Справа № 1101/3606/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2013 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бевз О.Ю.,
при секретарі Оверченко Л.В.,
з участю пркурора ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Бобринець справу за позовом Прокурора Бобринецького району в інтересах держави в особі Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Кіровоградської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення коштів за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
Прокурор Бобринецького району в інтересах держави в особі Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Кіровоградської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення коштів за кредитним договором в розмірі 83 214,68 грн., в обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що 15.08.2006 року між Обласним фондом підтримки індивідуального будівництва на селі та відповідачем укладено кредитний договір №34-С відповідно до якого останньому надано державний пільговий кредит в сумі 70 000 грн., на будівництво житлового будинку за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район с. Веселівка, вул. Молодіжна, 116, строком на 15 років під 3% річних. Оскільки відповідач ухиляється від виконання покладених на нього договором обовязків, просять достроково розірвати кредитний договір та стягнути з відповідача всі кошти передбаченим договором, з відповідними відсотками, пенею та штрафом.
В судовому засіданні прокурор Петросян А.М. позовні вимоги підтримав частково, з урахуванням заперечень позивача та сплачених ним коштів та попросив задовольнити позов з підстав зазанечених в позовній заяві.
Представник Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, але надав до суду заяву згідно якої позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та надав до суду письмові заперечення до позову, згідно яких визнає позов в частині заборгованості по кредиту в сумі 46 250 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 157,47 грн., та пеню відповідно до п.23 Постанови КМУ від 05.10.1998 року в сумі 3497,52 грн. за несвоєчасне внесення платежів. Щодо стягнення пені згідно п. 7.1 кредитного договору в розмірі 17 500 грн заперечив, так як сплинув строк позовної давності щодо стягнення даної пені, зазначивши, що як акт нецільового використання складено 03.09.2008 року, тобто фонд з даним позовом мав право звернутися протягом року, тобто не пізніше 03.12.2009 року, крім того згідно графіку видачі кредиту, фонд здійснював видачу коштів поетапно, та Фондом було перевірене цільове використання коштів і жодних претензій не було. Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем були надані пояснення 21.04.2011 року, згідно яких зазначено, що кошти витрачені на закупівлю матеріалів та спорудження фундаменту, а тому вважає що нецільове використання коштів в судовому засіданні не доведено. Також заперечив, щодо стягнення з нього відсотків в розмірі 6070 грн. 02 коп., так як дані відсотки нараховані наперед, а передчасне стягнення таких коштів кредитним договором не передбачено. На даний час прожовжити будівництво він не має можливості, оскільки кошти за кредитом використані ним на будівлеьні матеріали, а власні кошти для продовження будівництва в нього відсутні. Тому позов в частині розірвання договору визнає та не заперечує, щодо дострокового погашення кредиту.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засідані встановлено, що 15.08.2006 року, між Обласним фондом підтримки індивідуального будівництва на селі та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №34-С (далі Договір), відповідно до якого останньому надано державний пільговий кредит в сумі 70000 грн., на будівництво житлового будинку за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район с. Веселівка, вул. Молодіжна, 116, строком на 15 років. За користування кредитом встановлюється плата в розмірі 3% річних.
Як вбачається із додатку до кредитного договору (а.с.9), ОСОБА_2 (відповідач) отримав кошти на будівництво житлового будинку в розмірі 70 000 грн, поетапно, а с аме 30.10.2006 року - 45000 грн., 28.11.2006 року 15000 грн. та 29.11.2006 року - 10000 грн.
Зі звіту про використання кредитних коштів від 24.11.2006 року, вбачається що ОСОБА_2 провів земельні роботи для закладення фундаменту будинку та закуплено будівельні матеріали, всього на дані цілі використано 45 000 грн., про що в Фонду були надані відповідні квитанції та акт виконаних робіт.
Згідно пояснень ОСОБА_2 від 21.04.2011 року, останній пояснив що використав кошти на будівельні роботи, кошти, які вчасно не повернув зобовязується повернути до кінця 2011 року. Із резолюції голови Фонду від 01.04.2011 року вбачається вжити відповідних заходів.
Відповідно до п.3.1 Договору, фонд має право, перевіряти цільове використання кредиту. По результатам перевірки складає акт.
Відповідно до п.6.1 Договору Позичальник зобовязується використовувати кредит та власні кошти для будівництва житлового будинку.
Відповідно до п.6.3 Договору Позичальник зобовязується повертати кредит рівними частками, згідно з графіком повернення кредиту.
Як вбачається зі змісту зменшених позовних вимог (а.с. 24) заборгованість по кредитному договору ОСОБА_2 становить 83 214 грн., з яких: кредит 46 250 грн., відсотки 10 157,47 грн. (р.р. №26007157772) в АТ Райффайзен банк ОСОБА_1, пеня 20 894,66 грн. Хоча після проведеного перерахунку сум, які Фонд просить стягнути з відповідача вбачається загальна сума ( 46 250 +10 157,47+20 894,66) 77302,13 грн.
Крім того, відповідачем надано квитанцію про сплату відсотків від 26.12.2012 року №№15FG51760 (р.р. №26007157772) про сплату коштів в сумі 10 000 грн., тобто після сплати відсотків в розмірі 10 000 грн. залишок заборгованості відсотках залишається 157,47 грн., що повністю узгоджується із розгорнутою довідкою заборгованості станом на 29.12.2012 року, і вказана сума відповідачем не заперечується, тобто заборгованість по відсоткам відповідача складає 157,47 грн.
В довідкі наданій Фондом 29.12.2012 року (графа дата і сума погашення заборгованості) зазначено, що відповідач сплатив кошти в загальній сумі - 23 750 грн. (тіло кредиту). Так як борг відповідача (згідно Договору) становив 70 000 грн, (70 000 - 23 750). залишок заборгованості по тілу кредиту становить 46 250 грн. (як і зазначено в довідкі розрахунку забргованості станом на грудень місяць 2012 року). Вказану суму боргу відповідач визнає в повністю.
Крім того у вищевказій довідці вбачається сума по відсотках 6070 грн., і з графіку погашення заборгованості кредитного договору (а.с.10), вбачається що це сума коштів, які відповідач мав би сплатити в разі користування кредитом до 15 серпня 2021 року, хоча із змінених позовних вимог (а.с. 25) дана сума Фондом не визначена, тобто відсутня, хоча як вбчається із загальної суми коштів, які позивач просить стягнути з відповідача вбачається 83 214 грн. Дану суму відповідач не визнає та вважає їх безпідставно нарахуваними, оскільки сплата наперед нарахованої суми відсотків без фактичного настання дати їх погашення суперечить нормам діючого законодвства та умовам кредитного договору. Оскільки ні Прокурор, ні Фонд в судовому засіданні не обгрунтували вказану суму та обовязок відповідача її сплатити, останній в свою чергу заперечив про стягнення вказаної суми, суд вважає що дана позовна вимога задоволенню не підлягає, враховуючи як межі позовних вимог, так і умови Договору згідно якого у п.7.3 зазначено, що у разі невиконання Позичальником своїх зобовязань, Фонд має право припинити фінансування, розірвати договір, вимагати дострокового погашення кредиту Позичальником, тобто про відсотки мова не йде.
Також, в Довідкі вбачається розрахунок пені за прострочення плати по кредиту в сумі 2 112,04 грн. та розрахунок пені за прострочення плати по відсоткам 1385,48 грн., тобто загальна сума складає 3497,52 грн. Дану суму відповідач ОСОБА_2 повністю визнає.
Відповідно до п.7.1 Договору Фонд нарахував відповідачу пеню в сумі 17500 грн., так як 08.12.2008 року працівниками фонду було здійснено виїзд до с. Веселівка і було складено ОСОБА_1 нецільового використання кредитних коштів. Відповідач заперечив факт нецільового використання коштів, так як витрачав кошти саме на придбання будівельних матеріалів та робіт, а відсутність коштів призвела до порушення строків будівництва та своєчасного погашення кредиту.
Цільове використання кредитних коштів від 24.11.2006 року, підтверджується звітом та накладними про закупівлю будівельних матеріалів, позивач в свою чергу, виконуючи контролюючу функцію, відповідно до умов договору після 03.12.2008 року, жодних перевірок цільового чи не цільового використання кредитних коштів не здійснило і після пояснень відповідача на імя голови фонду, вказано резолюцію, щодо вжиття заходів для перевірки, але жодних доказів підтверджуючий цей факт в судове засідання не надано, а тому суд приходить до висновку, що вони відсутні.
При винесенні рішення, суд керується ст.11 ЦПК України, щодо розгляду справи в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести за допомогою належних та допустимих доказів ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням положень ст.ст. 57 59 ЦПК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, суд приходить до висновку, відповідач дійсно порушив строки своєчасної сплати кредитної заборгованості, тим самим порушивши умови договору, і на даний час не продовжує будівництво, так як це передбачено умовами договору, з підстав відсутності власних коштів для продовження будівництво, що є беззаперечною підставою для розірвання договору та стягнення всієї суми кредиту, відсотків, пені за невоєчасне погашення заборгованості. Що стосується вимоги про стягнення коштів за щодо нецільове використання коштів в розмірі 17 500 грн. відповідно до п.7.1 Договору, а також 6070 грн. відсотків, суд прийшов до висновку, що дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.
.Керуючись ст.ст.10,11, 38, 44, 60, 74 76, 213, 215, 294 ЦПК, ст.ст. 258, 526, 530,610, 651, 1050 ЦК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позовні вимоги Прокурора Бобринецького району в інтересах держави в особі Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Кіровоградської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення коштів за кредитним договором,- задовольнити частково.
Розірвати кредитний договір №34-С від 15.08.2006, укладений між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Кіровоградської обласної державної адміністрації та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Кіровоградської обласної державної адміністрації, борг по кредитному договору №34-С від 15.08.2006 року у розмірі 49 904 грн. 99 коп.:
-46250 грн., залишок заборгованості по кредитному договору;
-157,47 грн. заборгованість по відсотках;
-3497,52 грн. пеня, з яких 2112,04 грн. пеня за прострочення плати по кредиту та 1 385,48 грн. пеня за прострочення плати по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 499 грн. 05 коп. на рахунок: Одержувач УДК в Бобринецькому р-ні, код ЕДРПОУ суду 2896839, код отримувача (ЄДРПОУ) 23896921, Банк одержувача ГУ ДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, рахунок 31210206700064, Призначення платежу: судовий збір, код 22030001.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя О.Ю. Бевз
Судове рішення № 29305684, Бобринецький районний суд Кіровоградської області було прийнято 12.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1101/3606/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: