Постанова № 29290350, 11.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа № 5021/1765/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, дов. ВРА від 16.08.2010 року

відповідача - Ромась І.М., дов. б/н від 02.01.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 198 С/1-18) на рішення господарського суду Сумської області від 19.12.2012 року у справі № 5021/1765/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми,

до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми,

про зобов"язання укласти договір оренди нерухомого комунального майна,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача, Управління майна комунальної власності Сумської міської ради. Просив суд зобов'язати відповідача укласти з ним договір оренди нерухомого комунального майна - нежитлового приміщення загальною площею 389,1 АДРЕСА_2 в редакції і на умовах поданого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 проекту цього договору, що відповідає типовому договору оренди нерухомого комунального майна, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 01.02.2012 року № 1186-МР.

06.12.2012 року позивач надіслав до суду уточнену позовну заяву про зобов'язання укласти договір оренди нерухомого комунального майна, в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним договір оренди нерухомого комунального майна на нежитлове приміщення загальною площею 389,1 кв. м., розташоване у АДРЕСА_2, терміном на два роки і одинадцять місяців в редакції і на умовах поданого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 проекту цього договору, що відповідає Типовому договору оренди нерухомого комунального майна, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 01.02.2012 року №1186-МР, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по оплаті судового збору та витрати на правову допомогу відповідно до наданих платіжних документів.

Крім того, позивачем подано уточнену позовну заяву від 07.12.12 року про спонукання укласти договір оренди нерухомого комунального майна, відповідно до якої позивач просить суд спонукати відповідача укласти з ним договір оренди нерухомого комунального майна - нежитлового приміщення загальною площею 389,1 кв.м., розташованого у АДРЕСА_2, терміном на два роки і одинадцять місяців в редакції і на умовах поданого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 проекту цього договору, що відповідає Типовому договору оренди нерухомого комунального майна, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 01.02.2012 року №1186-МР, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по оплаті судового збору та витрати на правову допомогу відповідно до наданих платіжних документів.

До того ж позивач подав заяву від 17.12.2012 року про забезпечення позову, в якій він просив суд заборонити відповідачу проводити конкурс на право оренди нежитлового підвального приміщення площею 337,1 кв. м. в будинку АДРЕСА_2 до розгляду господарським судом Сумської області справи № 5021/1765/12.

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.12.2012 року у справі № 5021/1765/12 (суддя Коваленко О.В.) у задоволенні заяви від 17.12.2012 року про забезпечення позову відмовлено. В позові відмовлено.

Позивач не погодився з вказаним рішенням господарського суду першої інстанції, оскільки вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване ним рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Апеляційну скаргу з урахуванням доповнень до неї обгрунтовує тим, що відповідачем було порушено вимоги частини 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункти 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Порядку передачі майна комунальної власності територіальної громади м. Суми, так як він не розмістив у встановлений строк оголошення про проведення конкурсу та не повідомив позивача про відмову від укладення договору спірного майна.

Також зазначає, що при проведенні конкурсу на право оренди спірного майна заяв від інших претендентів, окрім позивача не надходило, у зв"язку з чим відповідач відповідно до вимог вищевказаних норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Порядку передачі майна комунальної власності територіальної громади м. Суми мав укласти договір оренди спірного майна з позивачем.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) (з урахуванням ухвали від 17.01.2013 року про виправлення описки) апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 07.02.2013 року на 10:30 год.

Позивач та його представник у судовому засіданні 07.02.2013 року підтримали апеляційну скаргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 07.02.2013 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що законодавство, яке регулює орендні відносини, не визначає яким саме чином має бути надіслано повідомлення стосовно вирішення заяви про передачу в оренду майна, а передбачає звичайне повідомлення заявника, що відповідачем і було здійснено, а саме: підготовлено та направлено відповідь від 06.11.2012 року за № 09-2649/01-10 на заяву позивача про укладення договору оренди спірного майна від 26.10.2012 року.

При цьому, як вказує відповідач, жодної відмови в укладенні договору оренди зазначена відповідь не містила, а містила повідомлення про те, що після прийняття відповідного рішення інформація про умови конкурсу буде опублікована в офіційному віснику та на інформаційному порталі Сумської міської ради.

Крім того, звертає увагу на те, що позивач в порушення вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не додав до своєї заяви документів, перелік яких міститься в п. 4.2. Порядку. До заяви, окрім двох примірників договору, не було додано жодного документу, якого вимагає порядок: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію паспорту та ідентифікаційного коду, звіт про незалежну оцінку майна.

Також зазначає, що законодавством України передбачена можливість судового захисту права орендаря комунального майна на укладення договору оренди цього майна лише у разі відмови орендодавця укласти такий договір або неодержання відповіді в установлений термін. При цьому, інших підстав звернення до суду з позовом про спонукання укласти договір оренди державного та комунального майна, в тому числі і затримка з оголошенням конкурсу, законодавство не передбачає.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 04.02.2008 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради, орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, орендарем, було укладено договір оренди нерухомого майна №УМКВ-0141 (далі договір), відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 369,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Спірне приміщення було передане ФОП ОСОБА_1 згідно з актом прийняття-передачі нерухомого майна від 04.02.2008 року.

Згідно вимог пункту 10.1. договору, його строк встановлювався з 04 лютого 2008 року до 04 січня 2011 року.

Пунктом 6.1.5 договору встановлено, що за умови належного виконання своїх обов'язків за цим договором орендар після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк, про що він повідомляє орендодавця не пізніше, як за тридцять календарних днів до терміну закінчення договору оренди. Умови договору на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо оплати та інших умов договору, переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до пункту 10.8-1 договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця з дня закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що листом №09-11/01-09 від 05.01.2011 року відповідач повідомив позивача про те, що термін дії договору оренди №УМКВ-0141 від 04.02.2008 року на нежитлове приміщення закінчився 04.01.2011 року і на новий термін продовжуватись не буде. Це свідчить про небажання орендодавця продовжувати договір оренди №УМКВ-0141 від 04.02.2008 року після його припинення на новий термін, у зв'язку з чим автоматичне продовження цього договору не відбулося, а переважне право позивача як наймача спірного майна на укладення договору стосовно цього майна на новий строк припинилося.

Частиною 2 статті 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт припинення переважного права позивача як наймача спірного майна на укладення договору стосовно спірного майна на новий строк також встановлений постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 р. по справі №5021/2534/2011 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача: Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про зобов'язання укласти договір оренди нерухомого майна, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.12 р. в цій же справі.

Отже цей факт в силу частини 2 статті 35 ГПК України має преюдиційне значення для даної справи та не потребує доведенню знов при вирішенні даного спору.

Позивач в обгрунтування позову посилається на те, що ним належним чином виконувались обов'язки по договору оренди, що підтверджується відсутністю заборгованості по оплаті орендних платежів, суттєвим здійсненням поліпшень протягом 2008-2010 року орендованого майна з дозволу відповідача, а також відсутністю нарікань з боку відповідача щодо неналежного виконання позивачем обов'язків по договору, а отже він після спливу строку договору мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди спірного нерухомого майна на новий строк. 26.10.2012 р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати йому в оренду нежитлове приміщення загальною площею 389,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, додавши до заяви свідоцтво про державну реєстрацію та два примірники проекту договору оренди нерухомого майна, який відповідає Типовому договору оренди, затвердженому рішенням Сумської міської ради від 01.02.2012 р. №1186-МР, але відповідач не надав відповіді на заяву про свою згоду укласти договір або про відмову.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» випливає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Листом №09-11/01-09 від 05.01.2011 відповідач повідомив позивача про те, що термін дії договору оренди №УМКВ-0141 від 04.02.2008 на нежитлове приміщення площею 369,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 закінчився 04.01.2011 і на новий термін продовжуватись не буде.

Вказана обставина свідчить про те, що сторонами не було досягнуто домовленості щодо умов договору спірного майна, у зв'язку з чим відповідно до пункту 6.1.5 договору оренди №УМКВ-0141 від 04.02.2008 переважне право позивача як наймача спірного майна на укладення договору стосовно цього майна на новий строк припинилося.

Порядок укладення договорів оренди державного та комунального майна регулюється статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Згідно з частиною 4 цієї статті орендодавець, який отримав заяву особи з бажанням укласти договір оренди, зобов'язаний розмістити в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

В матеріалах справи міститься лист №09-2649/01-10 від 06.11.2012 р., яким позивача було повідомлено про те, що підвальні нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 будуть передані на конкурсних засадах. Також було зазначено, що після прийняття відповідного рішення інформація про умови конкурсу буде опублікована в Офіційному віснику Сумської міської ради та на муніципальному інформаційному порталі Сумської міської ради: www.sumy.ua.

Таким чином, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, відповідачем було дотримано вимогу Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо надання відповіді в межах 15-денного терміну.

Зі змісту норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що передача комунального майна в оренду здійснюється на конкурсних засадах. Переважне право на укладення договору оренди означає, що особа, якій належить таке право є першою серед рівних.

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок проведення конкурсу визначається органами місцевого самоврядування для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Рішенням Сумської міської ради від 26.10.2011 р. №896-МР затверджено Порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Суми.

Як вбачається зі змісту пункту 4.1. Порядку передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади, договір оренди комунального майна укладається на підставі наказу та рішення конкурсної комісії.

Розділом 6 зазначеного Порядку передбачено, що конкурс на право оренди об'єктів проводить конкурсна комісія, що утворюється рішенням Сумської міської ради. Конкурс полягає у визначенні орендаря, який запропонував найбільшу орендну плату при забезпеченні виконання інших умов конкурсу. Конкурс оголошується за ініціативою орендодавця або за наявності заяв про оренду від фізичних чи юридичних осіб. Оголошення про конкурс на право оренди комунального майна розміщується на офіційному сайті Сумської міської ради (www.meria.sumy.ua) та публікується в газеті «Суми і сумчани», а за необхідності і в інших засобах масової інформації, які розповсюджуються у м. Суми. Оголошення публікується не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати проведення конкурсу.

Відповідно до пункту 8.11 зазначеного Порядку протягом трьох робочих днів на підставі складеного протоколу орендодавець підписує наказ по результатам конкурсу щодо передачі об'єктів в оренду і письмово повідомляє про результати конкурсу всіх учасників, розміщує на офіційному сайті Сумської міської ради і публікує їх у виданнях, у яких було надруковано оголошення про конкурс.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем було дотримано вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна» під час припинення дії договору оренди нерухомого майна №УМКВ-0141 від 04.02.2008 р., а позивачем не подано доказів на підтвердження порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача .

А тому, на думку колегії суддів, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Позивач в апеляційній скарзі та доповненнях до неї посилається на те, що відповідачем було порушено вимоги частини 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункти 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Порядку передачі майна комунальної власності територіальної м. Суми, так як він не розмістив у встановлений строк оголошення про проведення конкурсу та не повідомив позивача про відмову від укладення договору спірного майна.

Також позивач зазначає, що при проведенні конкурсу на право оренди спірного майна заяв від інших претендентів, окрім позивача не надходило, у зв"язку з чим відповідач відповідно до вимог вищевказаних норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Порядку передачі майна комунальної власності територіальної м. Суми мав укласти договір оренди спірного майна з позивачем.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, оскільки законодавство, яке регулює порядок оренди державного та комунального майна, не визначає, яким саме чином має бути надіслано повідомлення попередньому орендарю, а передбачає повідомлення заявника, що відповідачем було здійснено, а саме: направлено відповідь від 06.11.2012 року за № 09-2649/01-10 на заяву позивача про укладення договору оренди спірного майна від 26.10.2012 року.

До того ж, відмови в укладенні договору оренди зазначена відповідь не містила, а містила лише повідомлення про те, що після прийняття відповідного рішення інформація про умови конкурсу буде опублікована в офіційному віснику та на інформаційному порталі Сумської міської ради.

Крім того, позивач в порушення вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не додав до своєї заяви документів, перелік яких міститься в п. 4.2. Порядку. До заяви, окрім двох примірників договору, не було додано жодного документу, якого вимагає порядок: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію паспорту та ідентифікаційного коду, звіт про незалежну оцінку майна.

Окрім цього, слід зазначити, що законодавством України передбачена можливість судового захисту права орендаря комунального майна на укладення договору оренди цього майна лише у разі відмови орендодавця укласти такий договір або неодержання відповіді в установлений термін. При цьому, інших підстав звернення до суду з позовом про спонукання укласти договір оренди державного та комунального майна, в тому числі і затримка з оголошенням конкурсу, законодавство не передбачає.

Крім того, слід зазначити, що згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2013 року, який складає 1147,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у справі за позовом немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 573,50 грн.

Однак, позивачем при поданні апеляційної скарги було сплачено судового збору в сумі 536,50 грн., тобто помилково враховано при його сплаті розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на 2012 рік, а не на 2013 рік, у зв"язку з чим ним недоплачено 37,00 грн. судового збору.

А тому, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України 37,00 грн. недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 19.12.2012 року у справі № 5021/1765/12 залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 адреса проживання :40024, АДРЕСА_1; адреса для листування : АДРЕСА_4 ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач платежу - УДК у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134567, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, код банка одержувача - 851011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, номер рахунку - 31210206700003) 37 грн. судового збору.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12.02.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.