Постанова № 29287143, 11.02.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року Справа № 2а/2370/4871/2012

12 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

при секретарі - Сидорець І.С.,

за участю сторін:

представників позивача: Ліпаткіної І.В. (за довіреністю), Старченко Л.Р. (за довіреністю),

представника відповідача - Теслі В.І. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (далі - позивач) звернулося в Черкаський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції у Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 №0001021720, яким збільшено грошове зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, (далі - ПДФО) на суму 170592,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно збільшив суму грошового зобов'язання позивача з ПДФО та застосував штрафні (фінансові) санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення від 16.11.2012 №0001021720 на загальну суму 170592,16 грн., оскільки позивач самостійно сплатив грошове зобов'язання. Тому, на думку позивача, відповідач мав лише встановити порушення без донарахування зобов'язань.

Відповідач надав до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив, що Смілянською ОДПІ правомірно було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення у зв'язку з тим, що позивач подавав з недостовірними даними та помилками податкову звітність форми 1-ДФ протягом 2011 року І-ІІ кварталів 2012 року, а також під час проведення податкової перевірки не надав доказів (платіжних доручень з відмітками банку) про сплату основної суми грошового зобов'язання з ПДФО.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції щодо спору.

Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» зареєстроване як юридична особа 28.12.2005 (код ЄДРПОУ 33931257). Відповідно до довідки форми №4-ОПП від 28.12.2005 взяте на облік як платник податків у Смілянській об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області Державної податкової служби 28.12.2005 за №1350.

Як встановлено судом з матеріалів справи, у період з 17.09.2012 до 26.10.2012 працівниками Смілянської ОДПІ на підставі направлень від 17.09.2012 №376,377,378,379, від 05.10.2012 №406 та на підставі плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2012 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Смілаенергопромтранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 до 30.06.2012.

За результатами перевірки складено акт від 02.11.2012 № 2306/22/33931257 (далі - акт перевірки), яким встановлено ряд порушень, у тому числі підп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5, 176.2а п. 168.1, 176.2, 119.2 ст. 168, 119, 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період 01.01.2011 до 30.06.2012 на загальну суму 134025 грн. 73 коп. Акт перевірки позивач підписав без заперечень.

Згідно з даними акту перевірки позивач у період, що підлягав перевірці, несвоєчасно виплачував своїм працівникам заробітну плату, у зв'язку з чим мав заборгованість. Станом на 01.07.2012 така заборгованість становила 765528,11 грн. Податковий орган встановив, що податкові звіти з ПДФО не відображали наявну у позивача заборгованість із заробітної плати (суми нарахувань), а відображали реально виплачені суми та реально сплачені грошові зобов'язання з ПДФО. Позивач підтвердив ці обставини і не заперечував.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.11.2012 №0001021720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДФО на загальну суму 170592 грн. 16 коп. (134025 грн. 73 коп. - за основним платежем та 36566 грн. 43 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями). Суд звернув увагу, що згідно з розрахунком до оскаржуваного рішення до позивача застосовано штраф у розмірі 25% суми нарахованого зобов'язання, що становить 33506,43 грн., та штраф за подання податкових звітів з недостовірними відомостями та з помилками за звіти форми 1-ДФ за І квартал 2011 року до ІІ кварталу 2012 року у розмірі 3060,00 грн.

Згідно з письмовими поясненнями відповідача під час податкової перевірки встановлено, що згідно з даними звіту форми 1-ДФ за 2 квартал 2011 року нараховано та перераховано в бюджет ПДФО в розмірі 63988,97 грн., однак податковою перевіркою встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на 01.07.2011 існує заборгованість з ПДФО в сумі 19837,57 грн. Таким чином, суд встановив, що позивач подав податкову звітність з цього податку з неправдивими даними та, відповідно, недоплатив грошові зобов'язання. Аналогічні порушення мали місце і в наступних періодах.

Так, у звіті форми 1-ДФ за 3 квартал 2011 року вказано, що нараховано та перераховано в бюджет ПДФО в сумі 62712,31 грн., однак відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача станом на 01.08.2011 існувала заборгованість з ПДФО в сумі 29379,78 грн., а станом на 01.09.2011 - 43367,50 грн.

У звіті форми 1-ДФ за 2 квартал 2012 року вказано, що нараховано та перераховано до бюджету ПДФО в сумі 147508,21 грн., тоді як відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача станом на 01.06.2012 існувала заборгованість з ПДФО в сумі 85986,80 грн.

Крім того, позивачем не сплачено ПДФО за працівника - ОСОБА_4

Станом на 01.07.2012 відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача та даних податкової перевірки щодо сплати ПДФО встановлено його недоплату в розмірі 133753,33 грн.

Перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи, що при порівнянні звітів форми 1-ДФ та оборотно-сальдових відомостей позивача вбачається подання недостовірних даних про суми доходів, нарахованих на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку за 1-4 квартали 2011 року та 1-2 квартали 2012 року. (а.с.186-219 том 2).

Так, у звітах форми 1-ДФ за 1 квартал 2011 року не відображено дані про нараховані та виплачені суми доходів фізичним особам: ОСОБА_5 - 169,0 грн., ОСОБА_6 - 50,0 грн., ОСОБА_7 - 47,0 грн., ОСОБА_8 - 333,0 грн., ОСОБА_9 - 110,0 грн., тоді як в оборотно-сальдовій відомості відображено отримання від позивача вказаними особами доходу. Крім того в оборотно-сальдовій відомості підприємством вказано виплату СГ-ФО ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1) 700,0 грн., тоді як у звіті форми 1-ДФ показано виплату СГ-ФО ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1) 700,0 грн.

За 2 квартал 2011 року у звіті форми 1-ДФ не відображено дані про виплачені кошти фізичній особі: ОСОБА_11 - 24.75 грн., тоді як в оборотно-сальдовій відомості вказано що цей платник отримав від підприємства дохід; у звіті форми 1-ДФ показано виплату ОСОБА_12 в сумі 1667,52 грн., тоді як в оборотно-сальдовій відомості показано виплату 2867,97 грн. Крім того в оборотно-сальдовій відомості підприємством вказано виплату СГ-ФО ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_2) 37440,0 грн., тоді як у звіті форми 1-ДФ показано виплату СГ-ФО ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_3) на ту ж суму.

За 3 квартал 2011 року у звіті форми 1-ДФ не вказано виплату коштів ОСОБА_14 - 290,0 грн., ОСОБА_15 - 25,0 грн., тоді як в оборотно-сальдовій відомості відображено отримання від позивача вказаними особами доходу. Крім того у звіті форми 1-ДФ показано виплату СГ-ФО ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_3) на суму 59008,0 грн., тоді як згідно з даними оборотно-сальдової відомості виплачено таку ж суму СГ-ФО ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_2).

За 4 квартал 2011 року у звіті форми 1-ДФ не вказано виплату коштів наступним особам: ОСОБА_16 - 450,0 грн., ОСОБА_17 - 18,0 грн., ОСОБА_18 - 11000,0 грн., ОСОБА_19 - 67 грн., ОСОБА_20 - 136,0 грн., ОСОБА_21 - 165,0 грн., ОСОБА_22 - 75050,0 грн., ОСОБА_23 - 52,0 грн., ОСОБА_24 - 48,0 грн., - тоді як в оборотно-сальдовій відомості відображено отримання від позивача вказаними особами доходу. Крім того у звіті форми 1-ДФ показано виплату СГ-ФО ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_3) на суму 63510,0 грн., тоді як згідно з даними оборотно-сальдової відомості виплачено таку ж суму СГ-ФО ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_2).

За 1 квартал 2012 року у звіті форми 1-ДФ не вказано виплату коштів наступним особам: ОСОБА_25 - 72,0 грн., ОСОБА_26 - 86,0 грн., ОСОБА_27 - 67,50 грн., - тоді як в оборотно-сальдовій відомості відображено отримання від позивача вказаними особами доходу. Крім того у звіті форми 1-ДФ показано виплату СГ-ФО ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_3) на суму 9595,0 грн., тоді як згідно з даними оборотно-сальдової відомості виплачено таку ж суму СГ-ФО ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_2).

За 2 квартал 2012 року у звіті форми 1-ДФ не вказано виплату коштів наступним особам: ПП ОСОБА_28 - 600,0 грн., ОСОБА_25 - 35,0 грн., ОСОБА_29 - 270,0 грн., ОСОБА_30 - 104,0 грн., ОСОБА_27 - 7,0 грн., - тоді як в оборотно-сальдовій відомості відображено отримання від позивача вказаними особами доходу. Крім того, у звіті форми 1-ДФ показано виплату СГ-ФО ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_3) на суму 21940,0 грн., тоді як згідно з даними оборотно-сальдової відомості виплачено таку ж суму СГ-ФО ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_2).

З огляду на викладене суд вважає підтвердженими висновки податкового органу, що подані позивачем до податкового органу звіти форми 1-ДФ за 1-4 квартали 2011 року та 1-2 квартали 2012 року містять недостовірні дані щодо сум доходів нарахованих та сплачених на користь платників податків, а також помилки.

Суд звернув увагу, що станом на час розгляду справи позивач погасив заборгованість з ПДФО, яка була наявна станом на 01.07.2012, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.66-84 том 1). Однак до судового розгляду справи позивач не відкоригував свої грошові зобов'язання з ПДФО за відповідний період, що підтверджується даними електронних звітів за період 2011-2012 року. Тому суд дійшов висновку, що відповідач правомірно донарахував зобов'язання позивачу на основну суму заборгованості. Враховуючи його фактичну сплату, ці суми повинні бути віднесені в рахунок сплати за оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Отже посилання позивача на те, що податковий орган повинен був лише встановити порушення без додаткових нарахувань суд вважає помилковим, оскільки без коригування задекларованих зобов'язань з ПДФО зарахування сплачених в подальшому сум здійснюється податковим органом в календарній черговості виникнення зобов'язань (тобто в рахунок сплати за 3-4-й квартали 2012 року).

Щодо правильності нарахування штрафних санкцій за виявлені порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 ПК України податок на доходи фізичних осіб належать до загальнодержавних податків та зборів.

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до ст. 18 Податкового Кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Відповідно до п.п 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п.п 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Відповідно до п. 176.2 а, б ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Відповідно до ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. (п. 49.1).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2, ст.49 ПК України).

Пунктом 49.18 статті 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 25% від суми визначеного податковим органом зобов'язання (134025,73 грн. +25% (33506,43 грн.) = 167532,16 грн.).

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо згідно з вимогами пункту 115.1 ст.115 ПК України.

У зв'язку з викладеним податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 3060,00 грн. за подання з недостовірними відомостями звітів форми 1-ДФ за 1-4 квартали 2011 року та 1-2 квартали 2012 року.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, позивач не спростував висновки акту перевірки. Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним.

Керуючись ст.ст. 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2012 №0001021720, яким збільшено грошове зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, на суму 170592 грн. 16 коп. - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

3. Копію постанови направити сторонам у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 13.02.13