Постанова № 29284201, 11.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.13 Справа № 5015/4163/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" б/н від 23.11.2012р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 2224 від 29.11.2012р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 07.11.2012 р.

у справі № 5015/4163/12 (суддя -Король М.Р.)

за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект", м. Львів

до Закритого акціонерного товариства проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд", м. Львів

про спонукання до виконання мирової угоди

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Сухоцький М.П. - представник (довіреність від 29.10.2012 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.11.2012 р. у справі № 5015/4163/12 (суддя - Король М.Р.) позов задоволено повністю: вирішено спонукати Закрите акціонерне товариство проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" (боржник) виконати умови мирової угоди, укладеної між Міжрегіональною науково-виробничою асоціацією підприємством „Авіокон проект" (стягувач) та Закритим акціонерним товариством "Львівміськбуд" від 30.09.2010 р. шляхом стягнення коштів у розмірі 70 000,00 грн. боргу та 7 000,00 грн. штрафу. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд" на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств „Авіокон проект" 1 609,50 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач не виконав умов мирової угоди, при цьому суд першої інстанції надав оцінку ухвалі господарського суду Львівської області від 09.11.2010 р. у справі № 30/170, якою затверджена мирова угода, встановивши її невідповідність вимогам до виконавчого документа, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на що дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідач, - Закрите акціонерне товариство Проектно - будівельне об'єднання «Львівміськбуд», - не погодившись з висновком місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції при розгляді даної справи, не звернув увагу на те, що відповідно до умов мирової угоди, умови попереднього договору купівлі - продажу об'єкту нерухомого майна визначаються позивачем. У вимогах, які надсилались позивачем відповідачу відсутні умови, на яких повинен бути укладений попередній договір.

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

В судовому засіданні 11.02.2013 р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених в такій. Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштовго відправлення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 р. участь представників сторін в судове засідання визначено на власний розсуд, а також попереджено сторони, що у разі відсутності їх у повноважених представників, справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами. За таких обставни, судова колегія ухвалила розглядати справу в порядку вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши докази зібрані у справі та доводи апеляційної скарги, судова колегія не знайшла підстав для її задоволення, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 09.11.2010 року у справі № 30/170 затверджено мирову угоду, укладену між Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон-проект" (позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством «Проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд" (відповідач у справі), в якій сторони погодили, що позивач, за умов належного, своєчасного та добровільного виконання умов даної мирової угоди відповідачем: відмовляється від позовних вимог про визнання недійсними умов п.п. 3.1.1., 4.1.1.,1.4. попереднього договору, укладеного 18.08.2008 р. між Міжрегіональною науково - виробничою асоціацією підприємств "Авіокон проект" та Закритим акціонерним товариством проектно - будівельного об'єднання "Львівміськбуд" та посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Репетою О.М. за реєстр. №3242, які визначають строк для укладення основного договору, що не відповідає річному строку, встановленому ст. 182 Господарського кодексу України; розірвання попереднього договору, укладеного 18.08.2008 р. між Міжрегіонально науково - виробничою асоціацією підприємств "Авіокон проект" та Закритим акціонерним товариством проектно - будівельного об'єднання "Львівміськбуд" та посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Репетою О.М. за реєстр. № 3242; стягнення з Закритого акціонерного товариства проектно - будівельного об'єднання "Львівміськбуд" на користь Міжрегіональної науково - виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 70000,00 грн.

В свою чергу відповідач згідно умов даної мирової угоди зобов'язався (п.2.2.): у термін до 30 жовтня 2010 року укласти з позивачем попередній договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна: місця № 4 підземної автостоянки в будинку по вул. Скрипника у м. Львові. Умови даного попереднього договору визначаються позивачем і повинні відповідати положенням даної мирової угоди. Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією попереднього договору купівлі-продажу несе відповідач; у термін до 31 липня 2011 року укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна: місця № 4 підземної автостоянки в будинку по вул. Скрипника у м Львові. Продаж даного об'єкту повинен бути здійснений відповідачем за ціною 70000,00 (сімдесят тисяч) грн. Сторони погодили, що дана сума повністю сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення № 2308 від 19.08.2008 р. Зміна ціни об'єкту, що продається, не допускається. Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією договору купівлі-продажу несе позивач; в термін до 31 липня 2011 року передати проданий об'єкт нерухомого майна (місце № 1 підземної автостоянки в будинку по вул. Скрипника у м. Львові) позивачу по акту прийому-передачі. Об'єкт повинен бути придатним для його вільного використання позивачем; у термін до 31 липня 2011 року не вчиняти будь-яких дій щодо відчуження майнових прав на вищевказаний об'єкт нерухомого майна іншим особам, крім позивача, або виникнення прав третіх осіб щодо об'єкта (оренда, найм, позичка, застава, обтяження тощо); у термін до 30 жовтня 2010 р. відшкодувати на користь позивача сплачене ним державне мито у розмірі 870,00 грн. та вартість інформаційно-технічних послуг у розмірі 236,00 грн.

У п. 3.2. мирової угоди передбачено, що у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених п. 2.2. даної мирової угоди, (з будь-яких підстав, в т.ч. у випадку непогодження з позивачем інших, крім визначених даною мировою угодою, істотних умов договору купівлі - продажу об'єкта нерухомого майна) відповідач зобов'язаний не пізніше 05 серпня 2011року повернути позивачу сплачену суму, що відповідає вартості підземної автостоянки, у розмірі 70000,00 (сімдесят тисяч) грн., сплатити на користь позивача штраф у розмірі 10% від вартості підземної автостоянки, що становить 7000 (сім тисяч) грн.

Дана угода вступає в силу з моменту затвердження її господарським судом Львівської області в порядку, передбаченому ГПК України (п. 4.1. Угоди).

З огляду на те, що Закрите акціонерне товариство Приватно - будівельне об'єднання «Львміськбуд» умови вищезазначеної мирової угоди не виконало, Міжрегіональна науково - виробнича асоціація підприємств «Авіакон проект» звернулась до господарського суду Львівської області за захистом свого порушеного права.

Судова колегія зазначає, що предметом позову Міжрегіональної науково - виробничої асоціації підприємств «Авіакон проект» є спонукання до виконання умов мирової угоди, шляхом стягнення суми у зв'язку з невиконанням мирової угоди.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Положеннями статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача відмови від позову, визнання відповідачем позову, порядок і умови укладення між сторонами мирової угоди та її затвердження судом.

Так, відповідно до частин 1-3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладається в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникло неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Отже, мирова угода - це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке згідно процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов: якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

В силу вимог статті 11 Цивільного кодексу України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на вищевикладене, мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином, що згідно ст.ст. 525, 526, 629 цього Кодексу підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлена права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Із вказаною нормою кореспондується норма статті 193 ГК України, у якій також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Господарського процесуального кодексу України про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Зазначена норма кореспондується з приписами пункту 7 частини першої статті 80 цього Кодексу, згідно з якими господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом, а частиною четвертою цієї статті передбачено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до правової позиції визначеної в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено.

У разі ж ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої ст. 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою, тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону , то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутись з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Відповідно до п. 4.1. мирової угоди дана угода вступає в силу з моменту затвердження її господарським судом Львівської області в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з 09.11.2010 р.

Слід зазначити, що позивач надсилав відповідачу вимоги про виконання умов мирової угоди (а.с. 13-15) та вимогу про стягнення заборгованості (а.с. 17-19).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не прийнято жодних заходів щодо виконання своїх зобов'язань по мировій угоді.

Крім того, слід зазначити, що позивач 19.10.2012 р. звернувся до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції із заявою про примусове виконання ухвали від 09.11.2010 р. у справі № 30/170. Однак, 19.10.2012 р. постановою Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання відмовлено, у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова осба), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зоображенням Державного герба Укрїни.

З огляду на вищевикладені обставини та вимоги чинного законодавства, судова колегія зазначає, що ухвала від 09.11.2010 р. у справі № 30/170 не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не має статусу виконавчого документа. Крім того, як уже зазначалось вище, якщо ухвала суду не відповідає вимогам, зазначеним у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутись з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Враховуючи те, що Закрите акціонерне товариство проектно - будівельного об'єднання «Львівміськбуд» умов мирової угоди, затвердженої судом, не виконало, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про спонукання ЗАТ ПБО «Львівміськбуд» до виконання мирової угоди, укладеної між МНВАМ «Авіакон проект» та ЗАТ ПБО «Львівміськбуд 30.09.2010 р. шляхом стягнення коштів у розмірі 77000,00 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що відповідно до умов мирової угоди, умови попереднього договору купівлі - продажу об'єкту нерухомого майна визначаються позивачем. З даного приводу судова колегія зазначає, що Цивільний кодекс України не тільки декларує, а й гарантує свободу договору. Свода договору - це, насамперед свобода укладення договору й визначення його умов. Вона означає, що фізичні і юридичні особи самостійно вирішують, з ким і які договори укладати, а також вільно узгоджують їхні умови. Так, отримавши від позивача вимогу про виконанння мирової угоди, відповідач в свою чергу не позбавлений був права визначити умови договору і надіслати їх для погодження з МНВАП «Авіакон проект». Однак, відповідач жодним чином не відреагував на вимогу позивача і не намагався врегулювати спір в досудовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обгрунтоване рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 07.11.2012 р. у справі № 5015/4163/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства проектно - будівельного об'єднання «Львівміськбуд» без номера від 23.11.2012 р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 2224 від 29.11.2012 р.) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 5015/4163/12 повернути господарському суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 11.02.2013 р.

Головуючий-суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.