Вирок № 29283846, 12.02.2013, Балаклавський районний суд міста Севастополя

Дело № 762/141/13- к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Мурадян Р.П.,

за участю:

секретаря - Черкасовой С.Р.,

прокурора - Тимофеєва Д.О.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Балаклавського районного суду міста Севастополя матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополя, росіянина, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, працюючого матросом дальнього плавання, мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 о 05 годині, порушуючи вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), керував автомобілем «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Рухаючись в місті Севастополі по автодорозі Севастополь-Інкерман зі сторони пр. Генерала Острякова в напрямку автодорозі Ялта-Севастополь, на перехресті з круговим рухом автодоріг Севастополь-Інкерман та Ялта-Севастополь, в порушення вимог п. п. 12.1, 2.3 «б» ПДР України, при виборі у встановлених межах безпечну швидкість руху, був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, в результаті чого виїхав за межі проїжджої частини на газон клумби кільця, де допустив перекидання з подальшим наїздом на паркан та будинок господарства № 23/2 вул. Сапунгірської у м. Севастополі.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю «Опель Астра» ОСОБА_7 загинула на місці пригоди.

Відповідно висновку судово-медичного експерта № 155-МД від 21 листопада 2012 року, смерть ОСОБА_7 наступила від поєднаної тупої травми тіла: голови, шиї, органів черевної порожнини, органів за очеревинного простору, верхніх та нижніх кінцівок, що ускладнилися травматичним шоком.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та пояснив суду, що у вечері 19 листопада 2012 року він знаходився у більярдної, випив бокал пива та збирався їхати до дому. З невідомого номеру на його мобільний телефон поступив дзвінок. Оскільки на невідомі дзвінки він не відповідає, слухавку не взяв. Потім вияснилось, що йому дзвонила ОСОБА_7 В телефонній розмові з ОСОБА_7 остання йому повідомила, що знаходиться у подруги та просила заїхати до них. Придбав по просьбі ОСОБА_7 горілку, сік, фрукти та сигарети, він приїхав до них. У гостях вони були до 04 годин 30 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5, там ОСОБА_5 випив 100 грамів горілки. На прохання ОСОБА_7 відвезти її до дому, ОСОБА_5 спочатку відмовився, однак потім погодився. По дорозі до дому, ОСОБА_7 попросила прокотитися до Ялтинського кільця, і вони поїхали. В машині обидва були пристебнути ременем безпеки. Виїхав за знак «Севастополь», швидкість руху була 120 км/г. ОСОБА_7 хотіла показати щось у своєму телефоні, однак ОСОБА_5 телефон у неї забрав і продовжив керувати машиною. Потім вона хотіла подержати кермо лівою рукою, на що ОСОБА_5 їй відмовив. Поклавши телефон на пасажирське сидіння та піднявши очі, він побачив перед собою кільце, різко почав гальмувати, після чого був удар. Коли ОСОБА_5 прийшов до тями, на місце події вже прибули співпрацівники ДАІ.

З урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, та приймаючи до уваги, що учасники судового провадження також не оспорюють фактичні обставини справи, роз'яснивши положення та наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України та встановивши, що учасники судового розгляду, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, а також у зв'язку з відсутністю сумнівів у добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Проаналізувавши викладене, суд приходить висновку, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Провина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведена повністю.

Згідно зі роз'ясненнями, що містяться у Постанові № 7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання, суди в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд з урахуванням вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, яка згідно вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлене, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має реєстрацію та постійне місце проживання, працевлаштований, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться.

Крім того, ОСОБА_5 за місцями навчання та роботи зарекомендував себе з позитивної сторони, за місцем проживання характеризується також позитивно.

До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить визнання вини, щире каяття у скоєному, добровільне часткове відшкодування шкоди.

Обставинами, обтяжуючими покарання, слід визнати скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи з того, що покарання є не тільки карою за скоєне, однак має й ціль виправлення засуджених, суд доходить висновку, що виправлення ОСОБА_5 повинно проходити в місцях позбавлення волі, оскільки він, незважаючи на позитивні данні особи та відсутність судимостей, в стані алкогольного сп'яніння скоїв тяжке кримінальне правопорушення, наслідком якого стала загибель потерпілої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Також призначаючи міру та вид покарання суд приймає до уваги позицію потерпілих, яки у судових дебатах просили суд призначити ОСОБА_5 покарання, пов'язанного з позбавленням волі на певний строк.

Покарання у вигляді позбавлення волі, на думку суду, буде необхідним та достатнім не тільки для виправлення ОСОБА_5, а й для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У зв'язку з відсутністю необхідної сукупності пом'якшуючих покарання обставин, які суттєво знижують тяжкість скоєного, а також з урахуванням наявності обставин, що обтяжують покарання, підстав для застосування положень ст. 69 та ст. 75 КК України суд не находить.

Проте, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим призначати ОСОБА_5 мінімальне покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, яке цілком відповідає тяжкості вчиненого, особі винного та іншим обставинам справи.

Враховуючи обставини, тяжкість і наслідки скоєного, а також з урахуванням того, що обвинуваченим не надано суду жодних доказів, що єдиним джерелом його доходів є робота, яка пов'язана з керуванням транспортними засобами, суд вважає за необхідним призначити ОСОБА_5 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України, отже: автомобіль марки «Опель-Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити останньому.

Відповідно до ст. 122 КПК України, судові витрати підлягають стягненню на користь держави з винного.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Враховуючи те, що по справі відсутній цивільний позов, суд вважає доцільним зняти арешт з автомобіля марки «Опель-Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 з відокремленими частинами від нього, що належить ОСОБА_5, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Севастополя Казакова В.В. від 23 листопада 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту змінити на тримання під вартою.

ОСОБА_5 взяти під варту в залі суду.

Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з 12 лютого 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати за проведення експертизи від 10 грудня 2012 року № 181 в сумі 441 гривна, витрати за проведення експертизи від 20 грудня 2012 року № 187 в сумі 441 гривна шляхом перерахування вказаної суми на рахунок на користь НДЕКЦ при УМВС України в місті Севастополі, ОКПО 25576402, Банк УГКУ в місті Севастополі, МФО 824509, рахунок № 31252272210141.

Речові докази: автомобіль марки «Опель-Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити останньому.

Зняти арешт з автомобіля марки «Опель-Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 з відокремленими частинами від нього, що належить ОСОБА_5, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Севастополя Казакова В.В. від 23 листопада 2012 року.

На вирок протягом 30 діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляції через Балаклавський районний суд міста Севастополя.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право на отримання в суді копію вироку у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 27 та ч. 4 ст. 29 КПК України.

Суддя