Рішення № 29306644, 13.02.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/527/13 Головуючий 1 - інстанції - Козирєва Г.М.

Справа № 2034/2-5295/11 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія - договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2012 року по справі за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго» до ОСОБА_4 про стягнення донарахувань у зв'язку з порушенням Правил користування електроенергією для населення,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2011 року позивач звернувся з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_4 нараховані суми у зв'язку з порушенням «ПКЕЕ для населення» в розмірі 21 682,51 грн. на користь АК «Харківобленерго» та судові витрати в сумі 131 грн.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2012 року позовні вимоги задоволенні. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь АК «Харківобленерго» у відшкодування збитків 21 682,51 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 101 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього в загальній сумі 21 813,51 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір у сумі 115, 83 грн. на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим. Вказує, що в мотивувальній частині рішення судом встановлені обставини, що суперечать наявним письмовим доказам у справі та поясненням свідків.

Так, в судовому засіданні встановлено, що працівниками Харківського РВГ АК «Харківобленерго» 06 травня 2011 року було встановлено факт скритої проводки від вводного кабелю поза лічильником, що свідчить про безоблікове споживання електричної енергії. Проте, з акту про порушення від 06 травня 2011 року вбачається , що «нагрузка» через виявлену проводку підключена не була, тобто нею електроенергія не споживалась, також цей факт підтверджується актом про порушення; її запереченнями; поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6

Також зазначає, що в мотивувальній частині вказано, що факт виявлення скритої проводки не заперечувала і відповідач, яка підписала власноручно акт про порушення від 06 травня 2011 року, та допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Однак зазначає, що свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 не були присутніми при підписанні нею вищевказаного акту, а пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 суперечать акту про порушення від 06 травня 2011 року та поясненням свідків ОСОБА_5 та її запереченням.

Крім того, зазначає, що судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.

Так, судом прийняті до уваги пояснення свідків позивача і проігноровані пояснення свідків відповідача, чим порушено вимоги ст. ст. 10, 212 ЦПК України.

Вказує, що в оскаржуваному рішенні не відображено її заперечень та пояснень свідків, суд не дослідів їх, не дав їм правової оцінки, не навів мотивів їх неприйняття. Судом в рішенні вибірково зазначені лише докази та свідчення представників позивача і ігнорується її позиція.

Зазначає, що суд не усунув суперечностей у показаннях свідків з боку відповідача та позивача.

Вказує, що рішення суду першої інстанції суперечить п. 53 «Правил користування електричною енергією для населення» № 1357 від 26 липня 1999 року та вважає, що задоволення вимог позивача у відсутності протоколу рішення комісії по акту про порушення від 06 травня 2011 року та у відсутності її повідомлення про існування донарахувань є незаконним.

Також вважає незаконним рішення в частині стягнення з неї судового збору у сумі 115,83 грн. на користь держави та таким, що суперечить ст. 58 Конституції України та ЗУ «Про судовий збір». Гадає, що позивач поніс витрати лише в сумі сплаченого державного мита в сумі 101 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн., що підтверджено документально платіжними дорученнями.

Вважає, що розмір судового збору визначається у відповідному розмірі на дату подання позовної заяви, корегування його розміру на дату прийняття судом рішення законом не передбачено.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає задоволенню .

Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановлюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті перевірки виявлено факт скритої проводки і після відключення навантажених пробок в приборі електролічильника у коридорі продовжувало горіти світло, що свідчить про безоблікове споживання електричної енергії. Даний факт зафіксовано в самому акті про порушення № 02-01129 від 6 травня 2011 року.

З таким висновком суду, судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Судовим розглядом встановлено, що працівниками позивача 6 травня 2011 року за результатами перевірки приватного будинку в АДРЕСА_1 , який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4 в результаті перевірки складено акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, а саме встановлено «приховану проводку від ввідного дроту поза електролічильником, напруга 220В на дротах прихованої проводки присутня, при підключенні навантаження через дріт проводки електрична енергія споживається, електролічильником не враховується.

На підставі рішення комісії Харківського РВЕ від 26 травня 2011 року по акту перевірки нарахована за період з 12.05.2008 року по 06.05.2011 року за 1089 днів сума 21 682 грн. 51 коп. (а.с.4,76).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін ( ч.1 ст. 10 ЦПК України).

Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Позивачем не було надано доказів на підтвердження безоблікового споживання відповідачем електроенергії, оскільки не зазначено та не підтверджено час, місце, спосіб вчинення відповідачем дій, які можна розцінити як розкрадання електроенергії.

Викладені в акті обставини «при підключенні навантаження через дріт проводки електрична енергія споживається, електролічильником не враховується» є припущенням й об'єктивно не встановлені.

Відповідач дійсно не заперечувала, що в результаті перевірки виявлено приховану проводку, але пояснювала, що тільки в результаті застосування спеціального пристрою працівниками позивача було виявлено приховану проводку в стіні про яку їй не було відомо. Ними було молотком розбито стіну і вилучено кінець дроту, який був ізольований.

З огляду на те, що з акту перевірки не вбачається спосіб розкрадання електроенергії , а посилання суду , що в акті зазначено що лампочка горіла після відключення пробок не відповідає дійсності, так як акт перевірки не містить таких відомостей, судова колегія вважає, що позивач не спростував пояснення відповідача. Пояснення свідків також їх не спростовують.

Енергопостачальник приймаючи на комісії рішення про нарахування суми обмежився лише встановленням факту виявлення прихованої проводки , і не врахував, що відповідальність споживача відповідно до п.48 Правил користування електричної енергією для населення № 1357 від 26.07.1999 року настає за розкрадання електроенергії у разі самовільного підключення до електромережі і за умов споживання електроенергії без приладів обліку.

Факт наявності «прихованої проводки від ввідного дроту поза електролічильником на якій присутня напруга 220 В» не можна розцінити як розкрадання тому, що її наявність не доводить факту споживання електроенергії без приладів обліку, якщо не виявлено способу, в який безобліково споживалася електроенергія.

Крім цього, у енергопостачальника були відсутні передбачені законодавством підстави для нарахування вищезазначеної суми ще і з інших підстав.

Так, відповідно до п.53 Правил користування електричної енергією для населення № 1357 від 26.07.1999 року енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

Як вбачається з акту перевірки від 6 травня 2011 року споживач в порушення Правил… була повідомлена про засідання комісії на 10 травня 2011 року, тобто за 4 дні і без зазначення часу (а.с.7). .

Зі змісту протоколу засідання комісії, що був наданий до суду апеляційної інстанції вбачається, що засідання відбулось 26 травня 2011 року, тобто через 20 днів, але при цьому доказів повідомлення споживача про час і дату засідання комісії позивач суду не надав і в своїх поясненнях підтвердив їх відсутність.

Ці обставини, що мають значення для справи залишились поза увагою суду . Висновок суду не відповідає обставинам справи.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст..309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

За таких обставин, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись п. 48, 53 Правил користування електричної енергією для населення № 1357 від 26.07.1999 року, ст. ст. 10,11,15,59,213,214,303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2012 року- скасувати і ухвалити нове.

В задоволенні позову Акціонерної компанії "Харківобленерго" до ОСОБА_4 про стягнення донарахувань у зв'язку з порушенням Правил користування електроенергією для населення,- відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -