Постанова № 29302804, 12.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" лютого 2013 р. Справа № 2а-820/472/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова до акціонерного товариства "УкркомунНДІпроект" про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова (далі по тексту - позивач, УПФУ в Дзержинському районі) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до акціонерного товариства "УкркомунНДІпроект" (далі по тексту - відповідач, АТ "УкркомунНДІпроект"), в якому просить суд, стягнути з акціонерного товариства "УкркомунНДІпроект" на користь управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 72452, 91 грн. з яких: 63301, 73 грн. є простроченою заборгованістю відповідача за період з липня 2011 року по жовтень 2012 року, а суми штрафу в розмірі 7350, 90 грн. та пені 1800, 28 грн. нараховані згідно рішення позивача № 618 від 05.08.2011 р. за період з 21.02.2011 року по 07.07.2011 року.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова. Відповідно п. 1 ч. 2. ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р., № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до Пенсійного Фонду України. За період з липня 2011 по жовтень 2012 року відповідач подав до УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і не сплачував в повному обсязі зазначені у звітах суми в строки, що визначені – тобто протягом 20 днів за звітним періодом.

Зазначає, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (п. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI), а пунктом 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено повноваження територіального органу Пенсійного фонду щодо застосовування до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

12.02.2013 р. позивачем до суд було подано клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 107).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 20-21). Про причину неявки, всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Із копії свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.5) вбачається, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Дзержинської районної ради Харківської області 24.01.1997 р. включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником внесків до органів Пенсійного фонду України, що також підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску.

Абзацом тридцять четвертим статті 1 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Частиною 12 ст. 20 цього Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р., № 2464-VI - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

П. 1 ч. 2. ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р., № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а згідно п. 4 цієї ж статті - подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до ст. 7 Закону України вищезазначеного Закону єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Страхувальники зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць (п. 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2).

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI від 08.07.2010 р. платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

За пунктом 2.2. розділу 2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2 звіт подається, зокрема, в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 N 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за N 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається).

Із доданих до справи матеріалів вбачається, що відповідач протягом періоду з липня 2011 по жовтень 2012 року самостійно визначав та подавав до УПФУ в Дзержинському районі звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.25-105).

Згідно із картками особового рахунку платника єдиного внеску – відповідача (а.с. 10-17) сума заборгованості в повному обсязі не була погашена, а прострочена заборгованість відповідача за період з липня 2011 по жовтень 2012 року складає 63301,73 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи за період з 21.02.2011 року по 07.07.2011 року відповідачем було допущено несвоєчасне перерахування страхових внесків до УПФУ в Дзержинського районі, у зв'язку з чим 05.08.2011 року уповноваженою особою УПФУ в Дзержинського районі було винесено рішення № 618 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким до відповідача було застосовано штраф в розмірі 7350,90 грн. та нараховано пені у розмірі 1800,28 грн. (а.с. 8), зазначене рішення було направлено на адресу відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Крім того, позивачем було сформовано та направлено вимогу про сплату боргу №Ю -6 від 07.12.2012 р. (а.с. 6). Доказів, які б могли свідчити про оскарження цієї вимоги, її скасування, відкликання або сплаті по ній на час розгляду справи відповідачем не надано, про що свідчить довідка від 08.02.2013 року № 2142-07/26 (а.с.23).

Відносини щодо застосування штрафу та пені на суму недоїмки з єдиного внеску врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI, який з 1 січня 2011 року набрав чинності (далі по тексту – Закон № 2464-VI).

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI).

У ч. 7 ст. 9 Закону № 2464-VI зазначено, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону визначено, що недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (п. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Пунктом 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено повноваження територіального органу Пенсійного фонду щодо застосовування до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Абзацом 3 п. 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.02.2008 р. № 5-5 (далі по тексту Положення № 5-5) управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює реєстрацію та веде облік платників на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду.

За абз. 6 п. 2.3. Положення № 5-5 управління має право також стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Частиною 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що частиною вимог заявленого позову є стягнення штрафних (фінансових) санкцій та пені на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, то предметом доказування у даній справі в цій частині позову мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов’язує можливість стягнення фінансових санкцій та пені у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування фінансових санкцій та пені не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки законність рішення суб’єкта владних повноважень, якими застосовано фінансові санкції та пеня, не є предметом вказаного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Таким чином, враховуючи, що станом на час розгляду справи суми заборгованості в повному обсязі не сплачено, рішення УПФУ в Дзержинського районі щодо застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій не оскаржені, не скасовані, суми заборгованості, фінансових санкцій та пені не сплачено, доказів незаконності цих рішень відповідачем суду не надано, а отже вони є чинними.

Сума боргу відповідача в загальній сумі 72452,91 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, на час розгляду справи по суті заборгованість відповідачем не сплачена, тому суд вважає, що вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Пунктом 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що Пенсійний фонд України та його органи від сплати судового збору звільняються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова до акціонерного товариства "УкркомунНДІпроект" про стягнення заборгованості –задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з акціонерного товариства "УкркомунНДІпроект" ( м.Харків, пр-т Леніна, 36, р/р 26003047888300 в "Укрсіббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 03333883) на користь управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (61166, м. Харків, пр. Леніна. 40, р/р 256073012098 в ВАТ "Державний ощадний банк України" в Харківській області. МФО 351823, код ЄДРПОУ 22655247) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 72452.91 (сімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят дві гривні 91 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.