Рішення № 29284272, 07.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/17342-2012 07.02.13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів

Шевченківського району"

про стягнення 243476,66 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Іващенко О.В. (дов. № 91/2012/12/04-1 від 04.12.2012),

від відповідача: Коломийченко І.В. (дов. № 18-Д від 25.12.2012),

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про стягнення 243476,66 грн., з яких: 237726,04 грн. - сума основного боргу та 5750,62 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2012 порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 20.12.2012 року.

У призначене судове засідання 20.12.2012 позивач не направив свого представника, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідмових.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, проте відзиву на позовну заяви на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі до суд уне надала.

За результатами судового засідання 20.12.2012 у звязку із неявкою позивача та не наданням сторонами витребуваних доказів, суд відклав розгляд справина 24.01.2013, про що виніс відповідну ухвалу.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 24.01.2013 справу № 5011-8/17342-2012 для вчинення процесуальних дій передано судді Шкурдовій Л.М., у звязку із перебууванням судді Полякової К.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 24.01.2013 справу № 5011-8/17342-2012 прийнято до провадження суддею Шкурдовою Л.М. та розгляд справи призначено на 07.02.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду від 25.01.2013 справу № 5011-8/17342-2012 передано для розгляду судді Поляковій К.В.

25.01.2013 суддя Полякова К.В. прийняла до свого провадження справу № 5011-8/17342-2012 та призначила її розгляд на 07.02.2013, про що винесла відповідну ухвалу.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

07.02.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду містиа Києва позивачем подані додаткові докази на виконання вимог ухвал від 05.12.2012, 20.12.2012 та 25.01.2013 року.

Під час судового 07.02.2013 засідання представником відповідача подано до суду платіжне дорученння № 1859 від 21.12.2012 належним чином засвідчене, як підтвердження факту сплати суми основного боргу за даним позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (а. с. 73) та просила припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 237726,04 грн.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні підтримав позицію представника щодо припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у сумі 237726,04 грн.

Ухвалою суду від 07.02.2013 провадження у справі у частині стягнення суми основного боргу розміром 237726,04 грн. припинено.

Щодо вимоги про стягнення суми 3% річних представник позивача наполягав на її задоволенні, посилаючись на той факт що сума основного боргу сплдачена відповідачем у строк після звернення позивача із позовом до суду.

Предстаник відповідача заперечувала проти задоволення позовної вимоги про стягнення з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 3% річних розміром 5750,62 грн., звертаючи увагу суду на добровільне погашення суми основного боргу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго"(правонаступником якої є Пуьлічне акціонерне товариство "Київенерго" - позивач) та Комунальним підриємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (правонаступником якого є Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" - відповідач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2003 № 730400 (а. с. 18-19). У подальшому сторонами укладено Додаткову угоду від 01.03.2011 року щодо визначення відповідальних осіб в межах виконання умов договору та змінено номер договору на 720170 (а. с. 20, 21).

Відповідно до п. 1 Договору "Постачальник" - позивач по справі, зобов'язався виробити та поставити теплову енергію "Споживачу" для потреб опалення та гарячого водопостачання, а "Споживач" - відповідач по справі, зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у Договорі.

Згідно з п.п. 2.2.1, 2.3.1 Договору постачальник зобов'язаний безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із "Споживачем" для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку споживач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування оплати споживачу за поставлену та спожиту теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення Договору (а. с. 22) розрахунковим способом та по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 року - затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики. Сторони передбачили можливу зміну тарифів умовами Договору, в період його дії.

Відповідно до п. 9 Додатку 2 (а. с. 24) до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно мз 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділ збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними документвми відповідно до п. 10 Додатку 2 до Договору відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов"язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.02.2011 по 01.11.2012 у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.11.2012 склала 237726,04 грн, що підтверджується обліковими картками, доданими позивачем до позовної заяви (а. с. 40-48).

Разом з тим, позивачем до стягнення було заявлено суму 3% річних 5750,62 грн. як відповідальність відповідача за невиконання зобов"язань за договором.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

З системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних як спосіб захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів, здійснивши арифметичний розрахунок, суд дійшов висновку, що розрахунок 3% річних відповідає нормам чинного законодавства України, а тому визнається судом обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних розміром 5750,62 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Кирпоноса, будинок 10/8; код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, місто Київ, Печерський район, площа Івана Франка, будинок 5; код ЄДРПОУ 00131305) 5750 (п"ять тисяч сімсот п"ятдесят) гривень 62 копійки суму 3 % річних та 115 (сто п"ятнадцять) гривень 01 копійку судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 07.02.2013 року.

Дата виготовлення повного тексту - 12.02.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова