Ухвала суду № 29269780, 12.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"12" лютого 2013 р. Справа № 5009/1026/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "ЕК "Гранік"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2012у справі №5009/1026/12за позовомЗапорізького природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій областідо (третя особаТОВ "ЕК "Гранік" -Дружелюбівська сільська рада)провідшкодування шкоди встановив:

Подана відповідачем касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Як роз'яснено в п.62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", за приписом пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Таким чином, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.1115 та ч.ч.1,2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази.

Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

При цьому, згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.

Всупереч вимог п.4 ч.1 ст. 111 ГПК України наявна касаційна скарга містить лише загальні посилання на норми процесуального права без чіткого зазначення того, в чому саме полягає їх порушення або неправильне застосування апеляційним судом, а також вказується на недоведеність обставин самовільного використання прилеглої земельної ділянки та на недоведеність належними і допустимими доказами вини відповідача у забрудненні прилеглої території полігону твердими побутовими відходами. Більше того, судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови застосовано норми матеріального права, а саме ст.1166 ЦК України, ст.ст.96,211 Земельного кодексу України, ст.ст.35,46,56 Закону України "Про охорону земель", ст.ст.41,55,68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.ст.17,33,42,43 Закону України "Про відходи", однак, заявником не зазначено, в чому саме полягає їх порушення або неправильне застосування судом.

Крім того, зміст касаційної скарги передусім зводиться до аналізу наявних у справі доказів (акти перевірок від 28.10.2011 та від 14.03.2012).

Отже, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що згідно з п.6 ч.1 ст.1113 ГПК є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає поверненню для належного дооформлення. Разом з тим, згідно з ч.3 ст.1113 ГПК України заявник, усунувши допущені процесуальні недоліки, не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу.

Враховуючи наведене та керуючись п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "ЕК "Гранік" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2012 у справі №5009/1026/12 повернути скаржнику, а зазначену справу - до господарського суду Запорізької області.

Судді: В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун