Ухвала суду № 29302648, 13.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/47765/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,за участю секретаря судового засідання Стоцького О.І.,

представника відповідача Осипчук-Лопуги Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2012 р.

у справі № 2а/1770/4152/2011

за позовом приватного акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод»(далі -позивач, ПрАТ «Рокитнівський скляний завод»)

до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області (далі -відповідач, Сарненська МДПІ)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПрАТ «Рокитнівський скляний завод»звернулось до суду з адміністративним позовом до Сарненської МДПІ про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000472350 від 30.08.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в сумі 922 921,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2012 р., позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 30.08.2011 р. № 0000472350 про збільшення ПрАТ «Рокитнівський скляний завод»суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»на 911 921,00 грн., у тому числі за основним платежем -911 920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні фактичні обставини справи.

Сарненською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000472350 від 30.08.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»на 911 921,00 грн., у т.ч.: 911 920,00 грн. -основний платіж; 1,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Спірне рішення прийнято відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і на підставі акта «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод»з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»за період з 01.02.2011 р. по 31.05.2011 р.»№352/23/00293462 від 09.08.2011 р., згідно з яким відповідачем встановлено порушення п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України та безпідставне віднесення до податкового кредиту за лютий 2011 року схемний податковий кредит на суму податку на додану вартість 911 920,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Приватна газопостачальна компанія».

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, висновку про порушення позивачем приписів закону при укладенні правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, з ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»Сарненська МДПІ дійшла з урахуванням акта про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»за період лютий 2011 року від 18.07.2011 р. № 194/23-20/36620331, складений ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

При дослідження вказаного ата перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва встановлено, що ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»17.03.2011 р. подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року № 39916. В ході аналізу додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість встановлено підприємство, яке сформувало податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок податкового зобов'язання ТОВ «приватна газопостачальна компанія», отриманого від ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»в лютому 2011 року на суму 1 013 660,21 грн., - ПрАТ «Рокитнівський скляний завод».

Згідно первинних документів наданих ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»встановлено, що від ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»надійшло 2000,00 тис. м.3 газу на загальну суму 5 471 520,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 911 920,00 грн. відповідно додаткової угоди № 2 від 26.01.2011 р. до договору від 22.12.2011 р. № 01/07 та акта приймання-передачі природного газу № 01/07. ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»поставила ПрАТ «Рокитнівський скляний завод»2 177,4 тис. м.3 газу на загальну вартість 6 081 961,31 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1 013 660,22 грн. згідно акта приймання-передачі природного газу від 28.02.2011 р. до договору № 158 від 23.02.2011 р. Отже, сформований податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок податкового зобов'язання ТОВ «Приватна газопостачальна компанія», отриманого від ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»в лютому 2011 року, складає 911 920,00 грн.

Також в акті перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.07.2011 р. №194/23-20/36620331 зазначено, що до перевірки пред'явлено податкові накладні, виписані ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»для ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»за лютий 2011 року на загальну суму 911 920,00 грн., будь-які відомості про порушення порядку заповнення податкових накладних відсутні.

Крім цього, вказано, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва складено акт про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»за період лютий 2011 року від 16.05.2011 р. № 204/23-3/36697963, відповідно до якого податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року подана до ДПІ у Оболонському районі м. Києва 12.04.2011 р. за № 94216. Розглянувши додаток № 5 вказаної декларації встановлено, що в лютому 2011 року ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 7 789 195,36 грн. по взаємовідносинах з ПП «Експерт-Логістік».

Згідно акта ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 14.04.2011 р. № 774/23-2/36366302 «Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Експерт-Логістік»за період лютий 2011 року», станом на 14.04.2011 р. ПП «Експерт-Логістік»має стан «9»- направлено повідомлення за ф. 18-ОПП; перевіркою встановлено, що фактично суб'єкт господарювання не знаходиться і не знаходився за адресою: 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Червоно партизанська, 1; в ході аналізу податкової звітності підприємства встановлено, що відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Експерт-Логістік» та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, а відтак договори, укладені між ПП «Експерт-Логістік»та ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»не спричиняють реального настання правових наслідків і є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно до висновку акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.07.2011 р. № 194/23-20/36620331 встановлено порушення ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»приписів закону в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по право чинах з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»податковий кредит зменшено на суму 911 920,00 грн. та задекларовані податкові зобов'язання зменшені на суму 911 920,00 грн.

На підставі та враховуючи висновки вищевказаного акту перевірки, Сарненська МДПІ в акті перевірки від 09.08.2011 р. № 352/23/00293462 дійшла висновку, що ПрАТ «Рокитнівський скляний завод»порушило ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених правових норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ПрАТ «Рокитнівський скляний завод»з ТОВ «Приватна газопостачальна компанія», задекларований податковий кредит за лютий 2011 року зменшено на 911 920,00 грн.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Як підтверджується матеріалами справи, 23.02.2010 р. між ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»(Постачальник) та ВАТ «Рокитнівський скляний завод»(Споживач) укладено договір № 158 на постачання природного газу, яким визначено обсяги, вартість та умови поставки природного газу.

На виконання договірних зобов'язань ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»виписано для ВАТ «Рокитнівський скляний завод»в лютому 2011 року податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 1 013 660,21 грн., номенклатура поставки «природний газ».

Позивачем оплачено ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»поставлений природний газ, з урахуванням податку на додану вартість, шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника, що підтверджується дослідженими судом довідками банківських установ та виписками по рахунку позивача.

Фактична поставка ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»природного газу позивачу відповідно до договору № 158 від 23.02.2010 р. підтверджується атом приймання-передачі природного газу від 28.02.2011 р. обсягом поставки 2 177,442 тис.м.3 на загальну суму поставки 6 081 961,31 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 013,660,22 грн.

Необхідно зазначити, що відповідно до абз. 2, 3 п. 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729, закріплено монопольне становище НАК «Нафтогаз України»та його газотранспортних та газодобувних підприємств щодо забезпечення транспортування природного газу в обсягах визначених постачальниками за нерегульованим тарифом відповідно до договорів, укладених із постачальниками/споживачами природного газу.

Судами встановлено, що 08.02.2008 р. між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(Газотранспортна організація) та ВАТ «Рокитнівський скляний завод» (Споживач) укладено договір № Р-159-П/08. Предметом договору є надання Газотранспортною організацією послуг по транспортуванню природного газу, його очистці, осушці, одоризації в об'ємах, закуплених Споживачем у Постачальника, що підтверджується об'єднаним диспетчерським управлінням ДК «Укртрансгаз», його передача ВАТ «Рівнегаз»(Газорозподільна організація) на газорозподільній станції (ГРС) або газорозподільному пункті (ГРП).

31.12.2009 р. між ВАТ «Рівнегаз»(Газорозподільна організація) та ВАТ «Рокитнівський скляний завод»(Споживач) укладено договір № 23СП-10, предметом якого є надання послуг по транспортуванню природного газу, який надійшов з газотранспортної організації УМГ «Львівтрансгаз»і переданий Газорозподільній організації на пунктах передачі газу (ГРС) в його мережі, до вхідної запірної арматури на межі розподілу газопроводів Споживача та Газорозподільної організації, та проведення оплати Споживачем наданих Газорозподільною організацією послуг.

Актами приймання-передачі від 28.02.2011 р. за підписами представників ТОВ «Приватна газопостачальна компанія», ВАТ «Рокитнівський скляний завод»та ПАТ «Рівнегаз»Сарненське управління по експлуатації газового господарства підтверджується передача постачальником та прийняття споживачем в лютому 2011 року природного газу в обсягах зазначених в актах про транспортування природного газу від 28.02.2011 р., складених між Газотранспортною організацією та Споживачем.

Фактична витрата природного газу позивачем в лютому 2011 року складає 2 477 442 м3, що підтверджується актом-розрахунком від 28.02.2011 р.

Відповідно до повідомлення Об'єднаного диспетчерського управління ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України» від 16.06.2011 р. № 64-1035/7 та від 04.10.2011 р. №64-1606/2, ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»отримало в лютому 2011 року від ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»2 000,000 тис.м3 природного газу.

Відповідно до повідомлення ПАТ «Рівнегаз»від 11.08.2011 р. № 05-3694, в лютому 2011 року ПАТ «Рівнегаз»протранспортувало природний газ для ВАТ «Рокитнівський скляний завод»згідно договору на постачання природного газу № 158 від 23.02.2010 р. з ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»в об'ємі 2 177,442 тис.м3.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що податковий кредит ПрАТ «Рокитнівський скляний завод»в лютому 2011 року підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, на їх невідповідність положенням закону відповідач не посилається, та сформований у повній відповідності до приписів Податкового кодексу України.

В спірному податковому повідомленні-рішенні вказано про встановлене порушення п.191.1 ст. 191 Податкового кодексу України, однак вказана норма не стосується спірних правовідносин, оскільки даною нормою встановлено, що база оподаткування при митному оформленні давальницької сировини або готової продукції, отриманої українським виконавцем як оплата за постачання послуг з переробки, визначається з урахуванням положень статті 190 цього Кодексу. Будь-яких інших порушень податкового законодавства зі сторони позивача відповідачем не встановлено.

Висновки податкового органу, наведені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на порушенні позивачем норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а саме на нікчемності правочину в ланцюгу постачання, з якими позивач в безпосередніх відносинах не перебував. Поведінка постачальників в ланцюгу постачання, з якими позивач не перебував у взаємовідносинах, не має безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його безпосереднім контрагентом. Відтак, обґрунтування відповідачем зменшення позивачу податкового кредиту посилаючись на порушення норм цивільного та господарського законодавства не відповідає нормам матеріального права.

Правова позиція судів попередніх інстанцій, при вирішенні даного адміністративного спору, відповідає позиції Верховного Суду України, відповідно до якої, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Більш того, висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення № 0000472350 від 30.08.2011 р.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: (підпис) М. І. Костенко (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно

Помічник судді Паніотова В.Г.