Ухвала суду № 29294533, 16.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/5696/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання Кудіній Я.Г.

за участі представників:

позивача - Гречко С.І.

відповідача - Михайліченко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз", Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р. по справі № 2а-1670/5696/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз"

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

31.08.2012 року Приватне акціонерне товариство "Полтавапропангаз" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000082301 від 14 серпня 2012 року.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 15.10.2012 року позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0022181701 від 14 серпня 2012 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача обов'язку нараховувати податок з доходів фізичних осіб на суму списаної заборгованості у зв'язку з несплатою такого податку контрагентом, та висновку, що господарські операції позивача щодо надання автотранспортних послуг по перевезенню скрапленого газу не підтверджені належним чином первинною документацією.

Приватне акціонерне товариство "Полтавапропангаз" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначаючи, що позивач не зобов'язаний нараховувати податок з доходів фізичних осіб на суму списаної заборгованості у зв'язку з несплатою такого податку контрагентом, оскільки згідно зі ст. 4.2.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, та господарські операції щодо надання автотранспортних послуг по перевезенню скрапленого газу підтверджуються оформленими належним чином відповідними бухгалтерськими документами.

Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначаючи, що надання автотранспортних послуг ПрАТ "Полтавапропангаз" не підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, також позивачем порушено вимоги податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб в результаті реалізації контрагенту товару, за який останній не розрахувався, у зв'язку з чим дебіторська заборгованість за вказаним правочином списана як безнадійна без нарахування податку з доходів фізичних осіб податковим агентом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу - Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз", просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти доводів апеляційної скарги Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби заперечував.

Представник Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби у судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача підтримав, проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби у період з 21 червня 2012 року по 12 липня 2012 року проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Полтавапропангаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 19 липня 2012 року № 80/22/31310365, яким встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 27230 грн.; пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в період, що перевірявся на суму 6221,73 грн.

На підставі акту перевірки Карлівською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 14 серпня 2012 року № 0022181701, яким ПрАТ "Полтавапропангаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів у вигляді заробітної плати у розмірі 7777,16 грн. та №0000082301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 34037,5 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача обов'язку нараховувати податок з доходів фізичних осіб на суму списаної заборгованості у зв'язку з несплатою такого податку контрагентом, та висновку, що господарські операції позивача щодо надання автотранспортних послуг по перевезенню скрапленого газу не підтверджені належним чином первинною документацією.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Висновок податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток ґрунтується на вивченні його господарських операцій з ФОП ОСОБА_3

Із матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_3 та ПрАТ "Полтавапропангаз" укладено договори перевезення № 1-12/04-2010 від 12 квітня 2010 року та № 1-08/01-2011 від 08 січня 2011 року, за умовами яких перевізник - ФОП ОСОБА_3 надає у розпорядження замовника - ПрАТ "Полтавапропангаз" транспортний засіб для перевезення скрапленого газу, а замовник здійснює оплату наданих автопослуг.

У підтвердження виконання умов вказаних договорів надані відповідні товарно-транспортні накладні, акти прийому - здачі виконаних послуг, платіжні доручення, рахунки, талони замовника.

При цьому, заперечуючи право позивача на формування валових витрат за наслідками таких господарських операцій податковий орган посилається на невідповідність товарно-транспортних накладних, а саме незаповнення розділу "Відомості про вантаж", окремі графи № 3 "Назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера", відсутність ідентифікації особи, яка одержала вантаж, не зазначення реквізитів доручення.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судовим розглядом встановлено, що у підтвердження реальності господарських операцій позивачем надані товарно-транспортні накладні, в яких відображено факти перевезень придбаних у ПП "Кремнет" товарів (гранвідсів, щебінь, пісок, мазут, арматура).

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.4 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що надані у підтвердження транспортування товару товарно-транспортні накладні, мають недоліки у оформленні, а саме у розділі "Відомості про вантаж" не заповнено жодної графи, окрім №3 "Назва продукції, товару (вантажу) або №контейнера", відсутні відмітки перевізника та не зазначено реквізитів доручення чи будь-якого іншого документу на особу, яка одержала вантаж.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що такі накладні не можуть бути прийняті підтвердженням реального переміщення товару, а відповідно і реальності таких господарських операцій позивача.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованим висновок податкового органу про неправомірність включення до валових витрат сум коштів сплачених за послугу з перевезення вантажу, та необхідність збільшення суми грошового зобов'язання ПрАТ "Полтавапропангаз" за платежем податок на прибуток приватних підприємств за результатами господарських взаємовідносин з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3

Таким чином, вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000082301 від 14 серпня 2012 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 14 серпня 2012 року № 0022181701 колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пп. 9.12.1 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якого обкладається єдиним податком.

Фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000082301 від 14 серпня 2012 р. стали висновки щодо порушення позивачем порядку утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за наслідками господарських взаємовідносин з ОСОБА_4

Із матеріалів справи вбачаться, що ПрАТ "Полтавапропангаз" реалізовано ОСОБА_4 скраплений газ. Проте, за поставлений товар останній не розрахувався.

У зв'язку з цим позивачем на адресу ФОП ОСОБА_4 17 вересня 2006 року за вих. № 11/212 надіслана претензія з проханням негайно погасити всю суму заборгованості у розмірі 60608,32 грн. в добровільному порядку.

Однак, заборгованість підприємцем погашена не в повному розмірі.

Після перебігу строку позовної давності 30 грудня 2010 року ПрАТ "Полтавапропангаз" винесено наказ № 79 про списання простроченої заборгованості на суму 41478,25 грн., яким на підставі акту звірки розрахунків з контрагентом ОСОБА_4 від 20 грудня 2010 року у зв'язку зі спливом строку позовної давності списано дебіторську заборгованість по товару (зріджений газ), поставленому фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 всього на суму 41478,25 грн.

Збільшуючи позивачу суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, Карлівська МДПІ керувалась приписами листа ДПА України від 13 березня 2006 року №2241/6/17-0716, у відповідності до якого у разі виникнення у підприємства господарських взаємовідносин з фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності підприємством при укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів у фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності має вимагати у останніх копії свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред'явити зазначені документи на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірки.

При цьому, встановлено, що позивачем вказані документи, а саме - копія свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, який перебуває на загальній системі оподаткування, витребовувались у свого контрагента.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що Карлівською МДПІ безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, оскільки у відповідності до вимог ст.4.2.11. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення Карлівської МДПІ від 14 серпня 2012 року № 0022181701 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз", Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р. по справі № 2а-1670/5696/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2013 р.