Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-11198/11/5/0170
06.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Яковенко С.Ю. ,
Єланської О.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірма "Алиса" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 21.10.2011 у справі № 2а-11198/11/5/0170
за позовом Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим (вул.Леніна, 22-а, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
до Приватного підприємства Фірма "Алиса" (вул.15 квітня, 35, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
про стягнення 12550,00грн. заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2011 адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим до Приватного підприємства Фірма "Алиса", - задоволено.
Стягнуто з Приватного підприємства Фірма "Алиса" 12550,00 грн. штрафних санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на користь Державного бюджету України (арк.с.48-50).
Не погодившись з рішенням суду, відповідач: Приватне підприємство Фірма "Алиса", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. с. 56-57).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не прийнято до уваги всі обставини справи, в тому числі той факт, що податкова вимога №225 від 23.05.2011 на підставі якої Державна податкова інспекція в м. Алушта звернулась з позовними вимогами до відповідача про стягнення, оскаржена відповідачем в судовому порядку, та рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.11.2011 у справі №2а-10701/11/0170/23 визнана протиправною та скасована.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2012 апеляційне провадження по справі №2а-11198/11/0170/5 зупинено до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2011 у справі №2а-10701/11/0170/23 (арк.с.87-88).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2013 провадження у справі поновлено в порядку статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.93).
В судове засідання, призначене на 06.02.2013 позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 12.12.1994 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства «Алиса», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 12.12.1994 (арк.с.9).
Згідно з довідкою № 271 від 05.05.1999, відповідач з 16.12.1994 перебуває на податковому обліку за № 33 (арк.с.13).
31.07.2009 Державною податковою інспекцією в м.Алушті АР Крим на підставі направлень 16.07.2009 №791 та №792 проведено перевірку господарської одиниці - кафетерію (АР Крим, м.Алушта, вул.Леніна, 15), що належить відповідачу, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено Акт (довідка) №000533 (реєстраційний №2403/0102/23/22302824 від 31.07.2009), в якому зафіксовано порушення відповідачем пунктів 1, 2, 5, 9, 11, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгів громадського харчування та послуг», а також пунктів 1-4 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (арк.с.14-15).
В ході перевірки встановлено, що відповідач здійснює господарську діяльність з використанням реєстратора розрахункових операцій, проте розрахункова операція на загальну суму 137,00грн. проведена без використання РРО, розрахунковий документ не роздрукований та не виданий.
Також перевіркою встановлено порушення порядку використання режиму попереднього програмування найменування товару.
Крім того, виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (620,00 грн.) сумі коштів, вказаній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (100,00 грн.).
Перевіркою встановлено порушення порядку використання торгового патенту (на об'єкті використовується ксерокопія).
Відповідач був присутній при проведенні перевірки, з актом перевірки ознайомлений, акт перевірки ним підписаний, примірник акту отриманий нарочно.
10.08.2009 на підставі даних зазначеного Акту перевірки позивачем прийнято рішення № 0003972303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12550,00грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (арк.с.16).
Не погодившись з прийнятим позивачем рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом про його оскарження (справа №2а-14181/09/5/0170).
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2010 у справі №2а-14181/09/5/0170 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим №0003972303 від 10.08.2009 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8500,00грн. (арк.с.17-21).
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 скасовано постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2010 у справі №2а-14181/09/5/0170, в задоволенні позову відмовлено (арк.с.22-24).
23.05.2011 на адресу відповідача направлено податкову вимогу №225 про сплату боргу у розмірі 12550,00грн. (арк.с.25).
Зазначена вимога була оскаржена відповідачем до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 у справі №2а-10701/11/0170/23 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим задоволено, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.11.2011 у справі №2а-10701/11/0170/23, якою позовні вимоги були задоволені, скасовано, прийнято нову постанову, в задоволенні позову Приватного підприємства "Алиса" про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №225 від 23.05.2011 відмовлено (арк.с.91-92).
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються статтею 250 Господарського кодексу України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95).
Пунктами 1, 2, 5, 9, 11, 13 статті 3 Закону № 265/95 закріплено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за вищезазначені порушення передбачена пунктами 1, 3, 4, 6 статті 17, статтею 22 Закону №265/95 відповідно до яких за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій; п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Тобто, наведеною нормою закріплений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки, забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Пунктом 4 статті 17 Закону № 265/95 передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Суд першої інстанції проаналізував діюче законодавство України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій прийнято контролюючим органом у передбачений статтею 250 Господарського кодексу України, строк, так як порушення законодавства у сфері розрахунків з боку відповідача було виявлено 31.07.2009, а рішення прийнято - 10.08. 2009.
Крім того, податковим органом надані докази, що підтверджують поважність причини пропуску строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003972303 від 10.08.2009 було оскаржено відповідачем (справа №2а-14181/09/5/0170), від результату розгляду зазначеної справи залежали подальші дії податкового органу щодо стягнення суми фінансових санкцій з приватного підприємства фірми «Алиса», у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно в порядку частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України поновлено строк звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 72, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірма "Алиса" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2011 у справі № 2а-11198/11/5/0170 - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2011 у справі № 2а-11198/11/5/0170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис С.Ю. Яковенко
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна
Судове рішення № 29304584, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11198/11/5/0170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: