Ухвала суду № 29286608, 07.02.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.02.13 Справа № 5021/1295/2011.

Суд у складі судді господарського суду Сумської області Котельницької В.Л., розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства "Закарпатінтерпорт» на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області у справі № 5021/1295/2011 за позовом відкритого акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт», м. Чоп Закарпатської області до відповідача - казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка», м. Шостка Сумської області про стягнення 6 271 грн. 21 коп.,

Представники сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

від органу ДВС - не прибув

За участю секретаря судового засіданні Мелащенко І.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 08.06.2011 року було порушено провадження у справі № 5021/1295/2011 за позовом відкритого акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт», м. Чоп Закарпатської області до відповідача казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка», м. Шостка Сумської області про стягнення 6 271 грн. 21 коп.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.07.2011 року позов був задоволений частково, стягнуто з казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» на користь Відкритого акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» (відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» найменування було змінено на Приватне акціонерне товариство «Закарпатінтерпорт») 4 654 грн. 76 коп. інфляційних витрат, 1 122 грн. 37 коп. - 3% річних, 93 грн. 96 коп. витрат по сплаті державного мита та 217 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.

26 липня 2011 року господарським судом Сумської області був виданий відповідний наказ, який був направлений стягувачеві для пред'явлення до виконання.

08 січня 2013 року до господарського суду надійшла скарга № 3 від позивача у справі - Приватного акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області. В поданій скарзі позивач просить відновити пропущений строк на подання скарги на дії органу Державної виконавчої служби; визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області незаконними; визнати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 35657081 від 12.12.2012р. недійсною. В обґрунтування поданої скарги позивач зазначає, що відділом ДВС 12 грудня 2012 року безпідставно була винесена постанова ВП № 35657081 про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Управлінням ДВС Головного управління юстиції в Сумській області був поданий відзив № 112/02.1-30/207 від 16.01.2013р. на подану позивачем скаргу, в якому орган ДВС наполягає на правомірності винесеної 12 грудня 2012 року постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки це передбачено нормами Закону України «Про виконавче провадження». Також у поданому відзиві орган ДВС просить розглядати скаргу без участі його представника в судовому засіданні.

Відповідачем у справі був поданий відзив на скаргу позивача (вхідний реєстраційний № 1126 від 24.01.2013р.), в якому сторона наполягає на правомірності винесеної органом державної виконавчої служби постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, в зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні скарги позивача на дії органу ДВС.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.01.2013р. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області було запропоновано надати оригінал виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Сумської області № 5021/1295/2011 від 26.07.2011р. для огляду в судовому засіданні, а копії - для приєднання до матеріалів справи.

Органом ДВС 01.02.2013р. були надані суду копії документів виконавчого провадження відносно відповідача, а саме інформація банківських установ на запит органу ДВС щодо арештованих рахунків відповідача, датована серпнем 2012 року.

Розглянувши клопотання позивача про відновлення пропущеного строку на подання скарги на дії органу Державного виконавчої служби суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст.50 ГПК України процесуальні дії вчинюються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Статтею 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.

Про наявність оскаржуваної постанови ПАТ «Закарпатінтерпорт» дізналося 25.12.2012 року після отримання її з об'єкта поштового зв'язку. На об'єкт поштового зв'язку даний лист (копія конверта з номером поштового відправлення 4033006009069 знаходиться в матеріалах справи) було передано 21.12.2012 року, що підтверджується відповідним повідомленням, отриманим з Інтернет-сайту ДППЗ «Укрпошта».

Скарга на адресу господарського суд була направлена позивачем 05.01.2013р., тобто на 11 день від дня, коли позивачу стало відомо про наявність оскаржуваної постанови.

Враховуючи значну кількість вихідних і святкових (новорічних) днів, через що позивач об'єктивно не мав можливості оскаржити постанову у строк, відведений законом, зважаючи на те, що пропуск є незначним (1 день), суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача про відновлення строку на подання скарги, визнає причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною та відновлює пропущений строк для подання скарги на дії органу ДВС.

Дослідивши матеріали поданої скарги та заперечень на неї, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 зазначеного Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, а саме:

Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В оскаржуваній постанові ВП № 35657081 від 12.12.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, як підстава для відмови зазначений п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження).

З поданого органом ДВС відзиву вбачається, що інші, передбачені законом обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження - це заборона на примусову реалізацію нерухомого майна, встановлена Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», та відсутність іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення. При цьому суд зазначає, що судом не може братися до уваги як належний доказ відсутності оборотних активів боржника в грудні 2012 року інформація банківських установ за серпень 2012р., яка була надана органом ДВС в підтвердження заперечень на скаргу.

Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (ст.ст.1,2) передбачає заборону відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у Інформаційному листі № 01-8/152 від 13.02.2002 «Про Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»» (абз. 3 п. 4) до інших засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні згідно з положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87. Дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу. Отже оборотні активи підприємств може бути примусово реалізовано для задоволення вимог кредиторів. Дія мораторію також не поширюється на облігації підприємств та векселі, передані державою в установленому порядку до статутного фонду підприємств, зазначених у статті 1 Закону.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» (п. 14) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, в тому разі, коли наявні інші передбачені законодавством обставини, які виключають можливість здійснення виконавчого провадження (ст. 26 Закону). До інших обставин, що можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, можна віднести, зокрема, звернення за виконанням рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з порушенням вимог статей 35, 36 Закону України від 24 лютого 1994 р. № 4002-ХП «Про міжнародний комерційний арбітраж» щодо попереднього звернення стягувана до компетентного суду з клопотанням про визнання й виконання рішення названого третейського суду.

Як вбачається зі змісту наказу про примусове виконання рішення від 26.07.2011р. має місце не звернення стягнення на нерухоме майно, а стягнення саме грошової суми.

Органом виконавчої служби не були подані належні докази наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження по стягненню саме грошової суми.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не були в повній мірі виконані відповідні обов'язки, покладені на нього вимогами Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до неправомірного винесення ним оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, в зв'язку з чим скарга позивача у справі підлягає задоволенню, оскаржувана ним постанова - визнанню недійсною.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» про відновлення строку на подання скарги, визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною та відновити пропущений строк для подання скарги на дії органу ДВС.

2. Скаргу № 3 від 05.01.2013р. Приватного акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області задовольнити.

3. Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, які полягають у винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) №35657081 від 12.12.2012 року незаконними.

4. Визнати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про відмову у відкритті виконавчого провадження №35657081 від 12.12.2012р. недійсною.

5. Копію даної ухвали надіслати скаржнику, відповідачу у справі, органу ДВС.

Повний текст ухвали складено 11.02.2013р.

Суддя (підпис)В.Л.Котельницька