Постанова № 29274497, 22.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року 10 год. 05 хв. Справа № 2а-10886/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дорош Х.Р.,

прокурора - Бойко Н.І.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Сихівського району м. Львова звернувся із адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області, в якому просить постановити рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 коштів в сумі 1 700 грн.

Ухвалою суду від 02.01.2013 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 22.01.2013 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Позивач не забезпечив явки у судове засідання свого представника, причин неявки не повідомив.

Поштова кореспонденція, направлена відповідачу на адресу зазначену у довідці з ЄДРПОУ, повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до п.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.71 КАС України.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено завдання щодо представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом. Згідно вимог ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року, передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, органи прокуратури мають право визначати в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави. В даному випадку, на думку прокурора, несплата відповідачем фінансових санкцій істотно порушує фінансові інтереси держави, зумовлює неповноту надходження коштів до бюджету. У зв'язку з цим, прокуратура звернулась до суду в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України), затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 465/2011 (далі - Положення), Держспоживінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно з п. 3 Положення одним із основних завдань Держспоживінспекції України є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією України повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу; приймати рішення щодо визнання реклами недобросовісною, визнання порівняння в рекламі неправомірним; вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, заборони відповідної реклами та її публічного спростування; розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення (пп.11,12,21 п. 6 Положення).

Відповідно до ст. 16 п. 1 Закону України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.1996 року, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 27 вказаного Закону, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Як встановлено ч.6 ст. 27 вказаного Закону, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.05.2012 року директором Департаменту економічної політики Львівської міської ради на адресу Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області внесено подання за №23/Р-9-2112 про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу». Крім того, направлено на адресу відповідача вимогу № 23/Р-9-898 від 17.04.2012 року про усунення в строк до 22.04.2012 року порушень вимог ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

За результатами розгляду подання головним спеціалістом Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області складено протокол від 08.06.2012 року за №0178 про порушення законодавства про рекламу, а саме: самовільне розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Галицька, 19, без погодження з органом місцевого самоврядування.

22.06.2012 року в.о. начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення № 0165 про початок розгляду справи про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про рекламу, за результатами якої прийнято рішення № 0129 від 03.07.2012 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 700 грн. за самовільне встановлення зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування.

Відповідачем не представлено суду доказів оскарження такого рішення суб'єкта владних повноважень у встановленому законом порядку.

Також, суд бере до уваги те, що відповідачем позовних вимог не спростовано, письмових заперечень по суті заявлених вимог суду ним не надано та штраф до бюджету не сплачено, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79036, АДРЕСА_1) на користь бюджету м. Львова (ЗКПО 23949066, р/р 31110106700002, відкритий в ГУ ДКУ у Львівській області, МФО 825014, код платежу 21081100) кошти в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 25 січня 2013 року.

Суддя (підпис) В.М.Сакалош

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Сакалош