Ухвала суду № 29292079, 13.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року справа №2а/0570/16365/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Корадо А.А.,

за участю представника позивача Климович В.П.,

представника відповідача Бєломєстнової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/16365/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» до Східної митниці про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2012 року №№182, 183,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.11.2012 року №№182,183: про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 11 818,09 грн., у тому числі за основним платежем 9 598,62 грн., за штрафними санкціями - 2 219,47 грн.; про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у сумі 29 987,60 грн., у тому числі за основним платежем 24 422,94 грн., за штрафними санкціями - 5 564,66 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки акту перевірки від 21.08.2012р., на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, є безпідставними, винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового та митного законодавства законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №182 від 23.11.2012р. про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 11 818,09 грн., у тому числі за основним платежем 9 598,62 грн. і за штрафними санкціями - 2 219,47 грн.

Скасувовано податкове повідомлення-рішення №183 від 23.11.2012р. про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у сумі 29 987,60 грн., у тому числі за основним платежем 24 422,94 грн. та за штрафними санкціями - 5 564,66 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову, прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що під час перевірки бухгалтерських документів позивача встановлено невідповідність між розміром транспортних витрат, заявлених під час митного оформлення та витратами, понесеними перевізником вантажу. Із наданих до перевірки документів неможливо виділити із повної ціни транспортування імпортованих товарів та обчислити витрати на транспортування товарів після їх ввезення, оскільки не має документального підтвердження цих витрат. При цьому, суд першої інстанції взяв до уваги акти виконаних робіт, які були надані позивачем до позову, а не ті, які досліджувалися митним органом під час перевірки. Після складання та направлення акту перевірки позивачу для підписання, у підприємства з»явилися ці акти виконаних робіт з відповідною розбивкою, які були надані до митниці разом із запереченнями до акту перевірки.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, безпідставно зазначив про порушення митним органом приписів п.44.7 ст.44 ПК України, оскільки у Східної митниці не було жодних підстав враховувати документи (з іншим змістом, ніж надані до перевірки) при прийнятті рішення за результатами перевірки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм материального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 31297292, місцезнаходження: 83114, м.Донецьк, пр.Панфілова, буд. 20-Б), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №302700.

Східною митницею проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання ТОВ «Донпроммаш» законодавства України з питань митної справи за період з 27.02.2009р. по 27.02.2012р.

Наказом митниці від 13.02.2012р. №115 проведення даної перевірки призупинено до моменту повернення всіх необхідних документів, адже, як було з'ясовано після початку перевірки, значна кількість необхідної документації була вилучена податковою міліцією у зв'язку з порушенням кримінальної справи.

Після отримання від УП ДПС у Донецькій області інформації про винесення судом постанови про закриття кримінальної справи у відношенні посадових осіб ТОВ «Донпроммаш» та повернення вилучених документів, наказом митниці від 20.06.2012р. №379 з 22.06.2012р. проведення документальної планової виїзної перевірки було поновлено. Даним наказом встановлено провести перевірку в строк до 31.07.2012р.

Враховуючи великий обсяг зовнішньоекономічних операцій, що підлягали перевірки та затримку в наданні запитаних документів з боку підприємства, наказом митниці від 30.07.2012р. №452 продовжено строк проведення даної перевірки на 15 днів, до 21.08.2012р.

За результатами перевірки складено акт від 21.08.2012р. №48/2/700000000/0031297292, відповідно до висновків якого встановлено порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності - позивачем вимог п.5 ст.267 Митного кодексу України в частині недостовірності задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 84 737,60 грн. (мито - 14 019,91 грн., ПДВ - 70 717,69 грн.), перерахуванню до Державного бюджету підлягають кошти у сумі 83 160,10 грн. (мито 13 584,73 грн., ПДВ - 69 575,37 грн.).

Так, в період з 27.02.2009р. по 27.02.2012р. ТОВ «Донпроммаш» здійснювало ввезення на митну територію України у режимі ІМ-40 таких товарів: частини взуття: підошва гумова для виготовлення взуття; шкіряна підкладка свиняча без лицьового покриття (спил) для взуття; текстильні матеріали; машини швейні автоматичні промислові для виробництва або ремонту взуття та інше згідно зовнішньоекономічних контрактів.

Митна вартість визначалася:

- за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (до митного оформлення надавались рахунки, договори, декларації митної вартості форми ДМВ-1, сертифікати про походження товару, платіжні доручення);

- із застосуванням третього методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

- із застосуванням шостого методу оцінки (резервний метод).

Перевезення вантажу на умовах поставки EXW, FCA здійснювало автомобільним та авіатранспортом із використання послуг експедиторів/перевізників за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування.

Розрахунки за транспортно-експедиційні послуги між експедиторами/перевізниками та ТОВ «Донпроммаш» згідно платіжних доручень здійснювались безготівковим способом на підставі актів виконаних робіт та виставлених рахунків.

Перевірку достовірності декларування митної вартості товарів, імпортованих ТОВ «Донпроммаш» на умовах поставки FСA, EXW здійснено шляхом співставлення даних, що містяться у документах, поданих до митного оформлення, з даними бухгалтерського обліку підприємства, а саме використано: вантажні митні декларації, товарно-транспортні накладні, декларації митної вартості, довідки, які подавалися до митного оформлення для підтвердження розміру витрат на транспортування товару до митного кордону України, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи, що підтверджують оплату ТОВ «Донпроммаш» за отримані транспортно-експедиційні послуги.

Проте, вартість витрат на доставку імпортованих товарів до митного кордону України на умовах поставки FСA, EXW, зазначених у довідках, що подавалися ТОВ «Донпроммаш» до митного оформлення, не підтверджуються у документах бухгалтерського обліку підприємства.

Так, під час митного оформлення товарів за ВМД від 12.08.2010р. №700000012/0/010425 для підтвердження транспортних витрат ТОВ «Донпроммаш» подавалась виписана ТзОВ ТП «М+К» калькуляція транспортних витрат від 11.08.2010р. №01/11-08/10, згідно якої транспортні витрати з перевезення вантажу маршрутом м.Merato Saraceno (Італія) - п/п Чоп (Україна) склали 6 590,63 грн. В той же час в ході перевірки від підприємства отримано рахунок від 11.08.2010р. №5729 та акт від 13.08.2010р. №5729, що виставлялися ТзОВ ТП «М+К» за дане перевезення. Згідно вказаних первинних документів вартість міжнародних транспортних послуг м.Merato Saraceno (Італія) - п/п Чоп (Україна) складає 8 869,89 грн.

Крім цього, в акті зазначено про неможливість виділити із повної ціни транспортування імпортованих товарів та обчислити витрати на транспортування товарів після їх ввезення, оскільки немає документального підтвердження таких витрат, тому до складу митної вартості повинна бути включена повна сума витрат на транспортування оцінюваних товарів ТОВ «Донпроммаш».

Так, час митного оформлення товарів за ВМД від 28.07.2010р. №700000012/0/009682 та №700000012/0/009684 для підтвердження транспортних витрат ТОВ «Донпроммаш» подавалась виписана ПП «Фортуна-Донецьк» довідка про вартість транспортних витрат від 21.07.2010р. та копія рахунка-фактури від 26.07.2010р. №23/а, згідно яких транспортні витрати з перевезення вантажу маршрутом Італія - п/п Чоп склали 10 850,00 грн. В т ой же час від підприємства отримано рахунок-фактуру за тим же номером і датою (від 26.07.2010р. №23/а) та акт від 28.07.2011р. №23/а, що виставлялися ПП «Фортуна-Донецьк» за дане перевезення. Згідно вказаних первинних документів вартість транспортних послуг Італія - п/п Чоп - Україна складає 35 142,00 грн.

Шляхом зіставляння відомостей, зазначених у вантажних митних деклараціях та документах, що надавались об'єктом контролю під час митного оформлення (інвойси, транспортні накладні, довідки транспортних витрат), з бухгалтерськими документами ТОВ «Донпроммаш» (договори на надання послуг з транспортування вантажів, акти виконаних робіт, рахунки на надання транспортних послуг, платіжні документи) встановлено невідповідність між розміром транспортних витрат, заявлених під час митного оформлення, та витратами, понесеними перевізником вантажу.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено заниження податкового зобов'язання позивача на загальну суму 84 737,60 грн., у тому числі мито - 14 019,91 грн., ПДВ - 70 717,69 грн.

За наслідками адміністративного оскарження акту перевірки від 21.08.2012р. №48/2/700000000/0031297292 його залишено без змін.

На підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.11.2012р.:

- №182 про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 11 818,09 грн., у тому числі за основним платежем 9 598,62 грн. і за штрафними санкціями - 2 219,47 грн.;

- №183 про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у сумі 29 987,60 грн., у тому числі за основним платежем 24 422,94 грн. і за штрафними санкціями - 5 564,66 грн.

На підставі ст.259 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Частинами 1,2 ст.264 Митного кодексу України визначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.265 Митного Кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підставі ст.267 Митного Кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При цьому при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:

а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

б) витрати на транспортування після ввезення;

в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що витрати на транспортування після ввезення не включаються до митної вартості тільки за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Відповідно до «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ № 1766 від 20.12.2006 р. встановлено, що для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:

- або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;

- або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Після отримання акту перевірки, до прийняття митним органом рішення за результатами перевірки позивачем до митного органу разом із запереченнями на акт перевірки були надані наступні документи:

- акт здачі-прийняття робіт від 03.12.2009р. №28/а, рахунок-фактура №28-а від 03.12.2009р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 27.02.2010р. №5/а, рахунок-фактура №5-а від 27.02.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 02.03.2010р. №6/а, рахунок-фактура №6-а від 02.03.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 31.03.2010р. №7/а, рахунок-фактура №7-а від 25.03.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 25.06.2010р. №21/а, рахунок-фактура №21-а від 25.06.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 28.07.2010р. №23/а, рахунок-фактура №23-а від 26.07.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 13.12.2010р. №25/а, рахунок-фактура №25-а від 13.12.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 24.02.2011р. №16, рахунок-фактура №16 від 22.02.2011р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 31.03.2010р. №7/а, рахунок-фактура №7-а від 25.03.2010р.;

- рахунок на оплату №35 від 05.05.2010р., акт надання послуг №38 від 14.05.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт №0749 від 05.07.2010р.;

- довідка вартості перевезення вантажу автомобілем від 23.06.2010р.;

- акт виконаних робіт №5729 від 13.08.2010р., рахунок на оплату за надані транспортні послуги №5729 від 11.08.2010р.;

- калькуляція транспортних витрат №01/11-08/10 від 11.08.2010р.;

- акт виконаних послуг №СА-0091;

- рахунок-фактура №СА-0091 від 14.03.2011р.;

- калькуляція транспортних витрат від 14.03.2011р.;

- калькуляція транспортних експедиційних витрат від 22.02.2011р.;

- калькуляція транспортних витрат від 25.03.2011р.;

- рахунок-фактура №28-а від 07.12.2009р.;

- акт надання послуг №38 від 14.05.2010р.;

- рахунок на сплату №35 від 05.05.2010р.;

- податкова накладна №36 від 17.05.2010р.;

- рахунок-фактура №СФ-0000749 від 30.06.2010р.;

- акт виконаних робіт №5729 від 13.08.2010р.;

- рахунок на оплату за надані транспортні послуги №5729 від 11.08.2010р.;

- рахунок-фактура №СФ-0001276 від 08.10.2010р.

Відповідно до абз.2 п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

На підставі абз.2 та 4 п.44.7 ст.44 ПКУ протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Оскільки документи, які підтверджують витрати на транспортування товарів після їх ввезення, були надані позивачем митному органу разом із запереченнями на акт перевірки до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, тому відповідачем неправомірно не надано оцінку цим документам при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, митний орган порушив приписи ст.44 Податкового кодексу України - після отримання документів не призначив позапланову документальну перевірку підприємства-позивача.

Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги, що приписи п.44.7 ст.44 ПК України стосуються тільки документів, які визначені в акті перевірки, як відсутні, оскільки митним органом в акті перевірки зазначено про відсутність на момент митного оформлення належних документальних доказів, які фіксують факт надання послуг з перевезення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи - калькуляції транспортних витрат, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, підтверджують факт перевезення товару та дають можливість відокремити вартість транспортних витрат до і після перетину митного кордону України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що відповідач не довів правомірність зарахування до складу митної вартості повної суми витрат на транспортування товарів ТОВ «Донпроммаш», як наслідок правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до ч.2 ст.71 КАС України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляції висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/16365/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/16365/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 14.02.2013 р.

Головуючий суддя: Компанієць І.Д.

Судді: Шальєва В.А

Бишов М.В.