Рішення № 29298789, 08.02.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/5696/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"08" лютого 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі :

головуючої - судді Висоцької Г.А.

при секретарі - Радєвій Н.В.

за участю відповідача- ОСОБА_2 його представника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська із застосуванням звукозаписувальної техніки цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

12.12.2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23858 грн. 70 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.08.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, за умовами якого останній отримав 1577 грн. 40 коп. кредиту, зобов'язавшись повернути отримані кошти до 21.08.2007 року.

За умовами цього договору він мав щомісячними платежами погашати заборгованість перед товариством, у тому числі, здійснювати сплату частки кредиту, процентів за його користування у розмірі 24 % річних, комісії та інших винагород відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифів банку (далі - Умови, Тарифи) та заявою позичальника, які є невід'ємною частиною кредитного договору.

Внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 03. 12. 2012 року, складає 23858 грн. 70 коп.

Посилаючись на наявність заборгованості, позивач просив її стягнути, посилаючись на те, що позичальник допустив порушення умов кредитної угоди, які є підставою для стягнення наданого кредиту та усіх належних за договором винагород, пені і штрафів за порушення зобов'язання.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі, заперечує проти застосування позовної давності, оскільки 22.09.2008 року відбулося переривання перебігу позовної давності, так як відповідач погасив 149.03 грн. комісії. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав повністю, пояснив, що отримав у позивача кредит у 2006 році, для придбання мобільного телефону, але не для себе, а для знайомого, вважав, що кредит повністю оплачений, оскільки протягом цих років банк не повідомляв його про заборгованість. Вважає, що строк звернення банку до суду про стягнення з нього заборгованості минув, тому в позові належить відмовити.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що банком пропущено трьохрічний строк позовної давності, який передбачений ст. 256 ЦК України, оскільки для зміни тривалості позовної давності, тобто її збільшення сторонами мав укладатися окремий письмовий договір, але цього не було.

Крім того зазначив, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам, та Тарифи банку були введені постановою НБУ у 2007 році і не діяли на час укладення договору з відповідачем, тому просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши також письмові докази по цивільній справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 21.08.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» (в подальшому юридична особа змінила назву на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» ( а.с.12-14)) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № NKVZRX10000053 за яким позивач надав позичальнику кредит в сумі 1577.40 грн. зі сплатою комісії, відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, строком до 21.08.2007 року (а.с.4-9).

Згідно розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_2 станом на 03. 12. 2012 року становить 23858 грн. 70 коп. ( а.с. №).

Відповідно положень ст. ст. 256-257 ЦК України кожен суб'єкт цивільних правовідносин має право на захист порушеного права на протязі трьох років з часу, коли він дізнався, чи повинен був дізнатися про порушення своїх суб'єктивних прав.

Статтею 259 ЦК України передбачено, що строк позовної давності може бути збільшено шляхом укладення сторонами відповідного письмового договору.

Згідно матеріалів справи Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка») («Стандарт») та Тарифи банку є невід'ємними єлементами кредитно-заставного договору, який уклали сторони, як і анкета (заява) позичальника. Дані складові договору були визначені на розсуд сторін і погоджені ними, тому є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зі змісту зазначеної заяви та Умов і Правил, які діяли на час укладення спірного договору вбачається, що вони містять всі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в редакції, яка діяла на момент укладення договору, а саме: назву документа; прізвище, ім'я і по батькові та адресу особи, яка отримує фінансову послугу, найменування фінансової операції, кредитного ліміту, базової відсоткової ставки, порядку погашення боргу; найменування та місцезнаходження банку; строки та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; зазначення порядку зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; підписи сторін.

Згідно з приписами ст. 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони у відповідній формі досягли з годи з усіх істотних умов договору.

Зазначені умови кредитного договору відповідають також вимогам глави 71 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Посилання відповідача та його представника на відсутність на момент укладання договору

Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка») («Стандарт») та Тарифів банку, як складових договору суд сприймає критично, оскільки посилання на них містяться в тексті заяви позичальника.

Відповідно до п. 5.5 Умов сторони узгодили збільшення строку позовної давності за вимогами, що витікають з кредитного договору, до п'яти років, і ОСОБА_2, знов таки, як позичальник своїм підписом в анкеті засвідчив згоду з цими положеннями та погодився з умовами своєї відповідальності за порушення термінів виконання грошових зобов'язань.

ОСОБА_2 не виконував умови кредитного договору, хоча згідно із положеннями ст. 526 ЦК України зобов»язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається , що після укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів для придбання непродовольчого товару, позичальник здійснював платежі на погашення кредиту, але не систематично та не в повному обсязі ( останній раз 22.09.2008 року у розмірі 149.03 грн.), чим порушив вимоги п. .п. 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4 Умов, що є підставою для стягнення заборгованості по кредитному договору, в тому числі відсотків за користування кредитними коштами та інших передбачених договором винагород.

Даний позов надійшов до Вознесенського міськрайонного суду 12.12.2012 року, і з урахуванням дій відповідача, що свідчать про визнання ним свого боргу, а саме часткового погашення заборгованості у вересні 2008 року, положень ст. 264 ЦПК України, суд вважає, що перебіг позовної давності було перервано, тому застосовувати ч 4 ст 267 ЦК України немає підстав.

Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобоов»язання ( п.3 ч 1 ст 611 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік .

Зазначеними умовами надання споживчого кредиту- п.п. 5.1, 5.2 передбачено нарахування пені 0,15% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки та 0.1% річних за кожен день прострочення та відповідно до п 5.3-5.4 нарахування штрафів.

Тобто, за одне й те саме порушення зобов"язання передбачена подвійна відповідальність одного виду, при цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому, вимога щодо стягнення одночасно і пені і штрафу є безпідставною та підлягає частковому задоволенню тільки щодо штрафів.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню витрати Банку на судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 214.60 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209,212,213,214,215 суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, р/р 29092829003111) заборгованість по кредитному договору станом на 03.12.2012 року, що складається з:

- заборгованості за кредитом - 1060,52 грн.

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 8030,50 грн.

- заборгованості по комісії за користування кредитом - 63,87 грн.

- штраф (фіксована частина - 500 грн,

- штраф ( процентна складова) - 1112,32 грн., а всього 10767 (сорок три дев»ятьсот тридцять) грн. 21 коп.

В задоволенні позову Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення пені - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, р/р 64993919400001) судовий збір у розмірі 214 ( двісті чотирнадцять ) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через місьскрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Висоцька Г.А.