Постанова № 29278460, 04.02.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-3978/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В. та представників:

Представника позивача: Хомяченко Г.В.

Представника відповідача: Король Д.М.

розглянув адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Кіровоград»доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.08.2012 року №0000710222, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон Кіровоград» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.08.2012 року №0000710222, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 250465,00 грн., в тому числі 200372,00 грн. за основним платежем та 50093,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної планової виїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про заниження податку на додану вартість в період з 10.12.2009 року по 31.03.2012 року та порушення валютного та іншого законодавства за період з 10.12.2009 року по 31.03.2012 року.

Позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку акту перевірки про порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 250465,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що податковий орган безпідставно встановив заниження податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, надавши суду заперечення на позов (а.с.157-160).

Висновки відповідача щодо необхідності визначення грошових зобов'язань ґрунтуються на тому, що позивачем порушено вимоги ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2011 рік 50140,00 грн. та ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 200372,00 грн.

В судовому засіданні 04.02.2013 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 09.02.2013р.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Контролюючими органами, згідно пп.41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 10.12.2009р. по 31.03.2012р.

Результати перевірки оформлені актом № 75/22-2/36793841 від 26.07.2012 року (а.с.6-33).

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2011 рік на суму 50140,00 грн. в т.ч. за 4-й квартал 2011 року 50140,00 грн.;

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 200372,00 грн., в тому числі за лютий 2012 року на суму 123 990,00 грн., за березень 2012 року на суму 76382,00 грн. та зменшено рядок 19 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 15150,00 грн. та за березень 2012 року на суму 144 885,00 грн.

06 серпня 2012 року на підставі акту перевірки, враховуючи виявлені порушення законодавства винесено податкове повідомлення-рішення №0000710222, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 250465,00 грн., в тому числі 200372,00 грн. за основним платежем та 50093,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визначаючи позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у складі вартості ТМЦ отриманих від контрагентів, які не підтверджені податковими накладними.

Проведеною перевіркою відображено показники за перевірений період в сумі 2121571,00 грн. на підставі декларацій з податку на додану вартість, журналів-ордерів, відомостей та первинних бухгалтерських документів, встановлено завищення задекларованих ТОВ «Еталон-Кіровоград» показників у ряду 10.1 Декларації з податку на додану вартість «придбання з податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%». Також товариством завищено суму податкового кредиту всього в сумі 345257,00 грн., в тому числі за грудень 2011 року в сумі 123990,00 грн. та за березень 2012 року в сумі 221267,00 грн. без підтвердження податковими накладними.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки, щодо питання правомірності формування позивачем податкового кредиту, представником відповідача було виявлено порушення норм Податкового кодексу України в частині відсутності належним чином оформлених податкових накладних від контрагентів по господарським правовідносинах. В матеріалах справи міститься перелік контрагентів позивача, які виписували позивачеві податкові накладні, а податковий орган не відніс вказані суми ПДВ до зарахування в податковий кредит (а.с.185-186).

В судове засідання в якості свідка було викликано інспектора Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС ОСОБА_3 для надання пояснень щодо правомірності відмови в зарахування частини податкового кредиту.

В судовому засіданні інспектор повідомила, що підставою відмови віднесення суми податкового кредиту по ряду контрагентів стало те, що в на момент перевірки було надано для огляду лише копії податкових накладних, а не оригінали. Факт реального надання декларацій не спростовувався інспектором. Представник позивача зазначила, що для перевірки було надано в повному обсязі оригінали належним чином оформлених податкових накладних, які також були надані суду для огляду в судовому засіданні, судом встановлено їх достовірність та відповідність оформлення чинним нормам податкового законодавства (а.с.77-156).

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (утримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України 201.4. податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що 201.6. податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також суд зазначає, що відповідно п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Також суд звертає увагу на абзац 1 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України в якому йдеться, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Крім того, Податковий кодекс не містить буквально визначеного положення щодо надання для перевірки виключно оригіналів податкових накладних чим унеможливлює проведення перевірки на підставі належним чином оформлених копіях таких документів.

Тому суд приходить до висновку, що посадовими особами податкового органу безпідставно не взято до уваги надані документи, що мають пряме відношення до обставин перевірки та є базовим елементом для формування та визначення податкового кредиту, чим порушив законне право такого платника податку.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 06.08.2012 року №0000710222.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2146,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 09.02.2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник