Рішення № 29284181, 07.02.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2013 р.Справа № 13/1547-10

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна) м. Київ

до державного підприємства „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" смт. Дунаївці

За участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору приватного підприємства „Рускус" м. Дніпропетровськ

За участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору фермерського господарства „Є Надія" с. Нестерівці Дунаєвецького району

про примусове виконання зобов'язання в натурі

Представники сторін:

позивача: Янчик М.І. - за довіреністю №1/А від 10.01.2013р.

відповідача: не з'явився

третя особа: не з'явився

третя особа: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором №216/1 від 14.07.10р. та відвантажити 250 тон ріпаку 1-го класу, що належить позивачу на праві власності.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач є сертифікованим зерновим складом в розумінні Закону України „Про ринок зерна в Україні", що підтверджується сертифікатом відповідності послуг із зберігання майна та продуктів його переробки №2994, виданим Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Мінагрополітики України від 21.09.09р., тому 14.07.2010р. між позивачем та ДП „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" було укладено договір про приймання на зберігання, сушку, очистку та відвантаження зерна, за умовами якого позивач передав відповідачу на зберігання 250 тон ріпаку 1-го класу, що підтверджується складською квитанцією на зерно №260 від 27.07.10р.

Зазначений товар був придбаний позивачем у ПП „Рускус", м. Дніпропетровськ, за договором №519/1-54617 від 26.07.10р. на умовах EXW -„франко-склад" ДП „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів", за 867501,00грн., які перераховані ПП „Рускус" відповідно до рахунку №5181 від 27.07.10р. на банківський рахунок ПП „Рускус" (платіжне доручення №200381 від 28.07.10р.)

Вказує, що п.2.2. Договору передбачено обов'язок відповідача відвантажити ріпак позивачу по пред'явленню письмової вимоги та необхідних документів.

Однак, на звернення позивача про відвантаження 250 тон. вищезазначеної сільськогосподарської продукції залізничним транспортом (лист вих.№35 від 05.08.10р.), відповідач повідомив, що придбане позивачем у ПП „Рускус" зерно ріпаку в кількості 250,000 тон. згідно постанови начальника СВ Дунаєвецького РВ УМВС України в Хмельницькій області від 03.08.10р. приєднане до кримінальної справи №6/4584 як речовий доказ та накладено заборону на його видачу зі складу та будь-яке відчуження. (Лист №673 від 09.08.10р.) За таких обставин, відповідач відмовився виконати умови договору від 14.07.10р. та відвантажити зерно.

З огляду на вищезазначене, позивач вказує, що є добросовісним набувачем 250,000 тон. ріпаку, у встановленому законом порядку набув права власності на придбану продукцію, тому просить суд зобов'язати відповідача виконати умови договору від 14.07.10р. щодо відвантаження належного позивачу ріпаку 1 класу в кількості 250,000 тон.

Ухвалою суду від 08.09.10р. до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ФГ „Є Надія", яке є одним продавцем зерна ріпаку представнику ПП „Рускус".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, щодо направлення свого представника в судове засідання та причини неявки суду не повідомив.

Стаття 22 ГПК України, зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Третя особа, на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - ПП „Рускус" повноважного представника в судове засідання не направила, письмового пояснення з документальним підтвердженням щодо позовних вимог не подала, про причини неявки та неподання доказів не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про судовий розгляд справи.

Третя особа, на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ФГ „Є Надія" в судове засідання не з'явилась, надіслала на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження розгляду справи на 15 днів, в зв'язку з тривалою хворобою представника. Крім того, представником в попередньому судовому засіданні заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до завершення судового розгляду у кримінальній справі по обвинуваченню Звонникова і Точиліна в скоєнні злочину за ст. 190 Кримінального кодексу України у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровськ, а також до вирішення господарської справи №31/362-10, що знаходиться в провадженні Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Подана заява про відкладення розгляду справи на іншу дату судом не приймається та відхиляється, оскільки згідно з вимогами ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Перебування представника, який представляє юридичну особу в суді згідно довіреності, не позбавляє права на представлення зазначеної юридичної особи керівником підприємства, повноваження якого визначено законодавством або установчими документами, або іншим представником згідно іншої довіреності.

Окрім того до клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи не додано доказів перебування представника на лікарняному, та неможливість направлення до суду іншого представника.

Не підлягає і задоволенню і заява третьої особи про продовження строку вирішення спору, оскільки відповідно до ст.69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів, в даному випадку третя особа не є стороною у справі.

Відхиляється і заява третьої особи про зупинення провадження у справі, оскільки предметом спору у даній справі є зобов'язання щодо виконання певних дій із зерном, а об'єктом злочинного посягання у кримінальній справі - є заволодіння коштами, предмет спору в даній справі і об'єкт злочинного посягання у кримінальній справі - не пов'язані.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено.

14.07.10р. ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)" (Покупець) укладено із ПП „Рускус" (Продавець) договір купівлі-продажу №519/1-54617, за умовами якого продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити ріпак 1 класу урожаю 2010 року у термін і на умовах, передбачених у цьому договорі. Кількості товару складає 974,679 тон за вибором Продавця та визначається згідно з складськими квитанціями на зерно, що видаються елеватором, зазначеним у п.4.1 договору. (п.1.1., 2.1. Договору).

Ціна за одну тонну на момент підписання цього договору встановлюється в сумі: 2891,67 грн. за тонну без ПДВ, ПДВ 20% - 578,33 грн. Ціна з ПДВ -3470,00 грн. Загальна сума договору складає 2818446,78 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 563689,36 грн. Разом з ПДВ - 3382136,19 грн. (п.3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п.4.1. Договору, продавець здійснює поставку товару в повному обсязі на умовах франко - склад (EXW) (ТОВ „Комбікормовий завод" - 699,195 тон, ДП „Дунаєвецький КХП" - 275,484 тон) в строк до 30.07.2010р.

Відповідно до п.5.1. Договору, покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Продавця, протягом 3-х банківських днів від дати отримання оригіналів відповідних документів.

Зазначений товар був оплачений позивачем, що підтверджується рахунком ПП „Рускус" №5181 від 27.07.10р. на суму 867501,00 грн. по оплаті рапсу (ріпаку) 1 класу в кількості 250,000т. та платіжним дорученням №200381 від 28.07.10р., із призначенням платежу „за ріпак 1кл. по рах.5181 від 27.07.10р."

В свою чергу, 14.07.10р. між ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)" (Поклажодавець) та ДП „Дунаєвецький КХП" (Зберігач) укладено договір №216/1 про зберігання.

Згідно п.1.1. зазначеного договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання, а також проводить сушку та очистку з подальшим відвантаженням, на умовах, визначених у Договорі таке майно: пшениця 1000 тонн, ріпак 800 тонн, ячмінь 1000 тонн, горох 500 тонн, соя 500 тонн.

Пункт 1.2. Договору передбачає, що Поклажодавець завозить зерно вказане в п.1.1 договору власним чи найманим транспортом за власний рахунок.

Відповідно до п.1.3. Договору, право власності на майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам.

Згідно п.1.6 договору, Поклажодавець зобов'язується розрахуватися із Зберігачем за надані послуги в строки, що вказані в п.3.3 договору.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 договору, Зберігач приймає Майно на зберігання через свого представника, повноваження якою підтверджуються довіреністю. Видає на підтвердження приймання Майна такий документ: складську квитанцію. Забезпечує повне збереження Майна, а після закінчення зберігання повертає Поклажодавцю те саме Майно (для індивідуально-визначених речей) або рівну кількість речей того самого роду і якості (для речей, визначених родовими ознаками). Майно повинно були повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.

Згідно п.2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.9 договору, за першою вимогою Зберігача надає тому можливість доступу до Майна і перевірки умов зберігання. Витрати з перевірки несе Сторона, що її затребувала. Повертає Майно Поклажодавцю повністю або частково за першою вимогою останнього не пізніше 10 днів з дня одержання такої вимоги. Повертає Майно повністю після припинення Договору. Вправі вимагати оплату за фактичний строк зберігання, якщо Майно витребуване достроково або не забрано в строк, встановлений п. 1.1 Договору.

Відповідно до п.2.2 договору, Поклажодавець передає майно Зберігачу в такому місці: смт. Дунаївці, відповідно до накладних не пізніше від дати зазначеної в п.1.1 даного договору. Одержує майно після припинення договору в місці його здавання, якщо інше не встановлено сторонами додатково. Оплачує фактичний строк зберігання згідно з розцінками, встановленими ст. 3 даного договору. За залізничні послуги ДП „Дунаєвецький КХП" Поклажодавець оплачує за всі послуги згідно рахунку Зберігача.

Згідно п.3.1 договору, Поклажодачець оплачує Зберігачу послуги зі зберігання щомісячно.

Зазначене у договорі зерно ріпаку в кількості 250,000 т. передане позивачем на зберігання, що підтверджується складською квитанцією на зерно №260 від 27.07.10р.

Листом №35 від 05.08.10р. позивач звернувся до ДП „Дунаєвецький КХП" із вимогою виконати умови договору від 14.07.10р. та повернути позивачу передане на зберігання зерно ріпаку в кількості 250,000т. на вимогу ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)", мотивуючи тим, що він є власником переданого на зберігання зерна.

В свою чергу відповідач листами №673 від 09.08.10р. ДП „Дунаєвецький КХП" повідомив позивача про неможливість термінового відвантаження 250,000 тон. ріпаку, оскільки згідно постанови начальника СВ Дунаєвецького РВ УМВС України в Хмельницькій області Алексєєва О.Д. від 03.08.2010р. накладено арешт на майно.

Постановою начальника СВ Дунаєвецького РВ УМВС України в Хмельницькій області від 03.08.2010 р. накладено арешт на 275 тон зерна ріпаку, які передані на матеріально відповідальне зберігання ДП „"Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів", яке надійшло від ФГ „Є Надія" і в подальшому переоформлене на ПП „Рускус", а з ПП „Рускус" переоформлене на ТзОВ „Асфельд С. Топфер Інтернешенал (Україна) і яке на даний час перебуває на зберіганні в ДП „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів".

Постановою прокурора Дунаєвецького району від 26.08.2010 р. в межах даної кримінальної справи скасовано вказану вище постанову від 03.08.2010 р. про накладення арешту на майно.

Постановою начальника СВ Дунаєвецького РВ УМВСУ у Хмельницькій області від 16.08.2010 р. у вказаній кримінальній справі № 6/4584 приєднано до кримінальної справи речові докази, зокрема 275 тон зерна ріпаку на суму 948750 грн., які стали предметом договору купівлі-продажі, укладеного між СФГ „Є надія" та ПП „Рускус" від 23.07.2010 р., а постановою від цього ж 16.08.2010 р. вирішено передати речові докази на зберігання ДП „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів". Фактична передача речових доказів на зберігання була здійснена на підставі зобов'язання, підписаного директором ДП „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів".

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом взято до уваги.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, судом враховується, що згідно договору купівлі-продажу №519/1-54617 від 26.07.10р. ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)" (Покупець) придбано у ПП „Рускус" (Продавець) ріпак в кількості 974,679 тон. (п.1.1., 2.1. Договору), на загальну суму 3 382 136,19 грн., на умовах франко-склад (EXW) (ТОВ „Комбікормовий завод" - 699,195 тон, ДП „Дунаєвецький КХП" - 275,484 тон) та здійснено його оплату на умовах передбачених п.5.1. цього Договору, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Продавця, протягом 3-х банківських днів від дати отримання оригіналів відповідних документів, що підтверджується рахунком ПП „Рускус" №5181 від 27.07.10р. на суму 867501,00 грн. та платіжним дорученням ТОВ „АСТІ (Україна)" №200381 від 28.07.10р., із призначенням платежу „за ріпак 1кл. по рах.5181 від 27.07.10р."

Відповідно до ст.7 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні", суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Враховуючи, що придбана позивачем сільськогосподарська продукція перебувала на зберіганні у відповідача, який є суб'єктом зберігання в розумінні ст.7 вказаного Закону, 27.07.10р. ТОВ „АСТІ (Україна)" укладено із відповідачем договір №216/1 від 27.07.10р. про зберігання, за умовами якого, ДП „Дунаєвецький КХП" (Зберігач) надає ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)" (Поклажодавець) послуги по прийманню, переоформленні, сушці, очистці, зберіганню і відпуску зерна та насіння олійних культур на умовах викладених у Договорі. (п.1.1. Договору).

Судом враховується, що згідно п.1.2. Договору від 27.07.10р. Підприємство приймає, а Поклажодавець завозить власним транспортом за власний рахунок

Відповідно до ст.37 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні", зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво, складську квитанцію.

При цьому, ст.43 зазначеного Закону передбачає, якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.

Судом приймається до уваги, що на підставі договору №216/1 від 27.07.10р., ДП „Дунаєвецький КХП" (Зберігач) видано ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)" складську квитанцію №260 від 27.07.10р., якою підтверджується отримання від позивача на зберігання рапсу (ріпаку) І класу в кількості 250000 кг.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як вбачається із наявних у справі матеріалів, позивач звернувся до відповідача із листом вих.№35 від 09.08.10р. про відвантаження 250,000 т. ріпаку 1 класу на залізничний транспорт, однак, відповідач листами №673 від 09.08.10р. відмовився від виконання цього зобов'язання, посилаючись на постанову начальника СВ Дунаєвецького РВ УМВС України в Хмельницькій області від 03.08.10р., згідно якої вказане зерно приєднане до кримінальної справи №6/4584 в якості речового доказу та накладено заборону на його видачу зі складу та будь-яке відчуження.

Відповідно до п.4.1. Договору, сторони несуть відповідальність за не виконання умов договору згідно чинного законодавства.

Згідно із п.5.ч.2. ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є примусове виконання обов'язку в натурі.

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що у позивача наявні достатні правові підстави для пред'явлення вимоги до відповідача про відвантаження йому зерна ріпаку в кількості 250000 кг., а тому відмова відповідача терміново відвантажити належне позивачу зерно, є порушенням Договору №216/1 від 27.07.10р. та суперечить приписам ст.ст.525, 526 ЦК України.

При цьому посилання на постанову начальника СВ Дунаєвецького РВ УМВС України в Хмельницькій області від 03.08.10р., відповідно до якої належне позивачу зерно ріпаку в кількості 250000кг. приєднане до кримінальної справи №6/4584 в якості речового доказу та передане на зберігання ДП „Дунаєвецький КХП" із забороною його видачі зі складу та будь-якого відчуження, судом оцінюються критично, оскільки вищезазначена постанова не стосується господарської діяльності ТОВ „АСТІ (Україна)" чи самого відповідача, тому не може бути підставою для невиконання договірних зобов'язань між ними.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ „АСТІ (Україна)" про зобов'язання відповідача виконати умови Договору від 27.07.10р. та відвантажити позивачу придбаний ним ріпак в кількості 250000кг. 1 класу, належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі доказами, грунтуються на вимогах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Крім того, судом враховується, що позивачем при зверненні з позовною заявою сплачено державне мито в сумі 85,00 грн., згідно платіжного доручення №102337 від 18.08.10р. Проте, враховуючи, що позовні вимоги позивача носять майновий характер, державне мито при зверненні з даним позовом визначається згідно п.п. а) п.2 Декрету КМ України „Про державне мито" (в редакції чинній на момент звернення з позовом - 20.08.10р.) та становить 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

При цьому, ціна даного позову визначається судом виходячи із вартості 250000т. ріпаку придбаного позивачем у ПП „Рускус", згідно платіжного доручення №№200381 від 28.07.10р. та становить 867501,00 грн., тому при зверненні з даним позовом сплаті підлягало державне мито в сумі 17350,02грн.

Враховуючи сплату позивачем державного мита не в повному розмірі, суд вважає за необхідне при прийнятті рішення покласти на нього обов'язок сплатити до державного бюджету недоплачену частину державного мита в сумі (17350,02 грн. - 85,00 грн.) = 17265,02 грн. із наступним покладенням витрат по оплаті державного мита та витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на відповідача, у відповідності до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна) м. Київ до державного підприємства „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" смт. Дунаївці, за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору приватного підприємства „Рускус" м. Дніпропетровськ, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору фермерського господарства „Є Надія" с. Нестерівці Дунаєвецького району про примусове виконання зобов'язання в натурі задоволити.

Зобов'язати державного підприємства „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" (смт. Дунаївці, Хмельницької області, вул.. Лермонтова,1, код 00952485) відвантажити товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна), (м. Київ, вул. Рейтарська,11, кв.3, код 20027449) ріпак в кількості 250000 кг. 1 класу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)", (м. Київ, вул. Рейтарська, буд.11, кв.3, код ЄДРПОУ 20027449) в дохід державного бюджету (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу : „Судовий збір, код 03500128") - 17265,02 грн. (сімнадцять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень 02 коп.) судового збору.

Видати наказ

Стягнути з державного підприємства „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" (смт. Дунаївці, Хмельницької області, вул. Лермонтова,1, код 00952485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)" (м. Київ, вул. Рейтарська, буд.11, кв.3, код ЄДРПОУ 20027449) судових витрати в сумі 17350,02 грн. (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят гривень 02 коп.).

Видати наказ.

Повний текст складено 12.02.13р.

Суддя С.В. Гладій