Рішення № 2927974, 11.12.2008, Дніпровський районний суд м.Херсона

Справа №2-3877/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2008 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Заболотного В.М.

при секретарі Студинській К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробнича фірма «Агротон» до ОСОБА_1 , приватного підприємця ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації об”єкту нерухомості, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на той факт, що 06.04.2007 р. між ТОВ «НКФ «Агротон» та ПП ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу виробничої бази, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згодом, оскільки ПП ОСОБА_2 умови договору купівлі - продажу не були виконані, в судовому порядку вказаний договір купівлі – продажу було розірвано постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 31.07.2008 року. З 31.07.2008 року ТОВ «НВФ Агротон» як сторона договору купівлі - продажу не зобов'язана а ні законом, а ні договором щодо передачі предмета договору купівлі-продажу, а саме виробничої бази по АДРЕСА_1 а ПП ОСОБА_2 Право власності на спірне майно ПП ОСОБА_2 постановою Одеського Апеляційного Господарського суду припинено з 31.07.2008 року. Відповідачі в супереч діючому законодавству уклали між собою угоду в письмовій формі та ПП ОСОБА_2 продав це нерухоме майно ОСОБА_1 Зазначений договір купівлі - продажу було визнано дійсним рішенням третейського суду та зареєстровано зазначене майно в Херсонському ОБТІ на ім'я ОСОБА_1 20.10.2008 року. Оскільки ПП ОСОБА_2 на момент відчуження майна вже не являвся власником зазначеного майна, про що йому було достовірно відомо, третейський суд про наявність постанови Одеського Апеляційного господарського суду від 31.07.2008 року про розірвання договору купівлі - продажу від 06.04.2007 р. він не повідомив. Статтею 658 ЦК України передбачено, що в продавця по договору купівлі - продажу повинно бути право власності на предмет продажу. ПП ОСОБА_2 був позбавлений такого права з моменту набрання постанови Апеляційного Одеського господарського суду законної сили, тобто з 31.07.2008 року. Договір купівлі - продажу між ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не був укладений нотаріально, що є підставою вважати такий правочин нікчемним з моменту його вчинення. Просить суд визнати недійсним правочин купівлі – продажу, укладений між ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо продажу виробничої бази, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , вилучити у ОСОБА_1 виробничу базу, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та повернути її ТОВ «НВФ «Агротон».

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив суд скасувати державну реєстрацію в органах БТІ об’єкту нерухомості – виробничої бази, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за ТОВ «НВФ «Агротон» право власності на виробничу базу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , витребувати та вилучити з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 виробничу базу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та повернути її ТОВ «НВФ «Агротон» з мотивів, вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача ПП ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що 25.12.2006 р. між ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір комісії, згідно якого ОСОБА_2 брав на себе обов'язок за дорученням та за рахунок ОСОБА_1 в інтересах останнього від свого імені укласти з третьою стороною угоду на придбання об'єкту нерухомості, що розміщений на території м. Херсона та передати його ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язувався прийняти виконане за дорученням та сплатити комісійну винагороду. На виконання вказаних зобов'язань, ОСОБА_1 передав ПП ОСОБА_2 грошові кошти, а останній уклав із ТОВ «НВФ «Агротон» договір купівлі-продажу виробничої бази, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , яку мав був передати ОСОБА_1 відповідно до умов договору комісії. В той же час, у зв'язку із тим, що витрати ПП ОСОБА_2 , пов'язані із виконання умов договору комісії були більшими, ніж передбачалось договором, то між ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник спір з приводу збільшення ціни винагороди. Даний спір був переданий на розгляд третейського суду, який своїм рішенням визнав право власності на вказаний об'єкт нерухомості за комітентом, ОСОБА_1 , тому набуття права власності на об'єкт нерухомості відбулось за рішення суду, що базувалось на договорі комісії, у зв'язку з чим ніякого відчуження об'єкту нерухомості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відбувалось, реєстрація майна пройшла з дотриманням норми Закону. Просив суд в задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з аналогічних підстав.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю науково – виробнича фірма «Агротон» згідно договору купівлі - продажу від 12.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Нестерович О.І. та зареєстрованого за реє. №7341 набуло права власності на виробничу базу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 6).

Також судом встановлено, що згідно договору купівлі - продажу від 06.04.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю науково – виробнича фірма «Агротон» продало, а ПП ОСОБА_2 придбав виробничу базу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10)

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що згідно з рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.06.2008 року, постановленого за позовом ТОВ НВФ „Агротон” до ПП ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі – продажу майна від 06.04.2007 року позов задоволено повністю, договір купівлі – продажу майнового комплексу, розташованого за адресою АДРЕСА_1 від 06.04.2007 року розірвано. (а. с. 16, 17).

Згідно постанови Одеського Апеляційного господарського суду від 31.07.2008 року рішення господарського суду Миколаївської області від 11.06.2008 р. змінено, викладено в наступній редакції: позов задовольнити повністю. Розірвати договір купівлі-продажу майна від 06.04.07р. № ВЕК 551672, у наступному складі: літера - Л - складське приміщення площею 468,4кв.м., частина огорожі № 7 довжиною 210,5 м, частина стоянки-для автомашин №1 площею 2138,80кв.м; в літ. А —приміщення №9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 20, 21, 22 загальною площею 220,4кв.м; тамбур № 16 площею 2,5кв.м; кладова № 19 площею 1,8кв.м; сходи № 17 площею 20,9кв.м; частина коридору загального користування приміщення № 4 площею 53,1кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.12-15)

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 19), згідно рішення третейського суду при Миколаївській професійній асоціації „Третейське управління правовими конфліктами” від 28.07.2008 року, постановленого за позовом ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_2 про спонукання до виконання дій з передачі майна та визнання права власності на майно, ПП ОСОБА_2 на виконання договору комісії від 25.12.2006 року зобов'язано вчинити дії щодо передачі на користь ОСОБА_1 нежилих приміщень, частини огорожі та частини автостоянки, розташованих за адресою: Херсонська область, АДРЕСА_1 , які складаються: літ. Л - складське приміщення загальною площею 468,4кв.м, частина огорожі №7 довжиною 210,5кв.м., частина стоянки для автомашин №1 площею 2138,8кв.м; літ. А - приміщення №9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 20, 21, 22 загальною площею 220,4кв.м; тамбур №16 площею 2,5кв.м; кладова №19 площею 1,8кв.м; сходи №17 площею 20,9кв.м; частина коридору загального користування приміщення №4 площею 53,1кв.м. Зазначеним рішенням суду визнано право власності ОСОБА_1 на перераховане вище майно (а. с. 22, 23).

На підставі вищевикладеного рішення органами БТІ Херсонської області 16.10.2008 року було зареєстровано право власності на нежилі приміщення, частини огорожі та частини автостоянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (а. с. 24).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

На посилання ОСОБА_1 як на обґрунтування свого права власності на спірне майно на рішення третейського суду від 28.07.2008 року, суд відноситься критично і прийняти до уваги їх не може, оскільки зазначене рішення було прийнято після постановленого 11.06.2008 року рішення Господарського суду Миколаївської області, згідно якого договір купівлі - продажу від 06.04.2007 року було визнано недійсним (а. с. 16, 17) і яке згодом було залишено без змін в цій частині постановою Одеського Апеляційного господарського суду від 31.07.2008 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, дослідивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробнича фірма «Агротон» являються законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони підтверджуються сукупністю добутих у справі доказів та базується на засадах Закону.

Керуючись ст. ст. 317, 387, 388, 392, 653, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 61, 212 – 215, 295 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробничої фірми «Агротон» задовольнити повністю.

Скасувати державну реєстрацію в органах БТІ об’єкту нерухомості – виробничої бази, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю науково – виробничою фірмою «Агротон» (ідентифікаційний номер 24946259) право власності на виробничу базу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувати та вилучити з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 виробничу базу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та повернути її товариству з обмеженою відповідальністю науков – виробничій фірмі „Агротон” (ідентифікаційний номер 24946259).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Заболотний В.М.