Ухвала суду № 29296507, 31.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5539/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шульженко В.П. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Томко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрпластик» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластик» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та пені,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ПАТ «Укрпластик» звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просило стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 6224623 грн. 00 коп. та пеню, нараховану на суму заборгованості, у розмірі 939918 грн. 07 коп.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2012 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що відповідач підтвердив виникнення права на бюджетне відшкодування та не довів факту зарахування частини бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкового боргу.

Під час судового засідання представники позивача підтримали свою апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Укрпластик» - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2012 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивач у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень та травень 2009 року зазначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок в банку, яка в повному обсязі відшкодована не була. У зв'язку з цим ПАТ «Укрпластик» звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрпластик» суд першої інстанції виходив з того, що невідшкодована частина суми заявленого бюджетного відшкодування була зарахована податковим органом в рахунок сплати податкового боргу.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Укрпластик» у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку, зазначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок в банку, у розмірі 2551275 грн. 00 коп. За результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ «Укрпластик», оформленої довідкою від 24 липня 2009 року № 2245/23-717-00203588, було підтверджено достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у розмірі 2482775 грн. 35 коп. Податковим органом було надано до органів Державного казначейства України висновок від 26 серпня 2010 року № 0000000311 висновок на відшкодування підтвердженої суми.

Податок на додану вартість у розмірі 2351873 грн. 00 коп. був відшкодований позивачу 08 вересня 2010 року на рахунок в банку. Решта заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 199402 грн. 00 коп. була погашена поточними податковими зобов'язаннями (340 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 04 січня 2011 року № 003671520; 60127 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції та основний платіж згідно податкового повідомлення-рішення від 09 червня 2011 року № 0000394010; 138935 грн. 00 коп. - самостійно задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану варітьсь за червень 2011 року).

У податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року ПАТ «Укрпластик» зазначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок в банку, у розмірі 7770996 грн. 00 коп. За результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ «Укрпластик», оформленої довідкою від 18 серпня 2009 року № 2245/23/721-00203588, було підтверджено достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у розмірі 7436801 грн. 98 коп. Податковим органом було надано до органів Державного казначейства України висновок від 25 серпня 2009 року № 0000000306 висновок на відшкодування підтвердженої суми.

Податок на додану вартість у розмірі 1745774 грн. 83 коп. був відшкодований позивачу 30 вересня 2009 року на рахунок в банку. Решта заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 6025217 грн. 17 коп. була погашена поточними податковими зобов'язаннями (самостійно задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану варітьсь за червень 2009 року).

Як на підставу для задоволення своїх вимог представники ПАТ «Укрпластик» посилаються на те, що податковий орган не мав права здійснювати зарахування частини заявленої суми бюджетного відшкодування в рахунок поточних платежів, а також на те, що відповідачі не надали належних доказів, які б підтверджували фактичне здійснення такого зарахування.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам ПАТ «Укрпластик» колега суддів керується наступним.

У відповідності до пп.пп. 7.7.1 та 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, чинній станом на дату заявлення ПАТ «Укрпластик» суми бюджетного відшкодування, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп.пп. 7.7.5 та 7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

При розгляді та вирішенні даної справи також слід врахувати положення п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану варітьсь» якими передбачено, що бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Із наведених норм права вбачається, що обов'язковою умовою повернення коштів із Державного бюджету України сум податку на додану вартість є їх надмірна сплата, тобто наявність обставин, передбачених пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та одночасна відсутність несплачених податкових зобов'язань.

Як раніше зазначалося, у період з моменту підтвердження податковим органом достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року у розмірі 2482775 грн. 35 коп. та за травень 2009 року у розмірі 7436801 грн. 98 коп. та до повного відшкодування заявлених сум у ПАТ «Укрпластик» утворилася вищеописана заборгованість по сплаті поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Зазначена обставина унеможливила перерахування позивачу повної суми, заявленої до бюджетного відшкодування, оскільки мала наслідком зарахування невідшкодованої частини суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, здійснення такого зарахування підтверджується даними зворотного боку облікової картки ПАТ «Укрпластик».

Позивач вважає, що зворотній бік облікової картки платника податку не є належним доказом здійснення такого зарахування, адже згідно з п. 2.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72, належними доказами здійснення погашення бюджетного відшкодування шляхом його взаємозаліку в рахунок сплати податкових зобов'язань є висновок та повідомлення податкового органу.

Представники позивача стверджують, що зазначені документи до ПАТ «Укрпластик» не надходили, а тому факт погашення бюджетного відшкодування в рахунок сплати податкових зобов'язань не підтверджується належними доказами.

Вказані доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими оскільки згідно п. 3.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276, зворотний бік картки особового рахунку відображає стан розрахунків платників з бюджетом.

Зворотній бік картки особового рахунку позивача містить в собі відомості про проведене зарахування частини суми бюджетного відшкодування в рахунок сплати податкових зобов'язань.

Натомість дотримання податковим органом вимог закону при внесенні відповідних даних до картки особового рахунку та щодо ненаправлення відповідного повідомлення - не є предметом даного спору. Вимоги про визнання незаконними дій відповідачів щодо внесення відомостей про зарахування коштів, заявлених до бюджетного відшкодування, в рахунок погашення податкових зобов'язань та щодо неповідомлення про здійснене зарахування в межах даної справи - не заявлялися.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ПАТ «Укрпластик» не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 04 вересня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Укрпластик» - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрпластик» - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 05 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.