Постанова № 29277488, 04.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2013 року Справа № 812/1219/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Балябі В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-97» про стягнення податкового боргу у загальній сумі 7567,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2013 року Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-97» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки у сумі 7567,37 грн., яке обґрунтовано тим, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань станом на 31.01.2013 року у боржника виник податковий борг у сумі 7567,37 грн. за податковою декларацією № 1105 від 14.02.2012 року.

Представник заявника у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК-97» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 11.12.1996 року за № 1130 та перебуває на податковому обліку, як платник податків у ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганській області з 24.12.1996 року за № 1851.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

У відповідності із пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

На виконання пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України відповідач подав податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки № 1105 від 14.02.2012 року в яких визначив суму податкового зобов'язання, що підлягають сплаті.

В порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК-97» протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість зазначеної у податковій декларації та орендної плати за земельні ділянки, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на 31.01.2013 року податковий борг з орендної плати за земельні ділянки за податковою декларацією № 1105 від 14.02.2012 у сумі 7567,37 грн. платником податків не сплачений, що підтверджується обліковою карткою платника податку.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вказаних вимог закону відповідачу була направлена податкова вимога № 191 від 01.10.2012 року. Відомостей щодо оскарження податкової вимоги до суду не надійшло.

Також у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 04.10.2012 внесено запис про реєстрації податкової застави ТОВ «ТБК-97» під номером 38125803 з терміном дії податкової застави до 04.10.2017.

Отже органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК-97» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку не сплатило податковий борг з орендної плати за земельні ділянки у загальній сумі 7567,37 грн., вимоги податкового органу про стягнення коштів у загальній сумі 7567,37 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-97» задовольнити повністю.

Стягнути на користь Держави з наявних у банках розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-97» заборгованість у загальній сумі 7567,37 грн. (сім тисяч п'ятсот шістдесят сім грн. 37 коп.) на р/р 33218812700080, код платежу 13050200, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 11 лютого 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко