Постанова № 29284740, 07.02.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15:29год. 07 лютого 2013 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/3249/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

секретаря судового засідання Бурковської Ю.Т.

за участю:

представника позивача - Паскаря А.П.

представника відповідача - Гайсана С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районідо сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області (позивач) звернулося з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ванчиківці" (відповідача) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 6324,02 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до розрахунків по пільговій пенсії по списку №2, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788) заборгованість за листопад-грудень 2012 року становить 6324,02 грн. Дана заборгованість не була сплачена відповідачем добровільно, у зв'язку з чим порушені вимоги Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач проти позову заперечував та надав письмові заперечення. В запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що під час визначення права на пенсію на пільгових умовах необхідно застосовувати ті списки, які були чинними на період роботи конкретної особи, тобто за період до січня 1992 року пільговий стаж визначати за Списками №1 та №2, які затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків підприємств, цехів, професій і посад, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і пільгових розмірах» від 22.08.1956р. До 1992 року професія тракториста-машиніста не була включена до Списків професій і посад, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умова і пільгових розмірах, таким чином позивач не мав права нараховувати пільгову пенсію ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період до 1992 року, право на пільгову пенсію у них виникло з січня 1992 року відповідно до ст.100 Закону №1788.

А, на думку відповідача, відповідно до п.6.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - постанова №21-1) оплачувати пільгову пенсію до січня 1992 року повинен позивач.

Також, відповідач зазначає, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 не мають повного стажу у відповідача, як то передбачає ст.100 Закону №1788.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем порушені вимоги постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.05р. №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - постанова 22-1), оскільки відсутні рішення передбаченні п.п.39, 43, 44, 46 Постанови №22-1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволені. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та наполягав на відмові в задоволенні позову.

Судом встановлено, що відповідач був включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 22.04.2004 року (а.с.9-10) та взятий на облік Управлінням Пенсіного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області (даний факт сторонами не заперечувався).

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до ч.1 ст.14 Закону №1058-VI та п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р № 400/97 (далі - Закон №400/97), Закон чинний в частині, що не суперечить Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача працювали працівники:

ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5- які мають право на пільгову пенсію за Списком №2, що підтверджується копіями довідок, з яких вбачається наявність необхідних підстав та стажу роботи у працівників для призначення пільгової пенсій відповідно до п.п. "б"- "з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Дослідженні судом копії - довідок із зазначенням професії та посад ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, які дають право на пільгову пенсію відповідно до п.п. "б"-"з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.13,18,22,26), трудових книжок (а.с.19-20,23-24, 27-28) протоколів про призначення пільгової пенсії (а.с.17,21,25,), розрахунків стажу (а.с.21 зворот) підтверджують право на отримання пільгових пенсій.

Відповідно до довідки від серпня 2009 року №144 виданої правлінням сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ванчиківці", вони є правонаступниками колгоспу "Ленінський шлях" (а.с.12).

Отже, всі вище перелічені документи спростовують доводи відповідача щодо того, що відсутні прямі докази того, що зазначені в позові особи не мають права на пільгову пенсію.

Також заборгованість відповідача підтверджується розрахунками фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2012 рік (а.с.8), відомостями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з листопада та грудень 2012 року (а.с.6-7); розрахунком суми позову по відповідачу (а.с.5).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п.6.4 п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N1058. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Проте на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена та складає 6324,02 грн.

Крім того суд зазначає, що протоколи призначення пенсій на пільгових умовах відповідачем на час розгляду справи не оскаржені та не скасовані.

Зазначена сума не була сплачена відповідачем самостійно у терміни передбачені п.п.6.8 п.6 Інструкції, а тому визначається як сума страхових внесків, що своєчасно несплачені страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою), що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки до суду відповідно до ч.3 ст.106 Закону № 1058-ІV.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача суду не подано.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» (с.Ванчиківці, Новоселицький р-н, Чернівецька обл., іден. код 03801930) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі - 6324 (шість тисяч триста двадцять чотири) грн. 02 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 12 лютого 2013 р.

Суддя В.О. Ковтюк