.4.1 Договору, який укладено між позивачем та відповідачем вказано, що споживач має право на періодичні повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж квартирних засобів обліку води за рахунок житлово-експлуатаційних організацій), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року за № 560.

Згідно рішення виконавчого комітету Олександрійської міської раді № 994 від 18.10.2007 року, витрати на періодичну повірку лічильників води включені до тарифів на надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до положень п.п.6 п.29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачанні холодної та гарячої води і водовідведення, а також п.п.9 п.4.1 вищевказаного Договору, який укладено між позивачем та відповідачем, відповідачі мають право на отримання послуг на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж засобів обліку, а надати таку послугу споживачеві є обов'язком виконавця та він же згідно п.п.2 п.З вищевказаних Правил має право контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів облік обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів та послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій витрати на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки включені в структурі витрат на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, тобто в даному випадку - це «Житлогосп», як то затверджено рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 01.11.2007року № 1029.

Виходячи з вищевикладеного, витрати з періодичної повірки квартирних засобів обліку є складовою на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Статтею 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено зобов'язання споживачів щодо своєчасного внесення плати за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. З п.5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

П. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затверджених постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р.) передбачає, що плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Пунктами 10 і 16 зазначених Правил передбачено, що оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком несправності засобів обліку води, що не підлягає усуненню, коли плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2010 р. визнано, що у квартирі відповідача водолічильники неповірені і вони не можуть використовуватися для обліку. З акту позивача вбачається, що лічильники були опломбовані належним чином лише 17.10.2012 р. Тому суд вважає правомірним нарахування відповідачеві плати за спожиті послуги за нормативами (нормами) споживання. Розрахунками позивача підтверджується, що заборгованість відповідача становить 3664 грн. 47 коп., при цьому враховані часткові оплати, які проведені в меншому розмірі (як запевняє представник відповідача, відповідно до показників водолічильників).

Представник відповідача також посилається на те, що водолічильники були повірені 9.02.2011 р. Надав договір на виконання послуг та акт виконаних робіт щодо повірки. Але в акті виконаних робіт відсутня дата отримання відповідачем водолічильників. Тому не можна вважати правомірним використання цих лічильників з 9.02.2011 р.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовна заява підлягає повному задоволенню. В зв'язку з цим, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по оплаті судового збору в сумі 214 грн. 60 коп.

Керуючись статтями 13, 16 ЦК України, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», 67, 68 ЖК України, 213, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Стягнути з ОСОБА_1 на користь обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (р/р 26003060421054 в КФ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 323585, ЄДРПОУ 03346822) 3664 грн. 47 коп. боргу та 214 грн. 60 коп. судових витрат, а всього 3879 (три тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 07 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів після його проголошення.

Суддя: