Постанова № 29306045, 05.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 809/21/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М

за участю:

представників позивача Пасенка С.А., Кацевича В.К.,

представника відповідача Мельника Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "555-ТМ"

до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000451502 від 16.07.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "555-ТМ" (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000451502 від 16.07.2012 року (а.с. 5-10).

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що сума податку на додану вартість згідно податкової накладної, виписаної у березні 2012 року ТзОВ "Прикарпатський торговий дім", правомірно включена ТзОВ "555-ТМ" до податкового кредиту за квітень 2012 року, оскільки вказана податкова накладна позивачем фактично отримана від зазначеного вище контрагента саме у квітні 2012 року. Крім того, до декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року позивачем додано заяву про порушення порядку реєстрації податкових накладних, в якій ТзОВ "555-ТМ", відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, заявило про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000451502 від 16.07.2012 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях (а.с. 85) відповідач зазначив те, що в ході перевірки встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ "555-ТМ" завищено суму від'ємного значення за квітень 2012 року в розмірі 10328 грн. Вказав, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суму ПДВ у розмірі 10328 грн. по податковій накладній, виписаній ТзОВ "Прикарпатський торговий дім", оскільки, по зазначеній операції першою подією було отримання позивачем товару у березні 2012 року. Таким чином, звітним періодом по даній податковій накладній є березень 2012 року. Тобто, позивач мав право включити суму по податковій накладній до податкового кредиту березня 2012 року. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "555-ТМ" 27.09.2007 року зареєстроване Калуською районною державною адміністрацією (а.с.12-21), перебуває на податковому обліку та є платником податку на додану вартість.

Калуською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "555- ТМ" з податку на додану вартість за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 20.06.2012 року №773/1502/35170272 (а.с. 26-27).

В ході перевірки встановлено, що товариство до складу податкового кредиту квітня 2012 року включило 10 328 грн. податку на додану вартість згідно з податковою накладною, виписаною ТзОВ "Прикарпатський торговий дім" від 16.03.12 №10951/008, яка продавцем включена в реєстр виданих податкових накладних за березень 2012 року, однак не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В акті перевірки зазначено, що ТзОВ "555-ТМ" при включенні до складу податкового кредиту квітня 2012 року 10 328 грн. податку на додану вартість подало додаток 8 до декларації "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" в періоді наступному за звітним (період, в якому відбулося придбання товарів, виписана податкова накладна та списання коштів з банківського рахунку в оплату придбаних товарів) із скаргою на постачальника (ТзОВ "Прикарпатський торговий дім") щодо відсутності податкової накладної від 16.03.12 року №10951/008 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ "555-ТМ" в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України включило до складу податкового кредиту не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкову накладну та яка отримана в податковому періоді наступному за звітним податковим періодом, внаслідок чого, завищило суму від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) по декларації за квітень 2012 року в сумі 10 328 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000451502 від 16.07.2012 року, яким ТзОВ "555-ТМ" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 10 328,00 грн. (а.с. 22).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження даного податкового повідомлення-рішення, однак такі його скарги залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (а.с. 23-25, 97-118).

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначене згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що реальність господарських операцій між ТзОВ "Прикарпатський торговий дім" та ТзОВ "555-ТМ" підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме: договорами (а.с. 92-96), розхідною накладною (а.с. 146), податковою накладною (а.с. 147-148), платіжним дорученням (а.с. 149), сертифікатами відповідності товару (а.с. 153- 159), товарно-транспортною накладною (а.с. 160). Дані обставини відповідачем не заперечуються.

Системний аналіз положень розділу V Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Судом встановлено, що ТзОВ "Прикарпатський торговий дім" за фактом поставки товару 16.03.2012 року виписана податкова накладна №10951/008 на загальну суму 61927,43 грн., в тому числі ПДВ - 10328,07 грн. (а.с. 147-148).

Як вбачається з матеріалів справи (реєстр вхідної кореспонденції (а.с. 150-152) та не заперечується сторонами, дана податкова накладна позивачем фактично отримана 23.04.2012 року, після чого ТзОВ "555-ТМ" суму ПДВ за березень 2012 року в розмірі 10328,07 грн. включено до податкової декларації за квітень 2012 року, що підтверджується додатком №5 до вказаної декларації (ряд. 488, а.с. 137-142).

Отже, у зв'язку із відсутністю у позивача вказаної податкової накладної в березні 2012 року, право на податковий кредит по вказаних накладних згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України в березні 2012 року у ТзОВ "555-ТМ" не виникло, оскільки не було підтверджено податковими накладними.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України ТзОВ "Прикарпатський торговий дім" не зареєструвало, виписану ним на користь позивача податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з декларацією з ПДВ за квітень 2012 року ТзОВ "555-ТМ" подано додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" (а.с. 144).

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що ТзОВ "555-ТМ" правомірно включило до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суму ПДВ у розмірі 10328,07 грн. згідно податкової накладної, виписаної ТзОВ "Прикарпатський торговий дім", та заяви зі скаргою про порушення продавцями порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Твердження податкового органу про те, що заява зі скаргами повинна подаватися позивачем разом з деклараціями за відповідні періоди, у яких відбувалися господарські операції із ТзОВ "Прикарпатський торговий дім", суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, податкового повідомлення-рішення №0000451502 від 16.07.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "555-ТМ" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи дане положення, суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "555-ТМ" 107,30 грн. судового збору, сплаченого згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення за №14912 від 21.12.2012 року (а.с. 3).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби №0000451502 від 16.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "555-ТМ" судові витрати в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 08.02.2013 року.