Рішення № 29304661, 08.02.2013, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/134/13- ц

Провадження № 2/282/35/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді: Шидловський В. Б.

при секретарі: Войтович Г. М.

за участю прокурора: Б.Г.Вигнича

представника органу опіки та піклування

Любарської РДА: Л.В.Алієвої

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки і піклування Любарської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка вказує, що 11 жовтня 2003 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_3, який було розірвано 20 квітня 2011 року. Під час перебування в шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_5, яка з часу розірвання шлюбу і на даний час проживає з нею та перебуває на її повному утриманні.

Причиною звернення до суду послужила та обставина, що ОСОБА_3 будучи батьком ОСОБА_5 повністю ухилився від виконання батьківських обов"язків, а зокрема не надає матеріальної допомоги на її утримання, не турбується її фізичним і духовним розвитком, не займається її вихованням.

На підставі вищенаведеного позивачка просить суд постановити рішення про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також позивачка просить суд винести рішення про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.

У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги змінила та просила суд стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі 400 грн. щомісяця, в решті заявлені позовні вимоги підтримала в повному об'ємі та просила суд їх задоволити. Крім того, вона пояснила, що після розірвання шлюбу відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків, а саме: не піклується про здоров»я доньки ОСОБА_5, про її фізичний, духовний та моральний розвиток, не готує її до самостійного життя, на протязі 18 місяців не відвідував її, добровільно не надає матеріальної допомоги на її утримання.

Відповідач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, подав заперечення на позовну заяву, а також пояснив, що після розірвання шлюбу з позивачкою їхня малолітня донька залишилася проживати з матір»ю. 10 травня 2011 року на прохання ОСОБА_2 він дав згоду на поїздку доньки на відпочинок та оздоровлення до Російської Федерації на 2 місяці. Однак із закордону ОСОБА_5 повернулася до України лише у вересня 2012 року, пробувши там близько 18 місяців. За таких обставин у вказаний період він не мав можливості бачитися з донькою та брати участь у її утриманні та вихованні, піклуватися про здоров»я доньки, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Дізнавшись про повернення доньки в Україну, він виявив бажання зустрітися з нею, однак ОСОБА_2 категорично відмовила йому в цьому, та стала вимагати дати дозвіл на виїзд доньки на постійне місце проживання до Російської Федерації у наданні якого він останній відмовив, мотивуючи це тим, що він бажає бачитися з дитиною, надавати її матеріальну допомогу, турбуватися про її духовний, фізичний та моральний розвиток. Відповідач також пояснив, що він не заперечує проти задоволення заявленої позивачкою вимоги про стягнення з нього аліментів на утримання доньки.

Представник органу опіки і піклування Любарської РДА Алієва Л.В. у судовому засіданні пояснила, що орган опіки і піклування вважає недоцільним позбавляти ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5, і на підтвердження своїх пояснень додала висновок органу опіки і піклування.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не підтримав.

Вислухавши пояснення сторін, прокурора, представника органу опіки і піклування, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого:

З 11 жовтня 2003 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 20 квітня 2011 року, що стверджується рішенням Любарського районного суду від 20.04.2011 року.

В період спільного проживання у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, яка згідно вищевказаного рішення суду, після розірвання шлюбу, залишилася проживати з матір»ю ОСОБА_2.

Довідка №82 від 16.01.2013 року, видана виконкомом Старочорторийської сільської ради Любарського району, вказує на те, що малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом із матір»ю ОСОБА_2 та знаходиться на її повному утриманні.

У висновку органу опіки і піклування Любарської райдержадміністрації №189/18 від 30.01.2013 року зазначено, що вирішуючи питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_5, орган опіки і піклування вирішив, що недоцільно позбавляти його батьківських прав відносно малолітньої доньки.

В судовому засіданні встановлено, що на підтвердження наведених у запереченні проти позову обставин, відповідачем було надано докази, які спростовують доводи позивачки вказані в позовній заяві, а саме:

З заяви ОСОБА_3 від 10.05.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Любарського нотаріального округу ОСОБА_7 слідує, що він давав дозвіл на поїздку його доньки ОСОБА_5 до Російської Федерації де остання мала перебувати з 20 травня по 30 липня 2011 року.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що із Російської Федерації ОСОБА_5 повернулася у вересні 2012 року, чого не заперечувала позивачка, а тому він не мав можливості виконувати свої батьківські обов»язки відносно доньки.

В жовтні 2012 року ОСОБА_3 звертався до органу опіки і піклування Любарської РДА з проханням встановити йому дні побачення з малолітньою донькою, оскільки її мати не дозволяє йому цього робити, що стверджується його заявою від 22.10.2012 року та витягом з протоколу комісії з питань захисту прав дитини №12 від 25.10.2012 року.

У відповідності із ст.164 ч.1 п.2 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов"язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов»язків.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт ухилення батьком - ОСОБА_3 від виконання своїх обов»язків по вихованню доньки ОСОБА_5, а також зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов»язків, то суд в задоволені позову в частині позбавлення батьківських прав відмовляє у зв»язку з його безпідставністю.

Судом встановлено, що обставини в сім"ї склались таким чином, що сторони разом не проживають і відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має можливість це робити.

Відповідно до ст.ст.180, 181 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дітей присуджуються у частці від доходу її матері, батька і /або/ у твердій грошовій сумі.

Враховуючи матеріальне становище відповідача, який не працює і має не постійний заробіток, а також вимоги позивачки, суд вважає, що змінені позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню повністю та стягує із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 400 грн. щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Оскільки рішення ухвалено на користь позивачки, то відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.10, 15, 60, 88, 209 п.3, 212 - 215, ЦПК України, ст.ст.80 - 84, 164 - 166, 180 - 183, 184, 243, 244 Сімейного Кодексу України, Суд, -

РІШИВ:

Позов задоволити частково.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки і піклування Любарської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав - відмовити в повному обсязі у зв»язку з її безпідставністю.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 400 (чотириста грн. щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнення розпочати з 22.01.2013 року. Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави 229 гри. 40 коп. судового збору на розрахунковий рахунок №31212206700311, УДКСУ у Любарському районі, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37683869, код ЄДРПОУ суду 02896130.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В. Б. Шидловський