Рішення № 29284940, 13.02.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/19491/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року Рівненський міський суд

в особі головуючого

судді Кухарця В.М.

при секретарі судового засідання Теслав А.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача Павлюк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зменшила розмір своїх позовних вимог, в частині стягнення заборгованості із заробітної плати, та просить суд стягнути з відповідача 5582 грн. 15 коп. в рахунок погашення цієї заборгованості, що була встановлена станом на 12.02.2013 р. (з урахуванням раніше сплачених їй підприємством 642 грн. 30.12.2012 р. та 193 грн. 57 коп. 12.02.2013 р.). В решті вимог позов підтримала та просить задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала частково, а саме - не заперечила факту наявності у відповідача перед позивачкою заборгованості із виплати заробітної плати в сумі 5582 грн. 15 коп.; в решті вимог, тобто стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку в сумі 11290 грн. 20 коп. за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди в розмірі 6000 грн. за порушення трудових прав, - позов не визнала та просить суд закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 205 ЦПК України, з огляду на те, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства, оскільки щодо ЗАТ "Рівненський ливарний завод" розпочато процедуру ліквідації.

З`ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що вбачається з матеріалів справи (а.с.3, 4, 6), і зазначені нижче обставини учасниками цивільного процесу не оспорюються, що в період з 01 листопада 1999 по 07 травня 2012 року позивач перебувала з відповідачем у трудових відносинах, працюючи спочатку інженером, а потім бухгалтером в ЗАТ "Рівненський ливарний завод". Наказом по підприємству №110 від 07.05.2012 р. була звільнена з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію на підставі ст.38 КЗпП України.

З виданої за підписом керівних осіб підприємства позивачці довідки №537 від 16.10.2012 р. вбачається (а.с.5), що заборгованість у відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати станом на 15.10.2012 р. становила 6417 грн. 72 коп., а згідно поданої ОСОБА_1 в судовому засіданні 13.02.2013 р. заяви про зменшення розміру позовних вимог, станом на 12.02.2013 р. розмір цієї заборгованості становить 5582 грн. 15 коп. Представник відповідача визнала в суді, що підприємство відповідача дійсно заборгувало й ще не виплатило позивачці зазначені кошти.

Відповідно до ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з виданої за підписом керівних осіб підприємства позивачці довідки №556 від 22.10.2012 р. (а.с.7), середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, за період її роботи у ЗАТ "Рівненський ливарний завод" в березні - квітні 2012 року, склала 91 грн. 05 коп.

Відповідно, згідно проведеного позивачем у мотивувальній частині позовної заяви й не спростованого відповідачем розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - з 08 травня по 01 листопада 2012 року (124 робочих дні протягом шести місяців невиплати розрахункових помножити на середньоденний заробіток (91,05 грн.) = 11290 грн. 20 коп.), вказана сума і підлягає до стягнення.

Що стосується пред'явленої позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то у задоволенні цієї вимоги слід відмовити за її недоведеністю.

Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Так, позивач не довела суду тих обставин, на які посилалася в обґрунтування вищевказаної позовної вимоги, тобто не зазначила якими саме доказами підтверджуються її моральні страждання у період з дати звільнення з роботи (07.05.2012 р.) по день пред'явлення в суд позовної заяви (25.10.2012 р.) й по даний час, а також не довела чим саме підтверджується втрата нею нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Заперечення представника відповідача проти позову, в частині закриття провадження у цивільній справі, суд оцінює критично, адже в обґрунтування цих заперечень відповідач не надав суду будь-якого документального підтвердження, а відповідно до ч.1 ст.60, ч.1 ст.131 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм закону, встановлених судом обставин справи і визначених відповідно до них правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.232, 233, 238 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, п.1 ч.1 ст.80, ч.3 ст.88, ст.ст.212 - 215 ЦПК України, підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4, пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" (35331, вул.Привокзальна, 2, с.Городок Рівненського району Рівненської області, р/р №26004301586626 в РГВ "Промінвестбанку" м.Рівне, МФО 333335, код ЗКПО 30606056, свід.№24740945, ІПН 306060517129) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 5582 грн. 15 коп., середній заробіток в сумі 11290 грн. 20 коп. за весь час затримки розрахунку при звільненні, а всього - 16872 (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 35 коп.

В задоволенні позову у частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав, - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Стягнути із закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" (35331, вул.Привокзальна, 2, с.Городок Рівненського району Рівненської області, р/р №26004301586626 в РГВ "Промінвестбанку" м.Рівне, МФО 333335, код ЗКПО 30606056, свід.№24740945, ІПН 306060517129) в дохід держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.

Головуючий - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Рівненського міського суду В.М.Кухарець