Постанова № 29268528, 31.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2013 р. м. Київ К/800/3665/13

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник відповідача Пікалов Д. В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року у справі №2а-7331/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ-У" до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області, Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання дій, акту перевірки неправомірними та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСІ-У" (далі -ТОВ "КСІ-У") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області (далі -ДПІ у Бобровицькому районі) та Державної податкової інспекції у м. Краматорську (далі -ДПІ у м. Краматорську) в якому просить визнати дії, акту перевірки неправомірними та визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року позов ТОВ "КСІ-У" задоволено частково: визнано недійсним та скасовано рішення ДПІ у м. Краматорську про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ "КСІ-У" №0001982304 від 18.05.2009 року. У задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Краматорську залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Краматорську подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ "КСІ-У" у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року касаційну скаргу ДПІ у м. Краматорську залишено без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року -без змін.

Постановою Верховного суду України від 18 грудня 2012 року заяву ДПІ у м. Краматорську задоволено. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Бобровицькому районі 02.04.2009 року була проведена перевірка залу гральних автоматів, що належить позивачеві, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої 05.05.2009 року був складений акт №0193/05/15/23/33792358 .

На підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від №0001982304 від 18.05.2009 року, яким згідно п. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1360,00 гривень за проведення розрахункових операцій через гральний автомат, який не зареєстрований в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи.

Підставою для застосування штрафних санкцій послужив висновок відповідачів про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

При здійсненні перевірки було встановлено, що в приміщенні зала гральних автоматів позивача знаходяться чотири гральних автомати, які обладнані купюроприймачами, але не обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю). Гральні автомати підключені до електромережі, нефіскалізовані, обладнані купюроприймачами, через які здійснюється оплата за послуги в грі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України №265/95-ВР.

Відповідно до ст. 3 цього Закону на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу, законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Згідно зі ст. 2 Закону України №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, ДПА та Національного банку України (ст. 11 Закону України №265/95-ВР).

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції у разі, якщо перевіркою доказово встановлено суму розрахункових операцій, проведених без видачі особі, яка отримує або повертає товар, розрахункового документа встановленої форми, та у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО (ст. 17 Закону України №265/95-ВР).

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими (ст. 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. На підставі частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

П. 1 ч. 2 додатка до постанови №121 встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Ст. 12 Закону України №265/95-ВР передбачено, що на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного й іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

П. 2 постанови №121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом ДПА від 01 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Викладене дає підстави дійти висновку, що притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи "Фіскал", тобто з 1 липня 2008 року."

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області - задовольнити

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року - скасувати.

У задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю "КСІ-У" -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров