Ухвала суду № 29270132, 24.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 р.Справа № 2а-8614/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-8614/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроздов та партнери"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дроздов та партнери» (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач) в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив суд:

-скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003322302 від 17.04.2012р., № 0003751503 від 15.05.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дроздов та партнери» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0003322302 від 17.04.2012р.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0003751503 від 15.05.2012р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в березні 2012 року проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Опттехноконсалтинг» за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р.

За наслідками перевірки складено акт від 04.04.2012р. № 329/221/24661210 (а.с. 40-46), згідно висновків якого встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Опттехноконсалтинг» в грудні 2011 року; порушення п.п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 20810,0 грн., в тому числі за грудень 2011 року в сумі 20810,0 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0003322302 від 17.04.2012р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 26013,0грн. (в тому числі за основним платежем 20810,0 грн. та за штрафними санкціями 5203,0 грн.)

Крім того, 20.04.2012р. співробітником ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість. За наслідками перевірки складено акт від 20.04.2012р. № 562/15-308/24661210. За висновками акту встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий 2012 року на 59330,0 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахування до сплати в бюджет по декларації за лютий 2012 року на 59330,0 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012р. № 0003751503, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 74162,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 59330,0 грн. та за штрафними санкціями 14832,50 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2011 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказаний період в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ" Опттехноконсалтінг", який не спричиняє реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ" Опттехноконсалтінг" грунтувалися на висновках акту перевірки ТОВ" Опттехноконсалтінг" відповідно до яких податковий орган прийшов до висновку про те, що діяльність ТОВ" Опттехноконсалтінг" не спрямована на отримання реального економічного результату.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ" Опттехноконсалтінг" договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські взаємовідносини між ТОВ "Дроздов та партнери" (Замовник) та ТОВ" Опттехноконсалтінг" (Виконавець) грунтувалися на договорі №22-10/П-ТХ від 20.12.2011 року на виконання проектних робіт.

Предметом вказаного договору передбачено, що Замовник доручає Виконавцю розробити проектну документацію розділу «Технологічні рішення» (надалі «ТХ») стадії «Проект» (надалі «П») по об'єкту з умовною назвою: «Група житлових будинків с підземним паркінгом та виставково-торговим центром, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135» (друга черга будівництва) проекту .«Група житлових будинків с підземним паркінгом та виставково-торговим центром, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135».

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується протоколом погодження договірної ціни, завданням на проектування, платіжним дорученням, податковою накладною, актом здачі-прийняття виконаних робіт, проектною документацією.

Укладання спірного договору було зумовлено виконанням позивачем договору 22-10/П від 18.11.2011 р., укладеного з ТОВ «Рей-Україна», що підтверджується матеріалами справи (а.с.44-56).

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов договору №22-10/П-ТХ від 20.12.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ" Опттехноконсалтінг" слугував акт перевірки ТОВ" Опттехноконсалтінг" відповідно до якого податковим органом встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за листопад-грудень 2011 р.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2011 року за операціями, проведеними на підставі спірного договору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечував той факт, що податковий кредит за грудень 2011 року сформовано на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої ТОВ" Опттехноконсалтінг".

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за грудень 2011 року на підставі виданої ТОВ" Опттехноконсалтінг" податкової накладної.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ" Опттехноконсалтінг" за спірним договором, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту грудня 2011 року.

Крім того, колегія суддів вважає необгрунтованими висновки податкового органу щодо неправомірного завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий 2012 року на 59330 в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній ТОВ" Опттехноконсалтінг", свідоцтво платника податку якого анульовано, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, про що зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до наданого ДПІ реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2012 року податкові накладні виписані ТОВ "Опттехноконсалтінг" на суму ПДВ 59330,00 грн. включені позивачем до податкового кредиту лютого 2012 року.

Згідно даних реєстру платників податку на додану вартість ТОВ "Опттехноконсалтінг" свідоцтво платника ПДВ від 25.01.2012 року № 100268113 анульовано 25.01.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02,2012 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 року, визнано дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання свідоцтва платника податків по податку на додану вартість ТОВ "Опттехноконсалтінг" неправомірними. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 25.01.2012 року за № 3/15-02-36 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 100268113. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ "Опттехноконсалтінг" платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації, тобто з 25.01.2012 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Опттехноконсалтінг".

Відповідно до п. 5.6.1. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2011 р, № 1394, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Пунктом 5.6.2. цього Положення визначено, що у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації.

При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правомірним включення позивачем до податкового кредиту лютого 2012 року сум ПДВ на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Опттехноконсалтінг" .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість .

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-8614/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.