Рішення № 29280481, 11.02.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/19583/2012

н/п 2/640/781/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Губської Я.В.

при секретарі Снісаренко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу в розмірі 800000 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 взяла в неї в борг за договором позики від 10.08.2008 року грошові кошти в сумі 800000 грн., які зобов'язалася повернути до 10.08.2012 року. Після неодноразових звернень до відповідачки з проханнями повернути грошові кошти, остання всіляко ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про день та час розгляду справи. 05.02.2013 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2, в якій вона підтверджує отримання грошової суми в повному обсязі в присутності свідків, однак зазначає, що повернути борг не має можливості із-за погіршення фінансового становища, просить в позові відмовити.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики на суму, що не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі.

Згідно вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, визначеному договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

В судовому засіданні встановлено, що 10.08.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 100000 доларів США зі строком повернення грошових коштів до 10.08.2012 року. В судовому засіданні судом був оглянутий оригінал даного договору та залучений до матеріалів справи. Позивач в позові просить стягнути з відповідача суму в розмірі 800000 грн.

Відповідачем в заяві від 05.02.2013 року не заперечується факту отримання грошових коштів та не повернення їх позивачеві. Посилання відповідача на погіршення фінансового становища судом вважається необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України факт укладення безгрошової угоди може бути підтверджений тільки письмовими доказами або вироком суду, який набрав чинності. Письмових доказів на підтвердження того, що договір є безгрошовим суду не надано.

З зустрічним позовом про визнання договору недійсним відповідач до суду не звертався.

Аналізуючи надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми боргу знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим суд задовольняє їх, виходячи із розміру заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,169,212-215,218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 800000 (вісімсот тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя :