Рішення № 29291243, 08.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2013 р.Справа № 5017/3624/2012

За позовом: Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача: Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області

про стягнення 1470,72 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

Від позивача: Чикаленко О.Л. за довіреністю № 15-1/3 від 02.01.2013 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області 1470,72 грн., де 1233,60 грн. - основний борг, 126,10 грн. - пеня, 111,02 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/3624/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

24.01.2013р. на адресу господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 2561/2013) про залучення до матеріалів справи витребуваних документів, яке судом задоволено.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

30.11.2009р. Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Роздільнянський райавтодор" за усною домовленістю із Яковлівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області здійснило поставку останній дорожніх знаків у кількості 5 штук на загальну суму 1233,60 грн.

Поставлений позивачем товар був отриманий відповідачем без зауважень, що підтверджується відсутністю претензій з боку останнього.

В підтвердження здійснення поставки товару, зокрема дорожніх знаків позивач подав до матеріалів справи видаткову накладну № 17 від 30.11.2009р. із відповідним підписом уповноваженого представника відповідача, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПН № 163338 від 30.11.2009р., що підтверджує отримання товару відповідачем, акт звірки взаєморозрахунків від 15.06.2012р., підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, що свідчить про визнання Яковлівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області суми боргу за отриманий товар в розмірі 1233,60 грн.

Існування заборгованості Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області і стало підставою для звернення позивача до відповідача з претензією від 15.06.2012р. вих. № 41 щодо оплати протягом 10 днів заборгованості в розмірі 1233,60 грн., який залишений відповідачем без відповіді.

Неналежне виконання зобов'язань Яковлівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області щодо оплати вартості отриманих дорожніх знаків і стало підставою для позивача звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши доводи позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (п.п. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України). Із змісту п. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) п.1 ч. 1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Умовами ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, за умови не укладання сторонами договору у письмовій формі, та яким не передбачили інший порядок оплати отриманого товару ніж визначений ч.1 ст. 692 ЦК України останнім в порушення вищезазначених приписів закону, зобов'язання щодо оплати отриманого товару в розмірі 1233,60 грн., своєчасно не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі - 1233,60 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості встановлена судом в розмірі 1233,60 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 126,10 грн. та 3 % річних в розмірі 111,02 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Із змісту пп.1 п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема до стягнення неустойки (штрафу, пені).

У разі порушення строків оплати за поставлений товар, покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем пеню нараховано у відповідності до ч.6 ст.232 ГК України за період шість місяців, з дня поставки товару тобто з 30.11.2009р. по 30.05.2010р.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. З цих підстав, судом було самостійно розраховано пеню в період з 26.06.2012р. по 10.12.2012р. та визначено її розмір в сумі 84,43 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені, встановлена судом в розмірі 84,43 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 41,67 грн. суд відмовляє.

Також, перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, суд встановив, що він також містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір 3 % річних визначено в сумі 16,88 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3 % річних, встановлена судом в розмірі 16,88 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 94,14 грн. суд відмовляє.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", у зв'язку з чим стягненню з Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області на користь позивача підлягає заборгованість за поставлені дорожні знаки в сумі 1233,60 грн., пеня в сумі 84,43 грн., 3% річних в сумі 16,88 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1460,78 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (67412, Одеська область, Роздільнянський район, сільрада Щербанська, вул Покровська, б. 114, код ЄДРЮОФОП 04380465) на користь Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49, код ЄДРЮОФОП 32018511) 1233 (одна тисяча двісті тридцять три) грн. 60 коп. заборгованості, 84 (вісімдесят чотири) грн. 43 коп. пені, 16 (шістнадцять) грн. 88 коп. трьох процентів річних, 1460 ( одна тисяча чотириста шістдесят) грн. 78 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 13.02.2013р.

Суддя Цісельський О.В.