Рішення № 29290355, 05.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/17323-2012 05.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Демір»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 45 390,00грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Комар М.Ю. (дов. № 10 від 08.01.2013)

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (надалі - ПАТ «СК «Країна», позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (надалі - СТзДВ «Гарантія», відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Демір» (надалі - ТзОВ «Демір», відповідач-2) про стягнення 45 390,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/17323-2012, розгляд справи призначено на 26.12.2012.

Представник позивача в судове засідання 26.12.2012 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 26.12.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача-1 є: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд.56, оф. 13.

Ухвала суду від 03.12.2012 за вказаною адресою отримана відповідачем 14.12.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03680 0442306 0( в матеріалах справи).

Представник відповідача-2, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 26.12.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача-2 є: 61001, м. Харків, вул. Лебединська, буд. 1, кв. 51.

Ухвала суду від 03.12.2012 за вказаною адресою отримана відповідачем 18.12.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 62340 0007442 2 ( в матеріалах справи).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2012 розгляд справи був відкладений на 10.01.2013.

Представник позивача в судове засідання 10.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1, в судове засідання 10.01.2013 вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача-2, в судове засідання 10.01.2013 вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2013 розгляд справи був відкладений на 05.02.2013.

Представник позивача в судове засідання 05.02.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідача-1 та відповідача -2 в судове засідання 05.02.2013 втретє не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03680 0458668 6 та №62640 0008292 1 ( в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2012 між ПАТ «СК «Країна» та ПП «ТМ-Віра» (надалі - страхувальник) було укладено Договір автомобільного страхування № 42/003/2.1.5.7, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу легкового автомобіля «ЛАЗ A183D1», д.н. АХ 0026 АА .

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання страхових подій, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

20.04.2012 в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів : застрахованого позивачем автомобіля «ЛАЗ A183D1», д.н. АХ 0026 АА та «МАЗ 5337», д.н. 6064 ХАЦ, який знаходився під керуванням Українського Сергія В'ячеславовича .

Із довідки ВДАІ від 20.04.2012 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «МАЗ 5337», д.н. 6064 ХАЦ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «ЛАЗ A183D1», д.н. АХ 0026 АА, знаходився під керуванням громадянина Українського С.В.

Згідно з постановою Дзержинського районного суду м. Києва від 07.06.2012 (справа № 3/2011/2550/2012) Українського С.В. за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «ЛАЗ A183D1», д.н. АХ 0026 АА , а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

Згідно до Звіту № 249 від 08.05.2012 , наданим ФОП Шаповаловим В.І. вартість матеріального збитку, нанесеного власнику даного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП становить 59 682,00 грн. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування вих. № 3195 від 27.06.2012, страхового акту № 42/23278/2.1.5.1 від 09.07.2012, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 45 390 (сорок п'ять тисяч триста дев'яносто) грн. 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 1375 від 10.07.2012.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Українського С.В. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «МАЗ 5337», д.н. 6064 ХАЦ ним відшкодовується.

Цивільно-правова відповідальність Українського С.В. на дату ДТП була застрахована СТзДВ «Гарантія» згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0385113, що підтверджується довідкою МТСБУ № 32899/7-3-11 від 18.12.2012.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ за полісом № АВ/385113 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Враховуючи те, що Український С.В. під час ДТП перебував у трудових відносинах (виконував службові обов'язки) з відповідачем-2, то останній зобов'язаний сплатити в порядку регресу франшизу у розмірі 1 000,00 грн.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 45 390,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу вих. № 5871 від 14.08.2012 звернувся до відповідача-1 з проханням відшкодувати заподіяну в результаті ДТП шкоду.

Відповідач-1 доказів виконання зобов'язання не надав, як не надав доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кріїна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд.56, оф. 13.; ідентифікаційний код 21130899) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, р-н, вул. Електриків, буд. 29-А; ідентифікаційний код 20842474) суму страхового відшкодування у розмірі 44 390 (сорок чотири тисячі триста дев'яносто) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 574 (одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири) грн. 09 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демір» (61001, м. Харків, вул. Лебединська, буд. 1, кв. 51; ідентифікаційний код 31208555) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, р-н, вул. Електриків, буд. 29-А; ідентифікаційний код 20842474) матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 35 (тридцять п'ять) грн.. 41 коп.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення - 11.02 2013