Рішення № 29285598, 07.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.13 р. Справа № 5006/24/84/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія» «Нафтогаз України», м. Київ, ЄДРПОУ 20077720

до відповідача Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ, ЄДРПОУ 32213475

про: стягнення 21 310 444,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ахметов Р.Р. - з дов. № 14/16 від 18.01.2013р.

від відповідача: Чинник В.М. - за дов. б/н від 27.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2377/11 від 30.09.2011р. боргу у розмірі 21 310 444,62 грн., з яких: 18 054 891,71 грн. основного боргу за період з жовтня 2011р. по квітень 2012 р., 99 707,43 грн. - інфляційні за період листопад 2011 - серпень 2012рр., 1 327 952,62 грн. - пеня, 260 892,14 грн. - 3 % річних, 1 567 000,72 грн. - 7 % штрафу. Крім того судові витрати у розмірі 64 380 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 193, 231 Господарського кодексу України.

На підтвердження таких обставин позивач надав копію договору від 30.09.2011р. № 14/2377/11 з додатковими угодами; копію вимоги; копії актів приймання-передачі природного газу; розрахунок заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, розрахунок пені, розрахунок трьох відсотків річних та 7 % штрафу, статутні документи підприємства.

Відповідач у відзиві на позов з наявністю заборгованості за спожитий газ у розмірі 21 310 444,62 грн. не погодився та зазначив, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету міністрів України від 15.10.2012р. № 968 «Про заходи щодо забезпечення розрахунків за спожитий імпортований природний газ» НАК «Нафтогаз України» здійснює постачання природного газу суб'єктам господарювання, що виробляють, постачають та транспортують теплову енергію, виключно в межах виділених лімітів та за умови забезпечення ними стовідсоткових розрахунків за спожитий у минулих періодах поточного року природний газ за винятком сум заборгованості, яка виникла внаслідок різниці в тарифах відповідно до рішень (затверджених протоколів) територіальних комісій про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах поданих згідно з пунктом 1 цієї постанови КМУ, тобто за період з 01.01.2011р. по 01.10.2012р. Відповідач стверджує, що позивач у позовній заяві щодо заборгованості відповідача та в акті звіряння не застосував названу постанову КМУ і позовні вимоги пред'явив у повному обсязі включаючи різницю у тарифах у сумі 18 054 891,71 грн. При цьому відповідач зазначив, що протоколом засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 05.11.2012р. № 63 було затверджено для Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» обсяг заборгованості з різниці в тарифах на надання послуг з теплопостачання за період 2011р. та 9 місяців 2012р. у сумі 27 253 559 грн.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду: копію розрахунку обсягу заборгованості різниці в тарифах за 2011р. та 1 квартал 2012р., копію розрахунку обсягу заборгованості різниці в тарифах за 1 півріччя 2012р., копію протоколу № 58 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств ПЕК, контр розрахунок позовних вимог, копію протоколу засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 05.11.2012р. №63, копію розрахунку заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію від 05.11.2012р., копію акту звірки розрахунків за договором № 14/2377/11, статутні документи підприємства.

19.12.2012р. у клопотанні № 10/1856 відповідач повідомив, що на виконання постанови КМУ від 11.06.2012 р. № 517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» були укладені договори від 03.12.2012 р. №392/517з, 393/517з про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної собівартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, відповідно яким, казначейство перераховує кошти з державного бюджету на користь «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яким було частково сплачено борг з різниці в тарифах у сумі 11 173 813,22 грн. за договором від 30.09.2011 р. № 14/2377/11 та сплачені і перераховані субсидії та пільги у сумі 74 003,13 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2, 3 від 07.12.2012 р. та платіжним дорученням № 42 від 21.11.2012 р. (а.с. 151, 152, 154). У клопотанні № 10-08 від 03.01.2013р. відповідач зазначив, що борг, який виник внаслідок різниці в тарифах відповідно до рішень територіальних комісій про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах за період з 01.01.2011р. по 01.10.2012р. є державним боргом та сплачений за рахунок коштів державного бюджету НАК «Нафтогаз України», що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 29.12.2012р. на суму 7 108 092,80 грн. (а.с. 161).

Розгляд справи відкладався у відповідно до ст.77 ГПК України.

Склад суду неодноразово змінювався. Розпорядженням голови господарського суду від 01.02.2013р. у зв'язку з виходом судді Величко Н.В. з лікарняного, справу № 5006/24/84/2012 передано на розгляд судді Величко Н.В.

У судовому засіданні, що відбулось 07.02.2013р., позивач на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як продавцем, та Комунальним підприємством «Красноармійськтепломережа», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/2377/11 (а.с.33).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (1.2).

За умовами п.5.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 1 091,00 грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Пунктами 3.3 та 3.4 договору сторони встановили, що приймання-передача газу оформлюється актом прийому-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу. Продавець не пізніше 8го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільного (газотранспортного) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.2 Договору, за невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Додатковою угодою №1 від 11.10.2011р. до договору №14/2377/11 від 30.09.2011р. сторони змінили ціну газу з 11 жовтня 2011р., а саме: «Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ- 1 309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248,74 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% -60,46 грн., всього з ПДВ- 1 309,20 грн.» (а.с. 39).

Додатковою угодою №1/2 від 11.01.2012р. до договору № 14/2377/11 від 30.09.2011р. пункт 6.3 договору викладений в наступній редакції: «В платіжних доручення покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу. Кошти, що надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за природний газ, спожитий у 2012р. за цим договором» (а.с. 40).

Додатковою угодою №2 від 19.01.2012р. до договору №14/2377/11 від 30.09.2011р. сторони змінили ціну газу з 01.01.2012р., а саме: «ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціям становить 1 248,08 гра, з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 248,08 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.» (а.с. 41).

Договір про постачання природного газу разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач передав, а відповідач прийняв протягом жовтня - грудня 2011р. та січня-квітня 2012 року природний газ, обсягом 19706,493 тис.куб.м. на загальну суму 25 799 740,66 грн., про що свідчать підписані обома сторонами акти прийму-передачі природного газу (а.с.42-48). Відповідач виконав свої зобов'язання за договором частково, перерахувавши за поставлений природний газ лише 7 744 848,95 грн., що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Договір № 14/2377/11 від 30.09.2011р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу природного газу.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що станом на момент прийняття рішення сума основного боргу у розмірі 18 054 891,71 грн. погашена відповідачем в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012р. «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування». Про такі обставини свідчать платіжні доручення № 2 від 07.12.2012р. на суму 7 073 507,17 грн., № 3 від 07.12.2012р. на суму 4 100 306,05 грн., № 42 від 21.11.2012р. на суму 74 003,13 грн. та № 4 від 29.12.2012р. на суму 7 108 092,80 грн. (а.с.151, 152, 154, 161).

Враховуючи, що після порушення провадження у справі сума основного боргу у розмірі 18 054 891,71 грн. погашена відповідачем, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Як вбачається, позивач, окрім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача нараховані пеню у розмірі 1 327 952 грн.; штраф 7% - 1 567 000,72 грн.; інфляційні - 99 707,43 грн. та 3% річних у сумі 260 892,14 грн.

Стосовно вимог про стягнення пені та штрафу суд зазначає наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України). Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічної правової позиції притримується й Судова палата у господарських справах Верховного суду України у постанові від 27.04.2012 р. № 3-24гс12.

Як вбачається, сторонами у п. 7.2 Договору передбачено, що за невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу на суму 1 567 000,72 грн. та пені на суму 1 327 952,62 грн. (а.с.30-32), суд задовольняє вимоги в цій частині як обґрунтовані та арифметично вірні.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних (а.с.30-32), суд дійшов висновку, що цей розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, отже сума втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення складає 99 707,43грн. та відповідно 3% річних - 260 892,14грн.

Господарський суд не приймає до уваги наданий відповідачем контррозрахунок позовних вимог, а також доводи стосовно безпідставності включення до основного боргу сум заборгованості, що виникла внаслідок різниці в тарифах, оскільки: по-перше, як вже зазначалось, за приписами статей 525,530,599,610, 629 ЦК України та п.7 ст.193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим до виконання. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Матеріали справи свідчать, що умови договору, укладеного між сторонами у цій справі, не ставлять у залежність порядок розрахунків від фінансового стану покупця та/або від розрахунків кінцевих споживачів послуг покупця, чи порядку формування тарифів на послуги відповідача з боку держави. Докази внесення сторонами відповідних змін у цей договір в матеріалах справи відсутні. По-друге, стаття 20 Закону України «Про теплопостачання» встановлює загальні засади формування тарифів на теплову енергію, згідно з якою тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, витрат на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Механізм формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 10.06.06 (з наступними змінами та доповненнями). Суд враховує, що внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені відповідним органом місцевого самоврядування постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. № 517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та відведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» (зі змінами та доповненнями) визначено порядок погашення заборгованості з різниці в тарифах. Підписання або не підписання договору про організацію взаєморозрахунків на виконання цієї постанови Кабінету Міністрів України та подальшого надходження коштів з державного бюджету на погашення різниці в тарифах жодним чином не позбавляє відповідача від виконання зобов'язань за спірним договором. По-третє, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 ЦК України. Таким чином, у зв'язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процесі, то позивач має право на збереження реальної величини не сплачених грошей.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на сторін згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2377/11 від 30.09.2011р. боргу у розмірі 21 310 444,62 грн., з яких: 18 054 891,71 грн. - сума основного боргу, 99 707,43 грн. - інфляційні, 1 327 952,62 грн. - пеня, 260 892,14 грн. - 3 % річних, 1 567 000,72 грн. - 7 % штрафу задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» основного боргу у розмірі 18 054 891,71 грн. за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» (85300, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 4-А, ЄДРПОУ 32213475) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) 99 707,43 грн. - інфляційні, 1 327 952,62 грн. - пеня, 260 892,14 грн. - 3 % річних, 1 567 000,72 грн. - 7 % штрафу, 64 380 грн. - судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2013р.

Суддя Величко Н.В.