Постанова № 29288415, 04.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2013 року 16:25 № 2а-16219/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Міністерства економічного розвитку і торгівлі

до

3-тя особа

Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited"

Державна податкова служба України

про

зобов'язання вчинити дії ,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (далі - позивач) звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Private Company Limited by Shares «Linkstar Limited» (далі - відповідач) про продовження дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відповідача за наказом Міністерства економіки України від 28.03.2011 року №279.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до відповідача за порушення зовнішньоекономічного законодавства відповідним наказом Мінекономіки застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України. У зв'язку з тим, що обставини, які зумовили застосування до відповідача згаданої санкції, ним не усунуті, позивач вважає за доцільне в судовому порядку подовжити дію спеціальної санкції, застосованої до відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну податкову службу України та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2011 року зупинено провадження у справі № 2-а-16219/11/2670. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2012 року поновлено провадження у справі № 2-а-16219/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 року зупинено провадження у справі № 2-а-16219/11/2670. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2012 року поновлено провадження у справі № 2-а-16219/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2012 року зупинено провадження у справі № 2-а-16219/11/2670. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2013 року поновлено провадження у справі № 2-а-16219/11/2670 та призначено справу до розгляду на 30.01.2013 року.

Представник позивача під час розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача під час судових засідань в ході розгляду справи та наявних в матеріалах справи його письмових запереченнях заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи під час судових засідань в ході розгляду справи підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 30 січня 2013 року з'явився представник позивача. Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду представник відповідача та третьої особи в судове засідання 30 січня 2013 року не з'явились.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, враховуючи неприбуття представника відповідача та третьої особи та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта 30 січня 2013 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (далі - Закон України від 16.04.1991р. № 959-ХІІ) та Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет).

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України від 16.04.1991р. № 959-XII центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики за порушення цього або пов'язаних з ним законів України може застосувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності такі спеціальні санкції, як індивідуальний режим ліцензування та тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економічного розвитку та торгівлі України затвердженого, Указом Президента України від 31.05.2011р. № 634/2011 Міністерство економічного розвитку та торгівлі України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку цінової, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва. Технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва з ЄС.

Враховуючи подання Державної податкової адміністрації України від 23.02.2011 р. №2364/5/22-6016, Міністерством економіки України виданий наказ «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України до іноземних суб'єктів господарської діяльності України» від 28.03.2011р. №279. Згідно з додатком № 1 до вказаного наказу до іноземного суб'єкта господарської діяльності Private Company Limited by Shares «Linkstar Limited» застосована спеціальна санкція - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Підставою для застосування зазначеної спеціальної санкції стали виявлені Державною податковою адміністрацією України порушення Private Company Limited by Shares «Linkstar Limited» статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Так, цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 5 Декрету Національний банк країни видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Частиною четвертою статті 5 Декрету встановлено, що індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, індивідуальної ліцензії потребують зокрема такі операції, як вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що фірмою «Linkstar imited» (Республіка Кіпр) укладено ліцензійні договори б/н від 15.10.2004 року, від 15.09.2008 року, від 15.12.2004 року з резидентом ВАТ «Молочник».

Згідно з умовами вищезазначених договорів ліцензіар («Linkstar Limited») надає ліцензіату (ВАТ «Молочник») право на використання знаків для товарів («Народний продукт», «Вершкова долина» та «Наш молочник») за винагороду.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що ВАТ «Молочник» за період з 01.01.2009 року по 31.08.2010 року здійснило виплату доходу нерезиденту «Linkstar Limited» (Республіка Кіпр) джерелом походження з України по ліцензійним договорам загальною сумою 1605556,37 доларів США, а саме: по ліцензійному договору б/н від 15.10.2004 року з фірмою «Linkstar Limited» (Республіка Кіпр) - роялті в сумі 1025013,52 доларів США; по ліцензійному договору б/н від 15.09.2008 року з фірмою «Linkstar Limited» (Республіка Кіпр) - роялті в сумі 431667,61 доларів США; по ліцензійному договору б/н від 15.12.2004 року з фірмою «Linkstar Limited» (Республіка Кіпр) - роялті в сумі 148875,24 доларів США.

Однак, вищезазначені перерахування проводились без одержання відповідачем індивідуальної ліцензії, чим було порушено вимоги статті 5 Декрету.

Відповідно до статті 35 Закону України від 16.04.1991р. № 959-XII суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Статтею 36 Закону України від 16.04.1991р. № 959-XII визначено, що порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.

Нормами статті 37 Закону України від 16.04.1991р. № 959-XII встановлено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, зокрема, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені вище, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

У відповідності до абзацу 2 підпункту 3.4 пункту 4 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006р. №340/672, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2007р. за №30/13297, на підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто і виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) Мінекономіки готує відповідну позовну заяву до суду.

Так, листом від 20.06.2011р. №4202-30/825 Мінекономіки звернулося до ДПА України стосовно доцільності подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України застосованої ю іноземного суб'єкта господарської діяльності «Linkstar Limited» (Республіка Кіпр).

ДПА України надіслала у відповідь лист від 08.07.2011 № 8027/5/22-6016 (вх. Мінекономіки від 11.07.2011 № 07/67190-11) в якому повідомляє, що фірмою «Linkstar Limited» (Республіка Кіпр) не усунуто порушення статті 5 Декрету та у зв'язку з цим ДПА України, вважає за доцільне подовжити дію спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України, застосованої до іноземного суб'єкта господарської діяльності «Linkstar Limited» (Республіка Кіпр) наказом Міністерства економіки України від 18.03.2011 № 279 за порушення статті 5 Декрету, що підтверджено актом перевірки від 01.02.2011 № 320/23-1/00445392/0100.

Крім того, відповідно до листа ДПА України від 08.07.2011 № 8027/5/22-6016, безпідставне перерахування на користь компанії «Linkstar Limited» (Республіка Кіпр) валютних коштів загальною сумою 1605556,37 доларів США встановлене в рамках кримінальної справи № 079020/10.

При цьому, суд звертає увагу на приписи частини 12 статті 37 Закону України від 16.04.1991р. № 959-XII, відповідно до якої у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Відповідно до частини 13 статті 37 Закону України від 16.04.1991р. № 959-XII клопотання повинно містити такі документи:

- лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України;

- оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України.

Доказів усунення відповідачем порушень вимог статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю, суду не надано.

При цьому, суд критично ставиться до доводів відповідача, оскільки останні не спростовують вищенаведене та доводи позивача.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про обґрунтованість доказів позивача та наявність підстав для подовження судом дії застосованої до відповідача санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною 9 статті 37 Закону України від 16.04.1991р. № 959-XII, при прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

Відповідно до частини 2 статті 251, частини 2 статті 252 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69 - 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Подовжити дію спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України, застосованої до фірми «Linkstar Limited» (Республіка Кіпр) наказом Мінекономіки від 28.03.2011 № 279 на термін до усунення фірмою «Linkstar Limited» порушення статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» допущеного при виконанні ліцензійних договорів б/н від 15.10.2004 року, від 15.09.2008 року, від 15.12.2004 року укладених з резидентом ВАТ «Промислове підприємство «Пищепром»).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок