Постанова № 29277298, 05.02.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 821/102/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представників позивача - Уланівського С.Є., Мірзахмедової Г.А.,

представника відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термінал" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термінал" (далі - позивач, ТОВ "ТД "Термінал") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2012 р. №№ 0006802200, 0006812200.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги і пояснили, що спірні податкові повідомлення-рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин позивача з ТОВ "Компанія Тегра" у лютому, березні, травні, червні 2011 року, висновки відповідача про нікчемність угод з цим контрагентом зроблені з перевищенням повноважень та за неповного дослідження господарських операцій. Зазначили, що позивач придбав у ТОВ "Компанія Тегра" паливно-мастильні матеріали, які в подальшому використано у господарській діяльності, що виключає "безтоварність" операцій з купівлі-продажу. ТОВ "ТД "Термінал" виконані всі вимоги Податкового кодексу України щодо відображення податку на додану вартість за вказаними операціями у складі податкового кредиту з ПДВ та включення до складу валових витрат вартості товару, а тому у відповідача не було підстав для виключення цих операцій з податкового кредиту, валових витрат товариства та складання спірних податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, так як для формування податкового кредиту у перевіреному періоді позивач використав безтоварні операції з поставки паливно-мастильних матеріалів від ТОВ "Компанія Тегра". Відсутність фактичних поставок товарів не дозволяє використати їх у оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати ці операції при формуванні податкового кредиту та валових витрат. Просив відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_4 (директор ТОВ "ТД "Термінал") у судовому засіданні підтвердив факт господарських відносин з ТОВ "Компанія Тегра" у лютому, березні, травні, червні 2011 року. Зазначив, що в цей період ТОВ "Компанія Тегра" орендувала у ТОВ "ТД "Термінал" обладнання - ємності для зберігання нафтопродуктів, трубопроводи. Транспортування нафтопродуктів здійснювалося шляхом перекачування нафтопродуктів з резервуарів, які орендувало ТОВ "Компанія Тегра", до резервуарів ТОВ "ТД "Термінал". Що стосується гидроферту (добриво), що його привозили на майданчик, який орендувало ТОВ "Компанія Тегра" і потім мішками переносили до складських приміщень ТОВ "ТД "Термінал". Всі господарські операції підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "ТД "Термінал" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Херсоні та є платником податку на додану вартість.

В період з 30.08.2012 р. по 31.08.2012 р. посадовою особою відповідача проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "ТД "Термінал" з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Компанія Тегра" у лютому, березні, травні, червні 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 31.08.2012 р. № 1752/22-4/37288388.

У висновку акту перевірки зазначено: "встановлено порушення ТОВ "Термінал":

1. п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 428645 грн., у тому числі по періодах:

- березень 2011 року - 133297 грн.;

- травень 2011 року - 92788 грн.;

- червень 2011 року - 202560 грн.

2. пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у податковому періоді півріччя 2011 року у сумі 506272 грн., у тому числі:

- 1 квартал 2011 року - 166622 грн.;

- 2 квартал 2011 року - 339650 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 18.09.2012 р.:

- № 0006802200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 428646 грн., з яких за основним платежем - на 428645 грн., за штрафними санкціями - на 1 грн.;

- № 0006812200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 506273 грн., з яких за основним платежем - на 506272 грн., за штрафними санкціями - на 1 грн.

ТОВ "ТД "Термінал" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення до ДПС у Херсонській області. Рішенням ДПС у Херсонській області від 08.11.2012 р. № 6069/10/10-206 податкові повідомлення-рішення від 18.09.2012 р. №№ 0006802200, 0006812200 залишено без змін.

Рішенням Державної податкової служби України від 12.12.2012 р. № 7001/0/61-12/10-2115 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Під час проведення перевірки ревізором досліджувалися господарські відносини між ТОВ "ТД "Термінал" та ТОВ "Компанія Тегра" у лютому, березні, травні, червні 2011 року. Відповідачем встановлено, що позивач у податковому періоді півріччя 2011 року завищив задекларовані валові витрати на суму 506272 грн. та за березень, травень, червень завищив податковий кредит з ПДВ на 428645 грн. по відносинах з вказаним контрагентом. Такий висновок ДПІ у м.Херсоні зроблено у зв'язку з тим, що у ТОВ "Компанія Тегра" відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарських операцій, не підтверджено рух товару від ТОВ "Компанія Тегра" до ТОВ "ТД "Термінал". Дані висновки викладені у акті перевірки ТОВ "Компанія Тегра" від 10.02.2012 р. № 317/231-37288388, складеного Алчевською ОДПІ у Луганській області.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ПК України).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що 25.02.2011 р. між ТОВ "Компанія Тегра" та ТОВ "ТД "Термінал" укладено договір купівлі-продажу № 25/02/11. Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали (далі Товар), а покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в строки обумовлені цим договором. Передача (постачання) Покупцю партії Товару здійснюється зі складу Продавця на умовах - самовивіз, автомобільним транспортом (бензовозами) Покупця. За узгодженням Сторін поставка Товару може здійснюватися транспортом Продавця з покладенням на Покупця витрат на транспортування (п.2.1).

Також 01.06.2011 р. між позивачем та ТОВ "Компанія Тегра" укладено договір поставки № 01/06-11, п.1.1. якого передбачено, що предметом цього Договору є поставка гидроферту. Постачальник забезпечує доставку Товару до складу Покупця за власний кошт. Поставка Товару здійснюється на умовах: склад Покупця в м.Херсон, вул.Домобудівна, 14.

Відповідно до цього договору позивач придбав у лютому, березні, травні, червні 2011 року у ТОВ "Компанія Тегра" дизельне пальне загальною вартістю 2207548,39 грн., з яких ПДВ - 367924,40 грн., гидроферт загальною вартістю 364320 грн., з яких ПДВ - 60720 грн.

Факт отримання дизельного пального та гидроферту підтверджується рахунками-фактурами № СФ-1000133 від 25.02.2011 р., № СФ-1000179 від 31.03.2011 р., № СФ-1000294 від 04.05.2011 р., № СФ-1000403 від 31.05.2011 р., № СФ-1000627 від 01.06.2011 р., № СФ-1000659 від 04.06.2011 р., № СФ-1000536 від 14.06.2011 р., видатковими накладними № РН-1000133 від 25.02.2011 р., № РН-1000179 від 31.03.2011 р., № РН-1000294 від 04.05.2011 р., № РН-1000403 від 31.05.2011 р., № РН-1000627 від 01.06.2011 р., № РН-1000659 від 04.06.2011 р., № РН-1000536 від 14.06.2011 р., податковими накладними № 1000133 від 25.02.2011 р., № 179 від 31.03.2011 р., № 1000294 від 04.05.2011 р., № 1000403 від 31.05.2011 р., № 1000627 від 01.06.2011 р., № 1000659 від 04.06.2011 р., № 1000536 від 14.06.2011 р.

Позивач повністю розрахувався з ТОВ "Компанія Тегра" за поставлене дизельне пальне та гидроферт у безготівковій формі, що не заперечується в акту перевірки від 31.08.2012 р. № 1752/22-4/37288388.

Твердження відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних суд вважає безпідставним, оскільки транспортування дизельного пального здійснювалось через трубопроводи.

З наданих позивачем документів слідує, що між ТОВ "ТД "Термінал" та ТОВ "Компанія Тегра" 01.02.2011 р. було укладено договір оренди обладнання № 01/02/11, згідно якого Орендодавець (ТОВ "ТД "Термінал") передає, а Орендар (ТОВ "Компанія Тегра") приймає в тимчасове володіння та користування (оренду) наступне обладнання для прийому, відпуску та зберігання нафтопродуктів (далі за текстом - "майно, що орендується"): найменування: згідно з Додатком № 1 (п.1). Відповідно до додатку № 1 від 01.02.2011 р. ТОВ "ТД "Термінал" передало в оренду ТОВ "Компанія Тегра" 4 ємності об'ємом 75 куб. м, насос, трубопроводи, електролічильник, тверду поверхню (кладені дорожні плити), що знаходяться за адресою: м.Херсон, ул.Домобудівна, 14. Факт передачі обладнання в оренду підтверджується актом приймання-передачі в оренду обладнання від 01.02.2011 р.

Відповідно до додаткової угоди до договору купівлі-продажу № 25/02/11 від 25.02.2011 р. були внесені зміни до п.2.1 договору наступного змісті: "Поставка Товару здійснюється шляхом прокачки нафтопродуктів по трубопроводам у резервуари Покупця. Приймання-передача Товару в цьому випадку здійснюється на підставі Акту, складеного у виді затвердженої форми № 8-НП. Під складом Продавця мається також на увазі склад ПММ, що розташований за адресою: вул.Домобудівна, 14 у м.Херсоні, де Продавець орендує обладнання для здійснення прийому, відпуску на зберігання нафтопродуктів".

Відповідно до актів приймання-здавання нафтопродуктів від 25.02.2011 р. № 1, від 31.03.2011 р. № 2, від 04.05.2011 р. № 3, від 31.05.2011 р. № 4, від 04.06.2011 р. № 5, від 14.06.2011 р. № 6 представники ТОВ "ТД "Термінал" головний інженер ОСОБА_4 та зав. складу ПММ ОСОБА_5 отримали в загальній кількості 232458 л дизельного палива.

Придбане дизельне пальне в подальшому використане в господарській діяльності ТОВ "ТД "Термінал".

У акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Крім того, суд також звертає увагу, що чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність, а також не визначено ознак, які вказують на здійснення господарської діяльності підприємством за юридичною чи податковою адресою.

Недекларування постачальником товарів та послуг трудового та матеріального потенціалу або орендних відносин може свідчити про заниження ним об'єктів оподаткування, що не спростовано та не з'ясовано відповідачем під час складання акту перевірки.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів щодо безтоварності господарських операцій за участю позивача, що інформація, яку містять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, що позивач діяв без належної обачності й обережності, що він отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для визначення додаткових зобов'язань позивачу порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

На думку суду, при здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ у м.Херсоні податкові декларації, тобто, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ у м.Херсоні, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м.Херсоні про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ у м.Херсоні не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "ТД "Термінал" щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.09.2012 р. №№ 0006802200, 0006812200 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 18.09.2012 р. №№ 0006802200, 0006812200.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термінал" (код ЄДРПОУ 31294401) судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев"яносто чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 лютого 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.6