Ухвала суду № 29282535, 05.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5014/12/0170/21

05.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кобаля М.І. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Меджидова Т.М.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, ТОВ"Ремонтно-Механічного заводу "Імпульс"- Пефті Станіслав Валерійович, договір про надання правової допомоги адвоката № 04-07/12 від 16.07.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ"Ремонтно-Механічний завод"Імпульс" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 04.10.12 по справі № 2а-5014/12/0170/21

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Гагаріна, буд. 14а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95026)

до ТОВ"Ремонтно-Механічного заводу "Імпульс" (вул.Монтажна, буд.15, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2012 у справі № 2а-5014/12/0170 (суддя Євдокімова О.О.) адміністративний позов задоволений.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод "Імпульс"(95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 15; ЄДРПОУ 03594632; МФО 384652; р/р 26000301069401 у філії АБ "Південний") на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14а; ЄДРПОУ 20727038; МФО 324805; р/р 25606010045501 в КРУ ВАТ "Державний Ощадний банк України") заборгованість з відшкодувань фактичних витрат з сплачених пенсій у розмірі 1477,16 грн.

Не погодившись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод "Імпульс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2012 у справі № 2а-5014/12/0170 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

У судове засідання 05.02.2013року представник позивача не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод "Імпульс" про стягнення 1477,16 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по п.п. "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень 2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. № 1788-XII (далі - Закон №1788).

Виходячи з наступного судова колегія зазначає:

Відповідно до пунктів "а" та "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам.

Згідно зі статтею 100 вказаного Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що з аналізу Закону № 1788-ХІІ вбачається, що пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку можуть призначатись особі як за статтею 13, так і за статтею 100 цього Закону. При цьому в обох випадках підставою для їх призначення є виконання робіт, що передбачені Списками № 1 та № 2, а також іншими нормативними актами.

Різниця між підставами призначення пенсій за цими статтями полягає в моменті виникнення у особи права на пільгову пенсію. За статтею 100 пенсія призначається, якщо таке право виникло до набуття чинності Законом № 1788-ХІІ у відповідності до законодавства, що діяло раніше; а за статтею 13 якщо право на пільгову пенсію виникло після набрання чинності цим Законом.

Крім того, різняться і наслідки призначення пенсій за статтями 13 та 100 Закону № 1788-ХІІ. Так, законодавством передбачене відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій, призначених за окремими пунктами статті 13 Закону № 1788-ХІІ, а для пенсій, призначених за статтею 100 цього Закону відшкодування не передбачено.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

Згідно з абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту першого статті 4 Закону №400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, обов'язок підприємства відшкодовувати органам Пенсійного фонду України 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачених пунктами "а" і "б" статті 13 Закону № 1788-ІІІ, встановлений Законами № 400/97-ВР та N 1058-IV, в той час як обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону № 1788-ІІІ, законодавством не передбачено.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 р. №1931-ХІІ вирішено ввести в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення":

- з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону;

- з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 (далі -Порядок), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

При цьому, згідно з пунктом 8 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список N 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173.

Згідно з пунктом 10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 за наказом Сімферопольського експериментального ремонтно-механічного заводу "Главпромстроймеханізації" від 17.08.1978 р. був прийнятий на роботу слюсарем-прихватчиком з 17.08.1978 р. За наказом відповідача від 01.08.1979 р. ОСОБА_5 був привласнений 3 розряд електрозварювальника.

Враховуючи, що робота електрозварювальника передбачена Списком №2 згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173, стаж для призначення ОСОБА_5 пенсії на пільгових умовах був обчислений, починаючи з 01.08.1979 р. та станом на 31.12.1991 р. (до набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення") склав 12 років 5 місяців. У зв'язку з чим пенсія була призначена за статтею 13 Закону.

Так, згідно зі вказаним раніше пунктом 3 Порядку відповідні умови праці за час виконання роботи до 21.08.92 р. мають бути підтверджені документами. При цьому, відповідно до пункту 10 Порядку для підтвердження стажу роботи має бути належно оформлений запис про займану посаду в трудовій книжці.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

- стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

- стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;

- стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

В матеріалах справи наявна довідка №03 від 11.03.2009 р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана відповідачем за формою, встановлену в Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У вказаній довідці відповідачем було зазначено, що ОСОБА_5 працював в Сімферопольському експериментально-механічному заводі "Головпромбудстанції" з 01.08.1979р. електрозварювальником ручної роботи. Таким чином, відповідачем у законодавчо встановленому порядку самостійно був зазначений стаж для призначення пенсії ОСОБА_5 на пільгових умовах саме з 01.08.1979 р.

Пенсія ОСОБА_5 на пільгових умовах була призначена Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на підставі виданої відповідачем довідки, в який початок перебігу пільгового стажу визначений саме з 01.08.1979 р., у зв'язку з чим будь-яких неправомірних дій з боку позивача не вбачається.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2012р. у розмірі 1477,16 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод "Імпульс" на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2012 у справі № 2а-5014/12/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод "Імпульс" на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2012 у справі № 2а-5014/12/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2012 у справі № 2а-5014/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова