Рішення № 29285492, 07.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/17594-2012 07.02.13

за позовом Комунального підприємства "Батиївське" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс»

про стягнення заборгованості у розмірі 41025,34грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача:Мотренко В.В.(дов. № 60/13 від 03.01.2013р.)від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Батиївське" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації звернулось із позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» про стягнення суми основного боргу з урахуванням інфляційної складової та 3% річних у розмірі 41025, 34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором № 193 від 11.11.2008 щодо оплати наданих комунальних послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2011 по 01.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2012 порушено провадження у справі, судовий розгляд призначено на 17.01.13 року.

У судове засідання 17.01.2013 представник позивача з'явився, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Проте докази на виконання вимог ухвали суду від 07.12.2012 надав в неповному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку своїх представників для участі у призначеному судовому засіданні, про дату , час та місце судового розгляду повідомлений належним чином про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 07.12.2012 не виконав, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 07.02.2013, про що винесено ухвалу.

07.02.2013 в судовому засіданні представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 17.01.2013 надав докази, які подані через відділ документообігу та діловодства Господарського суду міста Києва разом з клопотанням про долучення документів до матеріалів справи. Разом з тим надав усні пояснення щодо заявленого позову та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані документи суду не надав, повторно не забезпечив до судового засідання явку своїх представників, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений за юридичною адресою, запис про яку міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с. 10-14 ).

За таких обставин, згідно норм статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача та розглянувши наявні матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2008 між Комунальним підприємством «Батиївське» Солом'янської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є Комунальне підприємство «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві адміністрації (позивачем по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» (відповідачем по справі) укладено Договір № 193 «Про надання послуг з водо-, теплопостачання та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території» (далі - Договір) (а.с. 6).

Відповідно до рішення Київської міської ради № 607/6843 від 10.11.2011 найменування Комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у м. Києві ради змінено на Комунальне підприємство «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві адміністрації (а.с. 15).

Розпорядженням Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації № 90 від 17.02.2012 затверджений статут Комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві адміністрації в новій редакції з урахуванням зміни найменування підприємства (а.с. 16-17).

Відомості про юридичну особу Комунальне підприємство «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві адміністрації внесенні до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з зазначенням ідентифікаційного коду 35756966, про що свідчить надана до матеріалів справи належним чином завірена копія Довідки АБ № 323344 (а.с.18-19).

Відомості про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» внесенні до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з зазначенням ідентифікаційного коду 32731928, про що свідчить надана до матеріалів справи Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10-14).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов'язався надати за плату відповідачу комунальні послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення загальною площею 133,1 кв.м., яке знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Нововокзальна,21. Відповідач приймає участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території тощо.

Згідно п. 2.1 Договору, відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати позивачу вартість отриманих комунальних послуг згідно встановлених постачальниками табуляграм.

Зобов'язання відповідача щомісячно сплачувати позивачу експлуатаційні витрати встановлено п. 2.6 Договору.

Розмір цих витрат може коригуватись без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат.

Пунктом 2.8 Договору визначено, що відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань, у нього виникла заборгованість перед позивачем у сплаті комунальних послуг за період з 01.01.2011 по 01.10.2012 у розмірі 39 368,11 грн, в підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надано розрахунок заборгованості, копії табуляграм ПАТ «Київенерго» та ПАТ «Київводоканал», дублікати рахунків, яки направлялись позивачем відповідачу щодо сплати наданих комунальних послуг за період з 01.01.2011 по 01.10.2012 року та нормативний розрахунок водопостачання (а.с.5, 43-104).

Крім того, до матеріалів справи долучено підписані позивачем та направлені на адресу відповідача акт звірки розрахунків за експлуатаційні витрати та акт звірки розрахунків за комунальні послуги (а.с. 31-35), з яких вбачається, що з січня 2011 по жовтень 2012 за відповідачем рахується заборгованість за комунальні та експлуатаційні послуги у розмірі 39368,11 грн.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже внаслідок укладання договору №193 від 11.11.2008 між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Поняття та порядок оплати комунальних послуг визначається Законом України «Про житлово - комунальні послуги». Так, у відповідності до статті 1 цього Закону комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За правилом частини першої ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово - комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

З системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що зобов'язання щодо комунальних послуг виникають виключно на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п. 1.1 Договору предметом договору є надання підприємством за плату орендарю комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, далі Приміщення (будівля), загальною площею 133,1 кв.м., яке знаходиться за адресою Нововокзальна, 21 і участь орендаря (власника), в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Відповідно до п. 2.1 Договору, Орендар (власник) щомісячно сплачує Підприємству вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальником табуляграм.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що розрахунки за отриманні комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зазначені вище норми Цивільного кодексу України кореспондуються із положеннями статті 193 ГК України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою звернення позивачем з даним позовом до суду стало невиконання ТОВ «Інвест плюс» своїх договірних зобов'язань щодо здійснення оплати за надані комунальні послуги та витрать з утримання прибудинкової території в період з 01.01.2011 по 01.10.2012 в сумі 39 368,11 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню, а саме у розмірі 39368,11 грн.

Щодо стягнення суми інфляційної складової боргу та 3% річних , суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи викладене вище, перевіривши розрахунок позивача інфляційної складової боргу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог інфляційної складової боргу у розмірі 595,53 грн.

Встановивши правомірність здійснення нарахування сум 3% річних, а також перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1061,70 грн. -3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Інвест Плюс» (03058, місто Київ, вулиця Ніжинська, будинок 16, код ЄДРПОУ 32731928) на користь Комунального підприємства "Батиївське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03141, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 33; код ЄДРПОУ 33756966) 39 368 (тридцять дев'ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 11 копійок суми основного боргу, 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 53 копійки інфляційної складової боргу, 1 061 (одну тисячу шістдесят одну) гривню 70 копійок 3 % річних та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні у присутності представника позивача 07.02.2013 року.

Дата виготовлення повного тексту - 12.02.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова