Ухвала суду № 29302214, 24.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 року м. Київ К-6132/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградському області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2007

у справі №14/311

за позовом Виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман»

до Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області

про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-торгівельне товариство з обмеженою відповідальністю «Лиман»(далі по тексту -позивач, ВТ ТОВ «Лиман») звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2005 №0005802310/3.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 21.02.2006 у справі №14/311 були частково задоволені позовні Вимоги виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман»до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача від 26.09.2005 №0005802310/3 і відшкодування позивачу за рахунок відповідача судові витрати у сумі 170,00 грн. Вказаною постановою зазначене податкове повідомлення-рішення визнано нечинним в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 63000,00 грн. основного платежу і 30000,00 грн. штрафних санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовлено. З Державного бюджету України на користь позивача стягнуто 1,70 грн. державного мита.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 скасовано постанову Господарського суду Кіровоградської області від 21.02.2006 та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі від 26.09.2005 №0005802310/3 про визначення суми податкового зобов'язання Виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман»за основним платежем у розмірі 238300,00 грн. та штрафною санкцією в розмірі 100000,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2005 посадовими особами Новоукраїнської державної податкової інспекції Кіровоградської області був складений акт №8/23-10/32874214 «Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Виробничо-торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю «Лиман»за період з 25.03.2004 по 01.10.2004».

Перевіркою було встановлено, що в порушення п. 4.1 ст. 4 та п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВТ ТОВ «Лиман» не включено до складу валового доходу:

- отриману попередню оплату (платіжне доручення №82 від 30.03.2004, договір №24/03-ВЕД від 24.03.2004) в сумі 699997,50 грн. від UAB INTA»(Литва) за гречку;

- отриману попередню оплату (платіжне доручення №16 від 05.05.2004, договір №25/03-ВЕД від 21.04.2004) в сумі 529997,50 грн. від UAB INTA»(Литва) за гречку;

- отриману попередню оплату (платіжне доручення №25 від 08.09.2004 та №63 від 20.09.2004, договір №27/08-ВЕД від 27.08.2004) в сумі відповідно 400000,00 грн. і 200000,00 грн. від UAB »(Литва) за соняшник.

В результаті даних порушень встановлено заниження податку на прибуток за І квартал 2004 року в сумі 175000,00 грн., за ІІ квартал 2004 року -завищення податку на прибуток в сумі 86700,00 грн., за ІІІ квартал 2004 року -заниження податку на прибуток в сумі 150000,00 грн.

Підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було те що платіжні документи №82 від 30.03.2004, №16 від 05.05.2004 та №63 від 20.09.2004 не містять посилання на вид контракту, який став підставою для перерахування грошових коштів.

Колегія суддів, вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що грошові кошти надійшли на рахунок позивача на виконання відповідних договорів комісії.

Так, судом апеляційної інстанції, встановлено, що відповідно до рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2006 по справі №17/52 за позовом UAB INTA»(м. Каунас, Литва) до Виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман»про стягнення 155282,40 грн. було встановлено, що 24.03.2004 між сторонами було укладено договір комісії №24/03-ВЕД, який за своєю правовою природою є договором комісії.

На виконання зазначеного договору позивачем було перераховано 2475000,00 грн., але поставка продукції була здійснена лише частково, у зв'язку з чим з ВТ ТОВ «Лиман»на користь UAB »(м. Каунас, Литва) було стягнено відповідну заборгованість.

Отже, вирішуючи справу №17/52 судом встановлений факт як укладення договору комісії, так і перерахування грошових коштів саме за цим договором, а не за договором купівлі-продажу. Зазначене рішення набуло законної сили.

Відповідно до п. 7.9.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з... залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Таким чином, на думку колегії суддів, судом апеляційної інстанції вірно, з урахуванням приписів ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградському області відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова