Постанова № 29306886, 11.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2013 р. (9:57) Справа №801/971/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участю секретаря судового засідання Залюбовської Л.В., представників сторін

від позивача - Мустафаєва Е.Т

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення

Обставини справи: Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу в розмірі 4420,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 11.02.2013 року позовну заяву в частині вимог про зобов'язання заборонити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 розповсюджувати рекламу у порушення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу», та розповсюджувати рекламу без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради - залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 11.02.2013 року позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про час, місце і дату слухання справи належним чином повідомлений за адресою реєстрації фізичної особи, поштовий конверт повернувся з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.16).

Згідно із ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" (далі -Закон).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 статті 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

11.10.2012 року посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим -головним спеціалістом відділу контролю у сфері реклами Акуловим П.В. було складено протокол № 1548 про порушення законодавства про рекламу, в якому було вказано, що в ході перевірки дотримання законодавства про рекламу у м. Феодосія було виявлено порушення, а саме:

- на пішохідній доріжці (тротуарі) у м. Феодосія по бульвару Старшинова, б. 25-и у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» розміщений рекламний носій (стопер) з інформацією про магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» спрямованої на формування і/або підтримання інтересу споживачів реклами до товару. Зі змістом: «ІНФОРМАЦІЯ_1» магазин професійної косметики доступні ціни для всіх - краски для волосся, туші, пудри, блиски, олівці, лаки, шампуні, гребінці, продукція на розлив» з зображенням дівчини, що є ознакою порушення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу» так як забороняється зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи.

Вказана зовнішня реклама розповсюджена з порушенням ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" (без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, що видається виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради), оскільки наявне порушення вимог п.44 Постанови Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами": Спеціальні конструкції повинні маркуватися з зазначенням на каркасі спеціальної конструкції власника конструкції, номеру дозволу та строку його дії".

11.10.2012 року за вихідним № 02-01/1548 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим було направлено вимогу про надання інформації та документів стосовно вартості розповсюджуваної реклами із встановленим строком надання до 31.10.2012 року.

Зазначена вимога була направлена фізичної особі - підприємцю ОСОБА_2 за юридичною адресою та вручена 13.10.2012р., згідно поштового повідомлення.

На адресу позивача інформації про заходи вжиті по усуненню виявлених порушень та вартості виготовленої реклами не надходило.

Листом (вих. №02-01/1728 від 05.11.2012 р.) ФОП ОСОБА_2 повідомлено, що питання про накладення штрафних санкцій відповідно до ст. 27 Закону України "Про рекламу" за порушення вимог ч.1 ст. 16 і ч.1 ст. 8 Закону України "Про рекламу" буде розглядатись на комісії Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим 13.11.2012 року о 14:00, каб. 316 (а.с. 8, 9 зворотній бік).

На комісії Інспекції 13.11.2012 року було прийняте рішення про № 311-р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким було вирішено - за порушення вимог ч.1 ст. 16 і ч.1 ст. 8 Закону України "Про рекламу", накласти на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 штраф в розмірі 4420,00 гривень. Правопорушення виразилось в тому, що у відповідь на вимогу № 02-01/1548 від 11.10.2012 року до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим не надійшло даних та документів стосовно вартості розповсюджуваної реклами, хоча вимога направлялась відповідачу.

Зазначене рішення було підписано виконуючим обов'язки начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим, та направлено рекомендованою кореспонденцією 16.11.2012 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 рекомендованою кореспонденцією, поштовий конверт повернувся з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання"( а.с. 27-30).

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 штраф не сплатив та витребувану Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим інформацію та документи стосовно вартості розповсюджуваної реклами не надав.

Також суд зазначає, що відповідач повідомлений про те, що у разі невиконання рішення сума штрафу стягується у судовому порядку.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі Закон № 270).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону у рекламі забороняється вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без письмової згоди цієї особи.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень відповідно до частини 1 статті 26 Закону №270: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону № 270 рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 6 статті 27 Закону передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідо до ч. 7 ст. 27 Закону у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду. Доказів оскарження прийнятого позивачем рішення про накладення штрафу відповідачем не надано.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 4420,00 грн. фінансових санкцій на підставі рішення від 13.11.2012 № 311-р.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.02.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено та підписано 18.02.2012.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути с Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 98100) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 4420 (чотири тисячі чотириста двадцять) гривень 00 копійок до державного бюджету м. Феодосія: 21081100, ОКПО 37986011, р/р 31112106700024; МФО 824026 ГУ ДКС України у м. Сімферополі).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.