Справа № 115/86/13- ц
РІШЕННЯ
Іменем України
"06" лютого 2013 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд АР Крим у складі головуючого - судді Власенка А.П. при секретарі Новогребелець К.В., за участі представника позивача - Войнаша Андрія Леонідовича, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» до ОСОБА_3 про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2013 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» (далі - ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 76 904,56 грн., який утворився внаслідок невиконання зобов'язання з оплати за договором постачання від 1 липня 2009 року.
Позов мотивований тим, що 1 липня 2009 року між сторонами був укладений договір, з умовами якого ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» брало на себе зобов'язання передати у власність відповідача визначений у накладних товар, а ОСОБА_3 зобов'язалася оплатити його протягом одного дня з часу отримання; отримавши товар 17 травня 2010 року, відповідач його не оплатила.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову, просив суд їх задовольнити повністю та пояснив, що ОСОБА_3 була працівником ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» і займалася торгівельним представництвом з реалізації алкогольної продукції, проте договір постачання від 1 липня 2009 року був укладений з нею поза трудовими правовідносинами - як зі сторонньою фізичною особою.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що робочий процес ОСОБА_3 як працівника ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» полягав в збиранні нею замовлень приватних підприємців-власників об'єктів роздрібного продажу алкогольної продукції та отримання коштів, передачі позивачу цих замовлень разом з відповідними коштами від замовників; фактично жодної продукції ОСОБА_3 не отримувала, а договір постачання від 1 липня 2009 року є фіктивним, а тому не може породжувати жодних зобов'язань у ОСОБА_3; частину коштів від 76 904,56 грн. відповідач сплатила, проте квитанції про оплату були передані до ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс», що унеможливлює доведення факту принаймні часткового виконання зобов'язань.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позовної заяви та заперечень проти неї, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 1 липня 2009 року між сторонами був укладений договір, за умовами якого ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» взяло на себе зобов'язання передати у власність відповідача визначений у накладних товар, а ОСОБА_3 зобов'язалася оплатити цей товар протягом одного дня з часу його отримання (а.с. 8). 17 травня 2010 року відповідач отримала товар (97 позицій в різній кількості та різної вартості) на загальну суму 76 904,56 грн. (а.с. 4 - 7).
Виходячи з того, що представником відповідача не було надано жодного доказу нікчемності договору від 1 липня 2009 року, а також не заявлялося вимог щодо визнання його недійсним, то у суду відсутні підстави для висновків про те, що за цим договором у сторін не виникло жодних зобов'язань.
Відповідно до частини 3 статті 10, частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки за умовами договору від 1 липня 2009 року (пункти 2.1, 3.1) підтвердженням виконання позивачем своїх зобов'язань з передачі товару відповідачеві є підписана нею накладна і факт такого виконання був належно доведений позивачем (а.с. 4 - 7), а ОСОБА_3 та її представником не було надано жодного доказу оплати вартості отриманого товару, то факт наявності у відповідача невиконаних зобов'язань перед ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» на суму 76 904,56 грн. є доведеним. Із вимогою про забезпечення доказів, у тому числі шляхом витребування письмових доказів здійснення розрахунків, представник відповідача в судовому засіданні не звертався; відповідач про необхідність подати усі наявні у неї докази до початку розгляду справи по суті була повідомлена ухвалою суду про відкриття провадження у справі, а її представник - в судовому засіданні.
Водночас суд не може погодитись із твердженням позивача про те, що між сторонами виникли правовідносини щодо договору постачання, оскільки ЦК України передбачає постачання лише енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (стаття 714); не є укладений між сторонами договір від 1 липня 2009 року і договором поставки, оскільки згідно з частиною 1 статі 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Виходячи з наявності в пункті 1.1 договору від 1 липня 2009 року застереження, що покупець зобов'язується прийняти товар для власного використання і без наміру подальшого продажу, суд дійшов висновку, що цей договір не відповідає ознакам договору поставки, визначеним частиною 1 статі 712 ЦК України.
Водночас предметом укладеного між сторонами є передача товару власність за певну ціну, а тому спірні правовідносини врегульовано положеннями глави 54 ЦК України (Купівля-продаж). Так, статтею 655 цього Кодексу визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Виходячи з наданих позивачем доказів виконання своїх зобов'язань в повному обсязі та на підставі наведеної норми у відповідача обов'язок оплатити товар, отриманий нею 17 травня 2010 року, виник 18 травня 2010 року.
Оскільки в судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідач має невиконане зобов'язання за договором від 1 липня 2009 року лише на суму 76 904,56 грн., тобто лише похідне від накладної від 17 травня 2010 року № 999 (а.с. 4 - 7), то саме таку суму і необхідно стягнути з відповідача, і виконання цього обов'язку буде повним виконанням ОСОБА_3 своїх обов'язків за договором від 1 липня 2009 року.
За таких обставин позов ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» слід задовольнити повністю.
Згідно з частиною 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 769,05 грн. (1 % від 76 904,56 = 769,05), незважаючи на те, що при зверненні до суду із позовом позивачем було сплачено 770 грн. (а.с. 1).
Враховуючи наведене, на підставі статей 526, 655, 692 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 60, 61, 88, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» (код ЄДРПОУ 25484884, місцезнаходження: пр. Леніна, 96, м. Запоріжжя) борг в розмірі 76 904 (сімдесят шість тисяч дев'ятсот чотири) грн. 56 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» (код ЄДРПОУ 25484884, місцезнаходження: пр. Леніна, 96, м. Запоріжжя) судовий збір в розмірі 769 (сімсот шістдесят дев'ять) грн. 05 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Сакський міськрайонний суд АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Власенко А. П.
Судове рішення № 29279736, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 06.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 115/86/13- ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: