Рішення № 29279387, 08.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2013 р.Справа № 5017/3697/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

суддя Брагіна Я.В.

секретар Джелілова М.А.

Розглянув справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕРЦ" (м.Одеса)

до відповідача: Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Черьомушки"" (м.Одеса)

про стягнення 34656,16грн.

за участю представників:

від позивача: Петкогло А.М. за довіреністю №3 від 05.12.12.

від відповідача: Дергачова А.В. за довір. від 16.10.12. №5.

18.12.12. Товариство з обмеженою відповідальністю „ГЕРЦ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс", в якій просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 34656,16грн., із яких основний борг - 31946,66грн., пеня в сумі - 2244,88грн., 3% річних - 441,60грн., індекс інфляції 23,02грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні підтримав вимоги в частині стягнення основного боргу. Подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути основний борг, витрати, пов'язані із сплатою судового збору, а в частині стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції просив прийняти відмову від позову. Заперечував проти клопотання представника відповідача про розстрочку боргу на один рік.

Представник відповідача в засіданні суду основний борг визнав. Підтримав клопотання про розстрочку боргу строком на один рік.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.2012р. між Комунальним підприємством „Житлово-комунальний сервіс „Черьомушки" (відповідачем, замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЕРЦ" (позивачем, виконавцем) укладено договір №090127/7 про надання послуг, згідно якого позивач зобов'язувався надати послуги з формування, друку та доставці на адресу замовника рахунків-повідомлень за надані населенню житлово-комунальні послуги, а відповідач зобов'язувався оплатити надані послуги.

Зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання і дії до 31 грудня 2009 року (п.7.1 договору).

За умовами п.7.2 договору, строк дії договору автоматично проланговується на такий же строк, якщо ні одна із сторін не заявить письмово про своє бажання його розірвати, в строк не пізніше першого місяця до закінчення строку дії договору.

Додатковою угодою до зазначеного договору від 30.12.10. сторони продовжили дію договору на невизначений строк.

Позивач належно виконав умови договору, надав послуги відповідачу, що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг), а саме: №1211-А-1С від 07.12.11., №0112-А-1С від 10.01.12., №0212-А-1С від 08.02.12., №0312-А-1С від 12.03.12., №0412-А-1С від 06.04.12., №0512-А-1С від 08.05.12., №0612-А-1С від 07.06.12., №0712-А-1С від 09.07.12., №0812-А-11 від 07.08.12 всього надано послуг в сумі 31946,66грн., а також не заперечується відповідачем.

За надані послуги позивач виставив відповідачу рахунки, які відповідач не оплатив.

З врахуванням п.2.2.1 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг відповідно п.3.1, за яким вартість послуг виконавця визначена додатком №1 до договору.

Як вбачається із додатку №1 до договору вартість послуг складає 0,07грн. за один рахунок-повідомлення (а.с.13).

Оплата послуг виконавця проводиться замовником не пізніше ніж через 5 робочих днів після передачі виконавцем в адрес замовника рахунків - повідомлень на підставі виставленого рахунку і акту виконаних робіт.

Проте, відповідачем належно умови договору не виконані, вартість послуг не оплачена.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 31946,66грн. обґрунтованими, підтвердженими доказами, що знаходяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Позивач при зверненні з позовом до суду просив стягнути із відповідача пеню в сумі 2244,88грн. на підставі договору, 3% річних в розмірі - 441,60грн. та індекс інфляції в сумі 23,02грн.

Проте, в засіданні суду подав заяву, згідно якої відмовляється від стягнення пені, 3%річних та інфляційних.

Відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Отже, перевіривши повноваження представника позивача, роз'яснивши наслідки відмови від позову, суд приходить до висновку про прийняття відмови від позову в частині стягнення пені в сумі 2244,88грн., інфляційних в сумі 23,02грн. та 3% річних в розмірі 441,60грн., оскільки такі дії позивача не суперечать вимогам чинного законодавства і не порушують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги щодо основного боргу не спростував, доказів сплати заборгованості не надав, представник відповідача в засіданні основний борг визнав.

Крім того, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців, враховуючи важкий фінансовий стан підприємства, велику заборгованість по заробітній платі, несвоєчасні розрахунки населення за надані послуги відповідачем.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 31946,66грн., оскільки в цій частині позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, а припиняє провадження у справі в частині стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних і розстрочує виконання рішення строком на шість місяців.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду .

Керуючись ст. ст.22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Черьомушки" (65078, м.Одеса, вул. Гайдара, буд. 38-А, код ЄДРПОУ 35303278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕРЦ" (65014, м. Одеса, вул.. Єврейська, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 30587514)

- 31946,66грн. - основного боргу,

- 1609,50грн. витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 2244,88грн., індексу інфляції в сумі 23,02грн. та 3% річних в сумі 441,60грн., в зв'язку з відмову позивача від позову в цій частині і відмову прийнято судом.

4. Розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців, сплачуючи суму борг, в тому числі і витрати, пов'язані із сплатою судового збору щомісячно по 5592,69грн., починаючи із лютого 2013 року по липень 2013 року.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 12 лютого 2013 року.

Суддя Брагіна Я.В.