Ухвала суду № 29282532, 07.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14415/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 року №0001392220 та №000142220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що листом від 03.09.2012 року №2164/10/22-211 Відповідачем запропоновано Позивачу надати до перевірки пояснення та їх документальне підтвердження, належним чином завірені (засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою) копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів (договори, акти виконаних робіт, наданих послуг, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, картки бухгалтерських рахунків, на яких обліковувались операції, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за перевіряємий період, книга обліку придбання та продажу, наборка валових витрат в розрізі контрагентів-поквартально та ін.), та факт відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про взаємовідносини позивача за період з 01.01.2009 року по 01.07.2012 року з ТОВ «НВП «Арт Пром», ТОВ «НВЦ «Електропромторг», ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», ТОВ «HBO «Мета», ТОВ «ТК «Поділля - Інвест» та ТОВ «Ізумруд».

У відповідь на вказаний запит, листом від 07.09.2012 року №105 Позивач повідомив Відповідача, що запитувані документи були серед зниклих, про що складений акт Дніпровським відділенням МВС України в м.Києві. Переліку зниклих документів Позивачем не надано.

Постановою начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14.09.2012 року в порушенні кримінальної справи за ознаками ст.357 КК України відмовлено, про що листом повідомлено Позивача та запропоновано звернутися до відповідної установи за відновленням відповідних документів.

При цьому жодних доказів, що серед зниклих документів знаходяться первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам з контрагентами, визначеними контролюючим органом, Позивачем не надано.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Арт Пром», ТОВ «НВЦ «Електропромторг», ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», ТОВ «HBO «Мета», ТОВ «ТК «Поділля - Інвест» та ТОВ «Ізумруд» за період з 01.01.2009 року по 01.07.2012 року, за результатами якого 17.09.2012 року складено акт №2964/22-210-37202887.

В ході перевірки контролюючим органом виявлені порушення Позивачем пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4. та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму податку на додану вартість в сумі 247 415,23 грн.; п.5.1., пп.5.2.1 п.5.2. та пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, внаслідок чого завищено витрати за 01.01.2009 року по 01.07.2012 року на загальну суму 1 237 076,00 грн.; п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.l ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених між Позивачем та ТОВ «НВП «Арт Пром», ТОВ «НВЦ «Електропромторг», ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», ТОВ «HBO «Мета», ТОВ «ТК «Поділля - Інвест» та ТОВ «Ізумруд».

Позивачем подавалися Відповідачу заперечення до акту перевірки, за наслідками яких висновки акту викладені в наступній редакції: пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4. та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3., п.198.6. ст.198 Кодексу, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму податку на додану вартість 247 415,23 грн., в т.ч.: за лютий 2011 pоку на суму податку на додану вартість 22 994,00 грн., за квітень 2011 pоку на суму 8327,00 грн., за червень 2011 pоку на суму податку на додану вартість 10 856,00 грн., за липень 2011 року на суду податку на додану вартість 42 873,00 грн., за серпень 2011 pоку на суму податку на додану вартість 132 365,00 грн., за жовтень 2011 pоку на суму податку на додану вартість 15 000,00 грн., за грудень 2011 року на суму податку на додану вартість 15 000,00 грн.; п.5.1., пп.5.2.1 п.5.2. та пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 286 828,00 грн. в т.ч.: за 1 квартал 2011 року на суму 28 743,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 22 061,00 грн., за 3 квартал на суму 218 774,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 17 250,00 грн.

09.10.2012 року Відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0001392220 про збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 286 828,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00 грн. та №000142220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 247 415,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00 грн.

В ході перевірки Відповідачем встановлено, що в період, за який здійснювалася перевірка, Позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ «НВП «Арт Пром» на підставі договору про надання послуг № 1/3009 від 01.07.2011 року, ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» на підставі договору про надання послуг №1805-1 від 18.05.2011 року, ТОВ «НВЦ «Електропромторг» на підставі усної угоди, шляхом обміну документами, ТОВ «HBO «Мета» на підставі усної угоди, шляхом обміну документами, з ТОВ «ТК «Поділля -Інвест» на підставі усної угоди, шляхом обміну документами, ТОВ «Ізумруд» на підставі усної угоди, шляхом обміну документами.

На підтвердження виконання договірних взаємовідносин, включення Позивачем витрат на оплату придбаних у контрагентів товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також сплати Позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), останньому виписані останнім первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, які, на думку Позивача, є документами, що дають йому право на включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства та дають йому право на податковий кредит.

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено, що в провадженні старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. знаходиться кримінальна справа №54-3414, порушена відносно ОСОБА_3 за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто створення (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ «НВП «Арт Пром», ТОВ «НВЦ «Електропромторг», ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», ТОВ «HBO «Мета», ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд», з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно; підроблення за попередньою змовою групою осіб офіційного документу, який посвідчується підприємством, установою, організацією, приватним нотаріусом чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, та використанні завідомо підробленого документу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1, ч.2 та ч.3 ст.358 КК України.

Так, ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_4 та разом з іншими невстановленими слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності - конвертації безготівкових грошових коштів у готівку та сприяння легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків, протягом 2009-2011 років, діючи на території м.Києва, створив та придбав ряд суб'єктів підприємницької діяльності: ТОВ «НВП «Арт Пром», ТОВ «НВЦ «Електропромторг», ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», ТОВ «HBO «Мета», ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд».

При цьому згідно показів ОСОБА_3, який є директором та засновником вищезазначених товариств, підприємства ним зареєстровані (перереєстровані) у державних органах без мети здійснення фінансово-господарської діяльності за вказівкою ОСОБА_4 та за грошову винагороду. Фактично фінансово-господарську діяльність від імені вказаних товариств не здійснював, їх рахунками та майном не розпоряджався, бухгалтерський облік та податкову звітність не вів.

Згідно ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що правочини, укладені між Позивачем та його контрагентами, вчинені без мети реального настання правових наслідків, а тому ці правочини є недійсними в силу їх нікчемності, при чому встановлення їх недійсності в судовому порядку законом не вимагається.

Відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Частиною 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.201.10. ст.201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та включення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) є належним чином оформлені первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що видані Позивачу його контрагентами первинні документи не є такими в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть бути підставою для включення Позивачем відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 12 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.