Постанова № 29290368, 13.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р.Справа № 5016/364/2012(6/21)Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Картере В.І.

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання - Райлян І.Г.

за участю представників:

від Миколаївського обласного територіального відділення АМК України - не з'явився, належним чином повідомлений,

від ТОВ „Ранг" - не з'явився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранг"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2012р.

у справі № 5016/364/2012 (3/27)

за позовом Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранг"

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК України) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.07.2012р., просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Ранг" штраф у розмірі 68 000,00 грн. та пеню у сумі 68 000,00 грн. за прострочення сплати цього штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 16 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: створення перешкод працівникам територіального відділення АМК України у проведенні перевірки та ч.5 ст. 56 вказаного Закону, якою встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу з особи, на яку накладено штраф, стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2012р. (суддя Смородінова О.Г.) позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ранг" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що під час проведення відділенням АМК України позапланової перевірки ТОВ „Ранг" щодо дотримання ним законодавства про захист економічної конкуренції при проведенні процедур закупівель продуктів нафто перероблення рідких, товариством були виконані усі вимоги позивача, у тому числі надано доступ до комп'ютерів товариства, тобто за ствердженням апелянта, в його діях не вбачається створення перешкод у проведенні перевірки відділенням АМК України.

Також апелянт зазначає, що місцевий господарський суд, задовольняючи вимоги про стягнення з нього пені за період з 03.04.2012р. по 18.04.2012р. та за період з 17.05.2012р. по 12.07.2012р. не врахував той факт, що рішення Господарського суду Миколаївської області по справі №5016/186/2012 (1/7) від 02.04.2012р. (предметом якої було рішення відділення АМК №63-ріш від 11.10.2011р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу) було оскаржено, а саме 12.04.2012р. подано апеляційну скаргу, і 16.05.2012р. апеляційний господарський суд прийняв постанову, тобто на думку апелянта, з 03.04.2012р. по 18.04.2012р. судом не правомірно стягнуто з нього пеню.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відділення АМК України просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

07.02.2012р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відділення АМК України №2-292/91-173, відповідно до якого позивач, у зв'язку з відсутністю коштів у загальному фонді Державного бюджету України на відрядження представників відділення, просив розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

У відповідності до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2011р. адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення АМК України прийнято рішення №63-рш по справі № 1-26.250/46-2011 „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким дії ТОВ „Ранг", які полягали у перешкоджанні працівникам територіального відділення АМК України у проведенні перевірки шляхом відмови в наданні працівникам відділення доступу до комп'ютеру з інформацією, яка зберігалась у електронному вигляді в зазначеному комп'ютері цього товариства, внаслідок чого працівники відділення не змогли отримати інформацію потрібну для проведення позапланової перевірки товариства, визнано порушенням, передбаченим п.16 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції" та накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Вказане рішення відділення АМК України отримало ТОВ „Ранг" 02.12.2011р., про що свідчить штамп підприємства №2039, що міститься на супровідному листі відділення АМК України №1-292/80-1913 від 02.12.2011р. (а.с.8).

Отже, враховуючи дату отримання вказаного рішення відповідачем, воно повинно було бути виконаним відповідачем у строк з 03.12.2012р. по 03.02.2012р.

Однак, відповідач оскаржив рішення відділення АМК України №63-рш від 11.10.2012р. у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.02.2012р. за позовом ТОВ „Ранг" до відділення АМК України про визнання недійсним рішення відділення АМК України №63-рш від 11.10.2012р. порушено провадження у справі № 5016/186/2012 (1/7).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2012р. у позові ТОВ „Ранг" до відділення АМК України про визнання недійсним рішення відділення АМК України №63-рш від 11.10.2012р. відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2012р. апеляційну скаргу ТОВ „Ранг" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2012р. у справі № 5016/186/2012 (1/7) прийнято до розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Ранг" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2012р. у справі №5016/186/2012 (1/7) відмовлено, рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2012р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2012р. касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. по справі 5016/186/2012 (1/7) прийнято до розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2012р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. залишено без змін.

Отже, рішення відділення АМК України №63-рш від 11.10.2012р., на момент прийняття оскаржуваного судового рішення по даній справі, було чинним.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно ст. 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до п. п. 5, 7 ч. 5 ст. 14 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 16 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів АМК України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМК України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч.7 ст.56 вказаного Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМК України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем штрафу протягом двох місяців з моменту отримання рішення відділення АМК №63-рш від 11.10.2012р., беручи до уваги набрання законної сили судовим рішенням у справі № 5016/186/2012 (1/7), яким у задоволенні позову відповідача про визнання недійсним рішення відділення АМК №63-рш від 11.10.2012р. було відмовлено та керуючись приписами ст. ч.2 ст. 35 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову відділення АМК України в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 68 000,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, то слід зазначити таке:

Частиною 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

- відповідного рішення (постанови) господарського суду

В п. 20.2 постанови № 15 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" Пленум Вищого господарського суду України зазначив, що виходячи зі змісту ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювався.

Так, порушення провадження у справі №5016/186/2012 (1/7) за позовом ТОВ „Ранг" про визнання недійсним рішення відділення АМК України №63-рш від 11.10.2012р. відбулось 02.02.2012р., а рішення за вказаним позовом прийнято місцевим господарським судом 02.04.2012р.

Порушення апеляційного провадження у справі №5016/186/2012 (1/7) за апеляційною скаргою ТОВ „Ранг" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2012р. відбулось 19.04.2012р., а постанову за цієї апеляційною скаргою прийнято 16.05.2012р.

Порушення касаційного провадження у справі №5016/186/2012 (1/7) за касаційною скаргою ТОВ „Ранг" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. відбулось 10.10.2012р., а постанову за цієї касаційною скаргою прийнято 23.10.2012р.

Отже, нарахування пені за прострочення сплати відповідачем штрафу відбувається за період з 03.04.2012р. (наступний день після прийняття рішення судом першої інстанції у справі № 5016/186/2012 (1/7)) по 18.04.2012р. (переддень прийняття апеляційної скарги до провадження судом апеляційної інстанції у справі № 5016/186/2012 (1/7)) - 16 днів та з 17.05.2012р. (наступний день після прийняття постанови судом апеляційної інстанції у справі № 5016/186/2012 (1/7)) по 12.07.2012р. (день, визначений позивачем з урахуванням дати призначення розгляду даної справи) - 57 днів, що разом становить 73 дня.

Формула нарахування пені S пені = (S штрафу / 100%) х 1,5% х К, де S пені - сума пені, S штрафу - сума штрафу, К - кількість днів прострочення

Отже, S пені = (68 000,00 / 100%) х 1,5% х 73 = 74 460,00 грн.

З огляду на те, що відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМК України, то місцеіий господарський суд дійшов вірного висновку, що стягненню в даному випадку підлягає пеня у сумі 68 000,00 грн., що дорівнює штрафу, накладеного рішенням відділення АМК України №63-рш від 11.10.2011р.

Ствердження апелянта про те, що місцевий господарський суд не правомірно стягнув з нього пеню за період з 03.04.2012р. по 18.04.2012р. судом, оскільки рішення Господарського суду Миколаївської області по справі №5016/186/2012 (1/7) від 02.04.2012р. було 12.04.2012р. оскаржено до апеляційного господарського суду і 16.05.2012р. апеляційний господарський суд прийняв постанову, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки з оскаржуваного судового рішення вбачається, що задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату штрафу, місцевий господарський суд не враховував час з моменту прийняття до розгляду позову по справі №5016/186/2012 (1/7) до винесення рішення, а також час з моменту прийняття до провадження апеляційної скарги по справі №5016/186/2012 (1/7) до прийняття апеляційним господарським судом постанови по ній.

Враховуючи викладене, правові підстави для зміни чи скасування оскарженого рішення місцевого господарського суду відсутні.

Крім того слід зазначити, що ухвалою апеляційного господарського суду від 11.01.2013р. апелянту було надано відстрочку по сплаті судового збору у сумі 1 360,00 грн. до 13.02.2013р.

Станом на дату апеляційного розгляду справи (13.02.2013р.), ТОВ „Ранг" не надало апеляційному господарському суду доказів сплати ним судового збору за перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2012р. у справі № 5016/364/2012 (3/27) в апеляційному порядку, а тому апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для його стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2012р. по справі № 5016/364/2012 (3/27) - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранг" - без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранг" (54020, м. Миколаїв, вул. 7-ма Поперечна, 3/4, код ЄДРПОУ 13863642) в доход Державного бюджету України судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку у сумі 1360,00 (одна тисяча триста шістдесят) грн.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 13.06.2013р.

Головуючий суддя: В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський