Постанова № 29288406, 12.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 р. Справа №805/346/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

представника позивача: Батозька Я.О.

представника відповідача: Медведєв М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»

до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька

про визнання протиправними, нечинними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька (надалі - відповідач) про визнання протиправними, нечинними та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.01.2013р. №01/02-44/2-03328250, рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.01.2013р. №02/02-44/2-03328250, рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.01.2013р. №03/02-44/2-03328250.

Позов мотивовано незгодою позивача із нарахуванням пені та застосуванням штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вина позивача щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску відсутня, оскільки фінансування позивача з державного бюджету щодо компенсації перевозки пільгової категорії громадян є несвоєчасним та неповним, а доходи, які були отримані власними силами в зазначений період не дозволили дотриматися передбачених строків сплати єдиного внеску.

Представник позивача у судовому засіданні від 12.02.2013р. адміністративний позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. У судовому засіданні представник позивача посилалась на скрутне фінансове становище позивача.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що відповідно до ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Представник відповідача у судовому засіданні від 12.02.2013р. адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

02.01.2013 року відповідачем прийняті спірні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме:

- рішення від 02.01.2013р. №01/02-44/2-03328250, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 211 817,62 грн. та нарахована пеня у розмірі 11 438,91 грн.;

- рішення від 02.01.2013р. №02/02-44/2-03328250, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 202 186,12 грн. та нарахована пеня у розмірі 13 301,70 грн.;

- рішення від 02.01.2013р. №03/02-44/2-03328250, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 481 868,62 грн. та нарахована пеня у розмірі 51 396,96 грн.

Вказані рішення прийняті на підставі п.2 ч.11 ст. 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Наявність недоїмки за період щодо якого спірними рішеннями нарахована пеня підтверджується виписками з облікової картки платника - Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» з єдиного внеску. З вказаних виписок вбачається, відповідачем застосовано штраф та нарахована пеня на суми єдиного внеску, які самостійно визначені позивачем у поданих розрахунках за відповідні періоди (колонка 2).

Позивачем надані копії актів звірення про нараховані суми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян електротранспортом та автотранспортом ККП ДМР «Донелектроавтотранс» та розрахунків за надані послуг на 01.09.2012р, на 01.10.2012р., на 01.11.2012р. та на 01.12.2012р., з яких вбачається, що відповідач має не відшкодовану йому заборгованість з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Представник позивача надала пояснення, за змістом яких позивач знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Вказана обставина не спростовується представником відповідача.

Статтею другою Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються у тому числі за принципом відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, про що зазначено у ст. 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

У відповідності до п.6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою ст.12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до ч.2 зазначеної статті, Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Частиною 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Із наведеного вбачається, що позивач повинен сплачувати єдиний внесок у встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строки незалежно від показників власної фінансово-господарської діяльності та незалежно від фактичного виконання іншими особами зобов'язань перед позивачем щодо компенсації йому вартості перевезення окремих пільгових категорій громадян.

Згідно ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами ч. 10 ст. 25 зазначеного Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Спірне рішення прийнято на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до ч.14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Слід зазначити, що за приписами ч.11 ст.9, ч.10, ч.11, ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи Пенсійного фонду України зобов'язані застосовувати штраф та нараховувати пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску незалежно від фінансово-економічних показників платника єдиного внеску.

Таким чином, спірні рішення прийняті у межах наданих відповідачу повноважень та на виконання приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З урахуванням викладеного, перевіривши спірні рішення згідно частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені адміністративного позову Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні - 12 лютого 2013 року.

3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Куденков К.О.