Постанова № 29287038, 01.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01.11.2012 р. Справа № 2а-2237/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Родіна Агро", доЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС, провизнання протиправним та скасування рішення №1 від 29.12.2011р., В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Родіна-Агро»(далі -позивач, ТОВ) звернулося до суду з позовними вимогами до Жовтневої міжрайонної держаної податкової інспекції Миколаївської області державної податкової служби (далі -відповідач, МДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення № 1 від 29.12.2011 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування (далі - рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, які зазначені в письмових запереченнях.

Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

В період з 13.05.2011 р. по 02.06.2011 р. посадовими особами відповідача проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.08.2009 р. по 31.03.2011 р., іншого валютного законодавства за період з 13.08.2009 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої 09.06.2011 р. складено акт № 459/23-36587305 (а.с. 15-64).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте рішення № 1 від 29.12.2011 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування (а.с. 9-10). Оскаржуване рішення прийняте відповідно до п.п. «б»п. 209.12 ст. 209 Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Як вбачається з рішення, комісією встановлено, що за даними акту перевірки позивача протягом 12 послідовних місяців за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. ТОВ «Родіна-Агро»мало сукупну вартість всіх товарів (послуг) 14496,30 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 11258,95 грн., що становить 77,68 % та перевищує 25 % вартості всіх поставлених товарів (послуг).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.6.1, п. п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п. 11.2.1 п. 11.2, 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 п. 16.1, ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 227803,00 грн., у тому числі за 2009 р. у сумі 20091,00 грн., за І квартал 2011 року у сумі 207712,00 грн.;

- ст. 3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», в результаті чого зменшено суму фіксованого сільськогосподарського податку»на суму 3397,67 грн.;

- п. 2.11 гл. 2, п. 3.1, п. 3.2 гл. 3 Положення № 637, в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 10108,02 грн.;

- п. п. 7.2.3 п. 7.2, абзацу другого п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряє мий період у сумі 2183736,00 грн.;

- ст. 15 Декрету Кабінету міністрів України «Про місцеві податки і збори»в частині не нарахування у І кварталі 2011 року комунального податку на загальну суму 397,80 грн.;

- п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 глави 2 ПК України в частині ненадання до ДПІ у Жовтневому районі декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року; розрахунку комунального податку за І квартал 2011 року; розрахунку збору за спеціальне використання води за І квартал 2011 року; розрахунку за користування надрами за І квартал 2011 року.;

- п. 324.1 ст. 324, п. 325.1 ст. 325 розділу XVI ПК України в частині ненарахування у І кварталі 2011 р. збору за спеціальне використання води у сумі 1746,72 грн.;

- п. 263.5 ст. 263 розділу XI ПК України в частині ненарахування та несплати до бюджету збору за користування надрами у сумі 257,28грн.;

- п. п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 2412,07 грн.

В зв'язку з зазначеними вище порушеннями, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000522301 від 29.06.2011 року, № 0000532301, № 0000572301, № 0000592301, № 0000092308 від 09.06.2011 року. Підставою для прийняття зазначених повідомлень-рішень стало те, що ТОВ «Родіна-Агро», починаючи з 2011 року, не мало права бути платником фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, не перевищувала 75 % загальної суми валового доходу підприємства.

ТОВ «Родіна Агро»у період з 13.08.2009 року по 31.12.2009 року було платником податку на прибуток, з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Статтею 2 Закону України від 17.12.1998 р. № 320-ХІV «Про фіксований сільськогосподарський податок», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон України № 320) передбачено, що особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 % загальної суми валового доходу. Із аналізу вищезазначеної норми Закону вбачається, що основним критерієм для визначення платника фіксованого сільськогосподарського податку є наявність у платника частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, що дорівнює або перевищує 75 %.

Для цілей оподаткування фіксованого сільськогосподарського податку п.п. 14.1.235 ст. 14 ПК України дано визначення сільськогосподарського товаровиробника - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках, водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Крім того, згідно з п. 14.1.234 ст. 14 ПК України сільськогосподарська продукція - продукція, що підпадає під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції, а також продукти обробки та переробки цієї продукції, якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрігосподарського споживання.

Статтею 3 Закону № 320 встановлено, що об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського підприємства є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень), переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Відповідно до п. 5 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.04.99 р. № 658 платники податку (сільськогосподарські підприємства) самостійно обчислюють суму такого податку і подають загальний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на всю площу земельної ділянки органу Державної податкової служби за місцем своєї реєстрації до 1 лютого поточного року.

Вказаний нормативний акт є базою для здійснення розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку, визначає площу сільськогосподарських угідь, яка перебуває у платника цього податку на праві власності, постійного користування або оренді, підтвердженням чого є, відповідно, державний акт про право власності на землю, акт постійного користування земельною ділянкою або договір оренди землі, що зареєстровані відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається з акту перевірки позивач для здійснення господарської діяльності, зокрема для виготовлення власної сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації використовує земельну ділянку площею 4174,24 га, у тому числі 1005,33 га ріллі (24 % від загальної площі землі), яка включена у розрахунок фіксованого сільськогосподарського підприємства та 3168,91 га (76 % від загальної площі землі), яка відповідно до договору суборенди землі від 01.02.2010 року знаходиться в строковому користуванні у ТОВ «Родіна Агро». Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, яку проводить суборендар за свій рахунок.

Слід зазначити, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про оренду землі»та іншими законами України і договором оренди землі.

Так, згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтями 19 та 20 Закону України «Про оренди землі»встановлено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набуває чинності тільки з моменту його реєстрації.

Статтею 8 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Статтею 210 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Отже, передбачена Законом державна реєстрація, укладеного між ТОВ «Родіна Агро»та ПСП «Родіна Агро»договору суборенди землі, здійснена не була.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України № 320 та згідно п. 2 Положення про порядок справляння і обліку фіксованого сільськогосподарського податку та відповідно до розрахунків визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства встановлено, що ТОВ «Родіна Агро»має земельну ділянку загальною площею 4174,24 га, у тому числі власної земельної ділянки - 1005,33 га, що складає 24% від загальної площі землі, яка включена у розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 р., суборендованої землі у ПСП «Родіна»згідно договору суборенди землі - 3168,91га , що складає 76% від загальної площі землі.

За даними розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг), який надано підприємством до ДПІ, обсяг поставки (без ПДВ) складає 14497,757 тис. грн., із яких обсяг реалізації сільськогосподарської продукції із власних земельних ділянок загальною площею 1005,33 га та продукції тваринництва складає - 5936,727 грн., що становить 40,9 %, обсяг реалізації іншої продукції із земельних ділянок загальною площею 3168,91 га складає 8555,030 грн., що становить 59,1 %.

Статтею 7 Закону № 320 передбачено, що у разі, коли у звітному податковому періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менше як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах. Враховуючи, що питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника за 2010 рік становить менше як 75 відсотків загальної суми валового доходу, ТОВ «Родіна-Агро»не мало право бути платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2011 році.

Судом встановлено, що ТОВ «Родіна-Агро»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000522301 від 29.06.2011 року та з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000532301, №0000572301, №0000592301, № 0000092308 від 29.06.2011р.

Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 року в задоволенні позову ТОВ «Родіна-Агро»відмовлено. Судом встановлено, що правовідносини між ТОВ «Родіна-Агро»та ПСП «Родіна»не можуть вважатися правовідносинами щодо оренди земель, а тому вирощена на вказаних землях продукція не може вважатися продукцією власного виробництва в контексті Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»для визначення питомої ваги підприємства у виробництві сільгосппродукції власного виробництва суб'єкта господарювання, яке є платником фіксованого сільськогосподарського податку. Суд погоджується з доводами контролюючого органу про те, що ТОВ «Родіна Агро»не мало право бути платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2011 році.

Ухвалою у справі 2а-9196/11/1470 від 18.07.2012 р. позовну заяву ТОВ «Родіна-Агро»до ДПІ в Жовтневому районі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000532301, №0000572301, №0000592301, № 0000092308 від 29.06.2011р. на підставі ст. 155 КАС України залишено без розгляду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення № 1 від 29.12.2011 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати віднесені на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.158, 160 -163, КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І. А. Устинов