Ухвала суду № 29302775, 04.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

04 лютого 2013 р.Справа №804/878/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Турлакової Н.В.

при секретарі Кравець Є.С.

за участю:

представників позивача : ОСОБА_1, .

представників відповідача : Осельського Є.С., Кузьміної І.С.

представника третьої особи : ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7

про визнання протиправними дій, скасування акту опису й арешту, скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправними дій, скасування акту опису й арешту майна, скасування постанови.

Ухвалою суду від 17.01.2013 року відкрито провадження в зазначеній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.01.2013р. клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову, задоволено частково. Зобов'язано відповідача зупинити виконавче провадження ВП №163201 від 13.12.2012р. по виконанню виконавчого напису нотаріуса від 13.12.2012р. реєстровий №8111 до набрання законної сили судовим рішенням у вказаній адміністративній справі.

На адресу суду надійшло письмове клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, в судовому засіданні заявлене клопотання представник відповідача підтримав.

В обґрунтування якого зазначив, що у відділі примусового виконання рішень на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання вимог виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 13.12.12р. про стягнення з векселедавця - фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь законного векселедержателя - фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 плату в розмірі 3 084 710, 00 грн. на підставі простого векселя серії АА 2519804, та суму сплачену векселедержателем за вчинення виконавчого напису в розмірі 390 847,10 грн. Позивачем не наведено норми чинного законодавства, яку на думку позивача порушено державним виконавцем при проведенні виконавчих дій, ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2011р. скасовані заходи забезпечення позову вжиті ухвалою судді від 18.04.2011р. та знято заборону на відчуження нерухомого майна, на вказану ухвалу посилався позивач як на підставу наявності права на спірне нерухоме майно. 28.12.2012р. при вчиненні виконавчих дій за домовленістю із позивачем щодо частини описаного та арештованого нерухомого майна, яке задіяне у виробничому процесі, зберігачем призначено самого позивача ОСОБА_5 Винесена ухвала призводить до затягування процедури погашення заборгованості, та позбавляє можливості вчинення державним виконавцем заходів спрямованих на виконання чинного виконавчого документу.

Представник позивача проти задоволення заявленого клопотання заперечував, та зазначив, про наявність права на спірне нерухоме майно, на підтвердження чого надав до матеріалів справи копію Технічного паспорта на виробничу будівлю літ.2Г-4, літ.2Г-4 по АДРЕСА_1 виготовлену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕКОМ Т» станом на 19.03.2012р. Додатково зазначив, що в майбутньому право власності буде зареєстровано належним чином, крім того в провадженні суду перебуває справа про поділ вказаного нерухомого майна між колишнім подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_9, яке є спільною сумісною власністю, докази про що будуть надані.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити, зазначивши про відсутність у позивача документів на підтвердження наявності права на спірне нерухоме майно, та відповідно відсутності можливості його порушень оскаржуваними діями відповідача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст.117,118 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, в певний період наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Саме тому ч.2,3 ст.118 КАС України передбачено, що відповідач або інша особа, які беруть участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Задовольняючи частково клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд виходив з того, що в разі невжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Проте як встановлено в судовому засіданні 04.02.2012р. згідно доказів залучених сторонами до матеріалів справи, ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2011р. скасовані заходи забезпечення позову вжиті ухвалою судді від 18.04.2011р. та знято заборону на відчуження нерухомого майна. На вказану ухвалу посилався позивач як на підставу наявності права на спірне нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 не є стороною виконавчого провадження відкритого згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2012р. ВП № 35706956.

Щодо копії Технічного паспорта на виробничу будівлю літ.2Г-4, літ.2Г-4 по АДРЕСА_1 виготовлену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕКОМ Т» станом на 19.03.2012р. залучену до матеріалів справи позивачем, то суд її оцінює критично, оскільки вказаний документ не відноситься до документів який підтверджує право власності позивача на спірне нерухоме майно.

Щодо посилань позивача на наявність в провадженні суду справи про поділ спірного нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 між колишнім подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_9, то суд вважає вказані доводи безпідставним з огляду на відсутність будь-яких доказів з цього приводу, а також відсутністю зв'язку наявності порушених прав позивача ОСОБА_10 діями державного виконавця, з вказаними особами. Крім того вказані особи не позбавлені права самостійного звернення до суду з метою захисту своїх прав.

Щодо посилань позивача на зупинення підприємницької діяльності підприємства засновником якого є позивач, то суд зазначає що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АА №14445076 від 09.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АДК», засновником якого є ОСОБА_5, зареєстровано за адресою вул.Верстова, буд.36, статус підприємства не підтверджено, що не відповідає адресі спірного майна в рамках виконавчого провадження ВП № 35706956.

Станом на час розгляду справи будь-які докази перебування вказаного підприємства, або майна позивача, документа на підтвердження права власності на рухоме чи нерухоме майно, яке перебуває за адресою АДРЕСА_1 позивачем не надано.

Таким чином, приймаючи рішення з приводу заявленого клопотання та з огляду на докази залучені сторонами в судовому засіданні до матеріалів справи суд вважає, що станом на час розгляду справи в ній відсутні докази наявності підстав для забезпечення адміністративного позову. Зокрема, відсутні докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих права, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також, з матеріалів справи не вбачаються явні ознаки, які б свідчили про порушення відповідачем прав позивача під час вчинення оскаржуваних дій, відповідно заявлене клопотання підлягає задоволенню, а заходи забезпечення адміністративного позову застосовані згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. скасуванню.

Керуючись ст.ст.117, 118, 160, 165 КАС України, суд , -

УХВАЛИВ:

Клопотання Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування заходів забезпечення позову, - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову застосовані згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправними дій, скасування акту опису й арешту, скасування постанови.

Відповідно до п.5,6 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядок і строки встановлені ст.ст.186, 254 КАС України.

Повний текст ухвали буде складений 05.02.2013р.

Суддя Н.В. Турлакова