Постанова № 29280269, 28.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 року (12 год. 44 хв.) Справа № 2а-0870/5101/11 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М. Муха

за участю представників сторін :

від позивача - Русінова Т.Ю.

від відповідача - Крючек К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовною заявою : Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна»

до : Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про : визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, в якій позивач просить суд, визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000280801 від 20.06.11.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000280801 від 20.06.11.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено камеральну перевірку з ВАТ "Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна", з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року за результатами якої встановлено, безпідставне завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2011р. на загальну суму ПДВ -7777 821 грн., по операціям з придбання металобрухту. На підставі викладеного в запереченнях просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 20.05.2011 по 06.06.2011 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2011, за результатами якої складено акт №285/08-01/00186536 від 06.06.2011, яким встановлено порушення:

пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу, п.10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №102, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. у редакції наказу від 15.06.2005р. №213, ПАТ «Дніпроспецсталь» до складу податкового кредиту, від'ємного значення березня 2011р., бюджетного відшкодування квітня 2011 включено суму ПДВ з придбання брухту на загальну суму ПДВ 777 821,00 грн. від постачальників, які виступають транзит ерами з залученням вигодо формуючих підприємств, які не задекларували податкові зобов'язання, не знаходяться за місцем реєстрації, встановлені розбіжності.

За результатами перевірки 20.06.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000280801, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 777 821,00 грн.

Крім того, як свідчить акт перевірки №285/08-01/00186536 від 06.06.2011, під час її проведення відповідачем направлено запити до податкових органів за місцем реєстрації постачальників позивача, проведено співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання, іншої інформації, отриманої в порядку ст.71-74 ПКУ. Відповідачем серед постачальників позивача виявлено платників, якими надано «ризиковий кредит» по операціях з придбання металобрухту на загальну суму ПДВ 777 821,20 грн. по контрагентам, в тому числі:

- ТОВ "ФЕРО-СЕРВІС" (іпн. 339063304623) на суму ПДВ 195 295,21 грн. Перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

- ТОВ "Металскраб" (іпн. 366483708298) на суму ПДВ 71 457,38 грн. Перебуває на обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

- ТОВ «Трейдснлав» (іпн. 356531612061) на суму ПДВ - 283 449,60грн. Перебуває на обліку в Алчевській ОДПІ.

- ТОВ «Металонг Інвест» (іпн. 363661304670) на суму ПДВ - 174 114,01грн. Перебуває на обліку в Ленінському р-ні М.Дніпропетровськ.

- ТОВ «ТД Металпром» (іпн. 368100405662) на суму ПДВ - 53 505,00грн. Перебуває на обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецьк.

Щодо безпосереднього змісту Акту перевірки № 285/08-01/00186536 від 06.06.2011, на підставі якого було прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000280801 від 20.06.11, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.3., п.4, п.6 розділу 1, п.5.2., п.5.3. розділу 2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, зареєстрованому у Мінюсті України 12.01.2011 за №34/18772 (далі - Порядок), Акт документальної перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і повинен виконувати функцію носія доказової інформації про виявленні при перевірці порушення.

На виконання даних завдань акт повинен містити систематизований опис виявлених порушень, який викладається чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовано в бухгалтерському та податковому обліку підприємства та підтверджують наявність виявлених перевіркою фактів.

Щодо порушень норм Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 14.1.181. ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п.198 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Актом перевірки не встановлено жодного факту, який би унеможливив віднесення сплачених позивачем сум з ПДВ до складу податкового кредиту.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками, у т.ч. по ланцюгу постачання або виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, тощо в Податковому кодексу не передбачено.

Матеріальні цінності, що придбавалися у постачальників, призначалися для використання ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

Статтею 18 Закону України від 15.05.03 р. №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» установлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

З метою здійснення господарських відносин із безпосередніми постачальниками позивач вжив всіх заходів щодо перевірки факту реєстрації зазначених товариств як платників ПДВ. На вимогу ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» йому були надані копії свідоцтв про реєстрацію цих постачальників як платників ПДВ, копії установчих документів та довідки про внесення їх до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ліцензії на право здійснення операцій з металобрухтом.

За наведених обставин позивач, не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями-постачальниками позивача, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

Таким чином, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні постачальники позивача у встановленому рядку були зареєстровані як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а ВАТ Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержаними від таких постачальників, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами.

Натомість податковим органом первинна документація щодо господарських операцій з ТОВ «Феро-Сервіс»; ТОВ «Металскраб»; ТОВ «Трейдсплав»; ТОВ «ТД Металпром» не перевірялась, що не дозволяє стверджувати про наявність будь-яких порушень податкового законодавства у податковому обліку позивача. Тож у підприємства всі законні підстави для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплаченим постачальникам. Крім того, в акті перевірки не наведені конкретні норми законодавства, які порушені позивачем при складанні первинної документації.

Щодо твердження відповідача, що передумовою бюджетного відшкодування ПДВ є зобов'язання декларування контрагентом своїх податкових зобов'язань за правилом першої події, внаслідок чого спочатку йде нарахування податкового зобов'язання, його сплата до бюджету і при настанні відповідних обставин його відшкодування з бюджету, всі ці умови є послідовними та нерозривними між собою, відсутність будь-якої з них позбавляє виникнення права на бюджетне відшкодування, вважаємо, що така позиція не узгоджується з правовими нормами.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм статті 200 ПКУ.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податково го кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розра хованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстро ченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до п.200.4 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розра хована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшко дуванню підлягає частина такого від 'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фа ктично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах по стачальникам таких товарів/послуг.

При цьому, виходячи зі змісту ст.200 ПКУ, бюджетному відшкодуванню підлягає ча стина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачаль никам у складі ціни товару, оскільки обов'язок із внесення до бюджету ПДВ, що сплачу ється покупцем, покладається на продавця.

Під час визначення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, спла ченого у ціні придбаних товарів та послуг, Податковий кодекс не обмежує таке бюджет ного відшкодування певною сумою та будь-якими умовами. Також ПКУ не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі недекларування контра гентом своїх податкових зобов'язань та/або несплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.

Крім того, декларування контрагентом своїх податкових зобов'язань не може бути передумовою для отримання позивачем бюджетного відшкодування, оскільки формування податкового зобов'язання у продавця та податкового кредиту у покупця здійснюється за правилами першої події та не залежить від сплати ПДВ до бюджету:

- якщо першою подією є сплата коштів за товар - за датою списання коштів в оплату товару/послуг у покупця виникає податковий кредит, у продавця за датою зарахування цих коштів від покупця - податкові зобов'язання;

- якщо першою подією є відвантаження товарів - за датою відвантаження (для товарів) або за датою оформлення документу, що засвідчує факт постачання послуг (при наданні продавцем послуг) у продавця виникають податкові зо бов'язання, у покупця - податковий кредит за датою отримання платником податку цих товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобо в'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити від повідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний вне сти цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Таким чином, покупець, сплачуючи суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, не може у подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Стаття 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Податковим кодексом України для платників податків не перед бачається а ні обов'язок (ст.16), а ні право (ст.17) вимагати від контрагентів - постачальників будь-які відомості достовірності його державної реєстрації як СПД, реєст рації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за його податковими зо бов'язаннями.

З наведеного вище випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшко дування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування по датку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та не гативні наслідки саме щодо цих осіб.

Виключення сум з податкового кредиту та зменшення бюджетного відшкодування не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору або постачальниками по ланцюгу поставок, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця то вару, який є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотри манням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської ді яльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого постачальників або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Таким чином, відсутність у постачальників факту відображення у податковому обліку податкового кредиту чи податкових зобов'язань не свідчать про порушення податкового обліку ВАТ «Дніпроспецсталь» та не відноситься до суттєвих обставин фінансово - господарської діяльності заводу.

Крім того, слід зазначити, що Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 по справі №2а-0870/5102/11 позовні вимоги ПАТ "ЕМЗ "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" задоволені та скасовані податкові повідомлення - рішення №0000250801 та №0000260801 від 20.06.2011. Оскаржувані у справі №2а-0870/5102/11 податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатами перевірки, якою було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2011 на загальну суму ПДВ 1 474 866, 00 грн. та завищено суму від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 у сумі 777 821, 00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду від 21.06.2012 по справі № 2а-0870/5102/11 апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі залишена без задоволення, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 по справі №2а-0870/5102/11 залишена без змін.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду законність та обґрунтованість прийняття оспорюванного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000280801 від 20.06.11.

Стягнути з Державного Бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 11.02.2013.

Суддя О.В. Конишева